Про це повідомляє сайт Волинської облдержадміністрації.
Повідомляється, що серед книжок – „Історія України-Руси” Михайла Грушевського в 10 томах (Нью-Йорк, 1954), „Твори” Івана Франка у 20 томах (Нью-Йорк, 1956), „Твори” Лесі Українки у 12 томах (Нью-Йорк, 1953), „Твори” Тараса Шевченка в 14 томах (Чикаго, 1962), „Словарь украинского язика” (Київ, 1907, репринтне видання 1958). Високу наукову цінність складають також видання: Тревор-Ровпер Г.Р. Останні дні Гітлера (Авсбург, 1948), зарубіжні видання – Костенко Ліна „Поезії” (українське видавництво „Смолоскип” імені Василя Симоненка, 1969), „Обірвані струни: антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920-1945” (Нью-Йорк, 1955), „Історія української культури” Т.1 (Вінніпег, 1964), Січинський В. „Історія українського мистецтва” у 2 т. (Нью-Йорк, 1956). На кожній книзі напис: „Дар обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки від Алли Кузьмівни Легкої-Герець народженої в м. Гадяч, Полтавщина та від Михайла Івановича Гереця уродженця села Люб’язь на Волині. Залишили Україну в 1944 році, від 1950 року мешканці і громадяни США” (стиль оригіналу збережено).
Після опрацювання книги будуть зберігатися у вигляді окремої колекції у фонді рідкісної і цінної книги книгозбірні.
Бібліотечні працівники і користувачі книгозбірні, що від 1991 року носить ім’я Олени Пчілки, безмежно вдячні за щедрий дарунок добірки літератури з історії, мовознавства та літературознавства, яким послуговуватимуться наступні покоління волинян. Зворушує і той факт, що саме Олена Пчілка й Алла Легка-Герець походять із Гадяча Полтавської області.
Слова глибокої пошани за посередництво в одержанні книжкового дарунку з США також висловлюють Андрієві Івановичу Бондарчуку, члену Національної спілки письменників України, Почесному громадянину Волині, народному депутатові Верховної Ради України І-го демократичного скликання (1990-1994). Саме він запропонував прийняти в фонд головної бібліотеки Волині частину особистої бібліотеки відомих діячів української діаспори, неодноразово спілкувався з меценатами телефоном та за допомогою електронної пошти.
