Які українські страви приготувати на Святвечір

Неділя, 06 січня 2019 03:17 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Невдовзі до нас завітає найочікуваніше свято зими – Різдво Христове. Українці відзначають його, дотримуючись багатьох прадавніх традицій і звичаїв.

Молодь переймає від батьків звичку готувати кутю, сідати за святковий стіл щойно на небі з’явиться перша зірка, а дітвора із задоволенням продовжує гарну традицію предків – колядування, яке приносить у кожен дім радість і втіху.

За давнім українським народним звичаєм на Святу Вечерю у переддень Різдва збираються за столом усією великою родиною. І що важливо – спізнюватися в жодному разі не можна. У цей день наші пращури нічого не їли аж до самісінького вечора, доки на небі не засяє перша зоря. Саме зірка на небі, за біблійними переказами, звістила про народження спасителя – Ісуса Христа, тож саме з її появою українці розпочинали святкову трапезу.

Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного (пилипівського) посту, і всі страви, які до свята готують господині – пісні, називається вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір багатий 12-тьма стравами.

Головна різдвяна страва – кутя. Кутя – обрядове поминальне блюдо (особлива зернова каша). Готують її з немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів. (Зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства.) До багатьох видів куті обов’язково входить сироп з меду, приготований на воді і відварі від крупи, конопляного молочка, а також горіхи, мак, прянощі.

Частини куті, як правило, готують окремо: зерно або крупу відварюють у великій кількості води або варять розсипчасту кашу, потім додають солодку частину і добавки. Після з’єднання всіх компонентів кутю прогрівають протягом 10 хв. (краще в глиняному горщику).

Залежно від кількості доданої рідини кутя може бути напіврідкою або розсипчастою. Справжню кутю варять із зерен пшениці, вона повинна бути напіврідкою, і їдять її ложками. Пшеницю попередньо готують наступним чином. Спочатку зерно товчуть у дерев’яній ступі, підливаючи по чайній ложці теплої води, щоб оболонка зерна повністю зруйнувалася. Потім ядра відокремлюють від полови, просіваючи і промиваючи. І тільки після цього варять на воді з чистих зерен кашу.

Розрізняють пісну і скоромну («багату, щедру») кутю. Пісну кутю їли у Водохресний і Різдвяний святвечори, а також у поминальні дні, а на хрестини та інші свята – скоромну (на молоці, вершках, з великою кількістю масла). Обрядове значення має переважно пісна кутя.

Другою стравою після куті вважають густий узвар із сушениці – з груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю “толочену”, тобто відварену та перемелену через м’ясорубку, домашній хліб, пироги та кисіль.

Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали 12-тьма стравами, щоб “задобрити” кожен місяць у новому році, аби він був щедрим: 

Перелік традиційних страв, котрі готують на Святвечір:

Кутя

Пісний борщ (з вушками, з грибами та чорносливом)

Грибова юшка

Вареники (зі сливами, грушами, капустою або картоплею)

Голубці (з пшоном, з бульбою, з гречки, з рисом та тушкованою морквою і пастернаком, з рисом і грибами, або голубці під грибним соусом)

Маринований оселедець

Мариновані гриби

Смажена або заливна риба

Тушкована капуста (з грибами, з квасолею)

Квасоля

Узвар

Пампушки

Також можуть бути:

Городина (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені)

Салати (із буряка і чищеного оселедця, із солоних огірків, кислої капусти та цибулі, із білої фасолі)

Фаршировані бурячки

Шухи

Капусняк, заправлений олією і пшоном

Старовинний гуляш

Січеники з гороху

Квасолеві млинці

Пісні деруни

Варена картопля, змащена товченим часником з олією

Горохова каша

Пшоняна каша з грибною приправою на олії

Банош

Запечена риба з грибами

Пиріг із риби

Гостра приправа із товченого часнику, чорного перцю, зеленого кропу, томатної пасти та олії

Мачанка з грибів

Збитень гарячий

Шулики з медом

Калачі

Млинці (гречані)

Сирники

Пампушник святковий (вважається стравою для Духів, яку люди з ними розділяють)

Варениця

Кисіль

Кулінарні особливості регіонів:

На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в “мундирах”.

На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.

На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують “краплики” – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею.

На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують “галамбець” – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.

На Буковині у кутю додають халву.

На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.

Обов’язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається