День Святої Варвари: Історія та традиції свята

Вівторок, 17 грудня 2019 08:38 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

В цей день, 17 грудня, православний світ вшановує пам'ять святої великомучениці Варвари Іліопольської (за старим стилем – 4 грудня). Примітно, що в народі свято отримало назву Варварини морози, так як в цей період вже наступали сильні морози.

Після хрещення Русі Варвара стала у східних слов'ян однією з найбільш шанованих святих.

Великомучениця Варвара вважається великою рукодільницею та покровителькою жінок.

Що відомо про історію та традиції свята

Історія святої Варвари народилася у знатній язичницькій родині, в місті Іліополі (на території сучасної Сирії), за часів римського імператора Максиміна (305-311 рр..). Батько Варвари Діоскор рано втратив дружину і був дуже прив'язаним до своєї єдиної дитини. Щоб вберегти дочку від небезпек та спілкування з християнами, він збудував для неї вражаючий замок, звідки Варвара виходила тільки з дозволу батька. Варвара часто дивилась на красу світу з високої вежі свого замку, і бажала дізнатися, який творець міг створити подібне. Приставлені до неї вихователі стверджували, що це зробили язичницькі боги, але дівчина не вірила цьому. З часом до батька Варвари стали все частіше приходити знатні наречені, що просили руки його дочки, але дівчина відкидала будь-які розмови про шлюб. Тоді Діоскор дозволив їй виходити з замку, сподіваючись, що це змінить її думку. Одного разу Варвара познайомилася в місті з місцевими християнками, які розповіли їй про Бога-творця всього сущого. В той час в Іліополі знаходився християнський священик, який видавав себе за купця. Варвара попросила у священнослужителя похрестити її і стала християнкою. Дізнавшись про хрещення Варвари, Діоскор розлютився. Він відрікся від дочки і видав її владі, дозволивши катувати її. Надалі, Діоскор сам вчинив над Варварою страту, обезголовивши її. Незабаром після цього його вразила блискавка. У VI столітті мощі святої Варвари були перенесені в Константинополь, а в VIII столітті – в Київ. Нині мощі святої Варвари покояться у Володимирському соборі в Києві.

Традиції на Святої Варвари

Після хрещення Русі Варвара стала у східних слов'ян однією з найбільш шанованих святих. Православні просять її про захист від раптової смерті, позбавлення від хвороб та пом'якшення батьківського гніву. Молитву Варварі читають під час страшних гроз і блискавок. Варвару вважають своєю покровителькою будівельники, шахтарі та ремісники. В той же час, дівчатам в день Святої Варвари дозволялося лише шити і вишивати. Варвара особливо шанувалася вагітними жінками. Вважалося, що свята допомагає при важких пологах. На день Святої Варвари віруючі пекли пироги з маком. Часто пригощали пирогами худобу – вважалось, що вона буде краще плодитися. В Україні на Святої Варвари, крім того, варили кутю, узвар або компот.

Прикмети на Святої Варвари

День Варвари вважався днем "повороту до весни", незважаючи на те, що знаменував настання зимових холодів. З цього свята, як і з багатьох інших, наші предки намагалися передбачати погоду. Вважалося, що якщо в ніч на Варвари небо чисте – слід чекати холодів. Якщо на День Варвари тепло – можна чекати хорошого врожаю. Якщо дим з труби у Варванин день стелився по низу, можна чекати потепління. Люті заморозки на Варвари – до довгої і холодної зими.

Чого не можна робити на Святої Варвари

У день Святої Варвари для жінок вважалося гріхом прати, білити та місити глину, а також займатися іншими ремеслами. Дозволялося вишивати і ткати. На День Варвари у жінок було заведено йти по воду добре одягненими та зачесаними. На цій воді потім варили особливі каші або кутю.