Вітри змін Рекомендовані

Неділя, 29 червня 2014 09:25 Автор  Опубліковано в Дозвілля
Оцініть матеріал!
(6 голосів)

    Колись давно усім серцем відчула, а вже потім усвідомила, що Небо, у духовному значенні цього слова, відкрила мені моя земля, моя Україна, відкрила мені своїм Сонцем, своїм блиском, своєю любов'ю, Сонцем, яке, як жовток, дарує Нове життя усередині прозорого духовного Всесвіту, нагадуючи про зародок пшениці, що з-під землі вивільняється і росте, розширюється у Небо і наповнюється ним.

Сонцем, позначеним на нашому прапорі, перед яким кожного разу завмираю у здивуванні, бо це не витвір матеріальної людини, це та глибина, яка могла прийти лише звище, адже така ідеальна послідовність кольорів іде лише від позаматеріального уявлення про суть, про сутність.
      У кожного своя Батьківщина, своє Сонце, проте Небо у духовному світі одне, як немає двох окремих Раїв чи двох окремих місць, які б називались Пекло. Є люди, генетична пам'ять яких береже спогади про різні Сонця, у якісь моменти в них раптом виникає струм, який єднає з далекими Батьківщинами.
Хочу познайомити Вас з Кеті (Кейсі) Престон, Сathy Preston, поеткою, художницею, яка займається також відеоартом, фотографом, психологом з Великобританії. Нещодавно вона видала книгу поезій "Кераміка", "Potery" в оригіналі. Твори Кеті можна бачити на її сторінках на YouTube як Lorelei La (відео на різні теми, у тому числі мистецьке відео - https://www.youtube.com/watch?v=BAxHjsNEd70&list=PL018032EC8CE2EB16&index=16) та на Flikr (https://www.flickr.com/photos/loreleila/sets/). Як тільки наприкінці минулого року почались події на Майдані, Кеті написала вірш "Вітри змін", який був викликаний переживаннями та відчуттями цих подій.
---
The winds of change ( у виконанні автора - https://www.youtube.com/watch?v=h0p9HS3uBNY&list=PLB415EEFD14F1041E&index=52)
***
The winds of change come upon us,
And we, battered and tangled,
Stand firm in our uncertainty;
Our preconceptions, expectations,
Hopes, desires and yearnings,
Thrown hither and yon,
Swirling around us like a torrent
Of leaves, whipped to a frenzy;
Or a dust devil of particles,
Beating against our bare skin,
Smarting, stinging, revealing;
Moving us with its eye,
The only place of stillness,
A tiny vacuum surrounded
By chaos.
The temptation always to become
As small as possible;
A crouching baffle
Turned in.
But the wind calls,
Invites opening,
Expansion;
To be flung
Into a sky filled with
Infinite space.

При перекладі важко зберегти усі думки, повне звучання, усю ту наповненість, що робить твір поезією.
Спробую поетично наблизитись до оригіналу настільки, наскільки зараз зможу. Отож, варіант перекладу українською мовою:

"Вітри змін"

Вітрами змін, що йдуть на нас,
Заплутані ми і побиті,
Все ж твердо й міцно стоїмо, невизначеністю покриті.
Всі упередження й бажання,
Надії, мрії, сподівання
Хита - ються.
Вирує вихор навкруг нас,
Потік неситий листя в стоки,
Диявол мов пороховий
Частинками б'є в голу шкіру,
І виклика пекучий біль і сірий,
Нас переміщуючи оком.
Єдине місце миру захистив
Тоненьким шаром вакууму
Хаос.
Спокуса зменшитись
Щонайсильніше і
Втиснути скрадливо бар'єр
Лукаво.
Вітри ж заходять,
Кажуть відчиняй,
Розширити бажаючи усе ж,
Щоб кинути
У небо, повне там
Просторості без меж.

     З Україною Кеті Престон пов'язує родинна пам'ять - її прадід народився та жив у Рівному, де був равином місцевої синагоги. Її дід теж народився у Рівному, проте після смерті свого батька, прадіда Кеті, разом з матір'ю переїхав у Австрію. Потім навчався, щоб стати равином, у Вроцлаві (німецькою Бреслав, Breslau). Друга світова війна увійшла в дім діда Кеті взяттям його до концентраційного табору. Проте доля виявилась милостивою до нього - він був викуплений спільнотою, яка шанувала його як равина. Після викупу родина тікає з нациської Німеччини до Англії, де у Лондоні батько Кеті невдовзі після війни знайомиться з англійкою, майбутньою матір'ю поетки. Згодом народжується Кеті, єдина дочка своїх батьків.
    З листування знаю, що Кеті, добре пам'ятаючи трагічні події історії родини, відчуває та розуміє природу жорстокості та гноблення, тому те, що відбувається в Україні, так її болить. Її мрія - одного разу відвідати землю, про яку так багато чула, але по якій ніколи не ступала, вклонитись місцю, де спочиває її прадідусь. Цього року Кеті вже планувала наблизитись до своєї мрії, проте події на сході України погамували пристрасть, тож поїздка відкладена.
Так чи інакше, але війна має закінчитись, бо війна - це горе і несправедливість, це обірвані та покреслені долі, це сльози і кров. Світло не заслуговує бути щільно закритим, якщо воно є у наших душах. Світ створений для життя, для радості, для Неба, блакитного неба.

Останнє редагування Вівторок, 01 липня 2014 06:03