Четвер, 05 квітня 2018 07:39

Вірші до Великодня для дітей

Світле свято Воскресіння Христового святкується навесні і асоціюється у дітей з писанням писанок і, звичайно ж, з пасками. Дошкільнятам не обов'язково розповідати докладно про саме свято, але школярі вже повинні розуміти, що Великдень - релігійне свято, що відзначає Воскресіння Христове.

Чистий четвер (Страсний четвер) 2018 припадає на 5 квітня. Це один з найважливіших днів Страсного тижня перед святом Великодня. Цей день особливий, і до нього варто підготуватися. Що можна і що не можна робити на Чистий четвер, читайте далі.

Керамічні, кількаколірні і не пов’язані з християнством – такими були писанки майже тисячоліття тому. Археологи історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», що недалеко від Львова, напередодні Великодня показали дві керамічні писанки, які знайшли на території давнього городища. Вони датуються XI-XIII ст. і належать до київської писанкарської школи.

 

У неділю, 16 квітня 2017 року, за ініціативи Посольства України, а також за участі Українського Клубу та української діаспори у Сінгапурі, в Singapore Philatelic Museum відбулася презентація, майстер-клас та демонстрація матеріалів, присвячених святкуванню Великодня в Україні.

Також під час заходу відвідувачі мали можливість створити свою особливу крашанку та декорувати її українським розписом, а також власноруч зробити Великодній кошик, повідомляє Посольство України в Сінгапурі на своїй сторінці у Facebook.


усі фото - Embassy of Ukraine in Singapore and Brunei

 

Середа, 12 квітня 2017 13:38

Сповідь жінки-заробітчанки

Я не знаю,кому потрібна сповідь жінки-заробітчанки...наші будні, тут, у чужині...і хто буде читати ту мою книгу...пишу...не можу не писати...

Ранок 8 квітня 2007 року. 

День Пасхи, Великдень. Зі всіх куточків округи Брешії, як могли добиралися заробітчани на Службу Божу ( в цей день автобуси не ходили, бо і для Італії сьогодні день Пасхи).

Великодень 2007 році співпав з Великоднем в Римокатолицькій Церкві, так було в 2001р. – 15 квітня, потім в 2004р. – 11 квітня, в цьому році, і ще будуть в 2010р. – 4 квітня, в 2011р. – 24 квітня, і ....

Нащих жіночок було видно здалеку. Святково вбрані, із сіяючими очима, всі поспішали до храму. І як було приємно, коли зустрічні, зовсім не українці говорили нашою мовою « Христос Воскрес!», а їм у відповідь з повагою відповідали «Buona Pasqua». Як завжди на великі храмові свята , нам виділили церкву s.Carmine.
Народу зібралась сила-силенна, і всі з великодніми кошиками, і кошики вкриті вишитими рушничками, а в них : і сир, і ковбаска, і хрін, і крашанки і паска-красна, як дома, як на рідній землі.

Божественна літургія розпочалася о 11 годині величними словами трьох священиків « Христос Воскрес!». Службу правили три наші греко-католицькі священики отець Василь Філяк, отець Макарій Іванишин і отець Петро Камінський. Коли хор співав « Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим,що в гробах життя дарував», мороз ішов по тілі, і душа співала разом з Ангелами. Це співала ціла церква заробітчан, більше ніж півтори тисячі чоловік, і в цей час, в нас на Україні також по всіх церквах співалося стоголоссе «Христос Воскрес!». Це так велично уявити собі що більщ як мільярд населення нашої Зеної кулі, в один день торжествує Воскресіння Господнє! Який позитивний заряд опоясав всю Землю! Нарід молився і вся сила молитви линула в світ, благодать,яка спливала на голови віруючих переливалась і співала, вся її позитивна сила акомулювалась в велику силу любові і линула...линула і світи.

Отець Василь говорив свою проповідь перед більш як півтора тисячною аудиторією, говорив палко і гаряче, нам заробітчанам...

...В матері був один син, і як усі хлопці був покликаний виконувати свій патріотичний обовʼязок перед Батьківщиною. Йти захищати її, але в радянські часи захищали і воювали не за свою рідну Вітчизну, а йшли туди,куди посилала Москва. Хлопці були в гарячій точці, в Афганістані. Мати спочатку часто отримувала листи, потім рідше, а згодом зовсім листоноша перестав ступати на її подвірʼя. Серце мамине переживало, душа мамина молила Бога за свого єдиного сина. І одного разу він, її єдиний син, прийшов, прийшов у сні...

- Мамо, ти знаєш, як я тебе люблю, як я завжди тебе слухав і жив, так як ти мене навчила, я був твоїм люблячим сином, мамо...На моїй голові сивий волос, я побачив на чужій землі біль і сльози, гарячу живу кров, мамо, я бачив біль... Після важких, втомлюючих виснажливих боїв, хлопці повернувшись живими, падали на коліна, складали перед очима човником руки і гаряче молилися, в них на обличчях я бачив сльози, вони дякували,вони щось просили у Бога...

Мамо, чому ти не навчила мене молитися, чому ти не навчила мене молитви...

Жінка плакала, Мати плакала перед священиком і просила допомоги, її мучила совість, її гризли докори сумління, мамине серце плакало і обливалося слізьми....

Отець Василь говорив, а в церкві на Великдень жінки плакали. Ми плакали.... Кожна занурювалася в свої болі, в свої переживання, кожного мучили свої докори совісті, по своїх причинах. А переді мною на хорах стояла моя сестра, вона плакала, це були сльози болю,це були сльози очищення, це були сльози прощення...І я вже знала, я вірила, що в цю Велику спільну Пасху, сила молитви зробить своє. Я вже знала в душі сестри воскрес наш Спаситель!

І коли на другий день вона мені сказала, а ти знаєш я хочу почути, як буде говорити отець Василь про небо...ми не вагаючись знову поїхали в Брешію на Службу Божу. Моя душа тішилася разом з воскреслим Ісусом і я дякувала Богу, дякувала Матері Божій за ласку, що мої молитви були почуті.

А біля статуї Матері Божої, цілу Великодню Службу палахкотіли свічки,їх було так багато, цих запалених українських вогників в цій італійській церкві, що подих перхоплювало від однієї думки, що кожна свічечка, жертовно запалена Матінці Божій, це щира молитва,це гарячі сльози, це уклінна подяка за все-все, що ми маємо, чим живемо, і за все,що нам дає Бог!

Як гарно сказав отець Василь – яка багата італійська земля своїми святинями, своїми величавими храмами, тут зароджувалося християнство, і зараз маємо можливість, ми, українці,зовсім інша нація, молитися в цих святинях,це направду ласка Господня.

Втомлені,але такі щасливі, ми поверталися додому. Цього року Великдень на чужині святкувала нас троє, три сестри Галя, Оля і я. Нам було так радісно на душі, що всі ми захотіли свою радість подарувати нашим італійським друзям.

Нас зустріла моя Сілі, і ми навперейми розповідали про велику відправу, про силу-силенну людей, про ті відчуття, що ми пережили. Я швиденько з кошикомі свяченими стравами, які спеціальнопосвятили для моїх друзів зробила так,як мене вчила моя бабця, моя мама, і як я вчила своїх дітей Ростика і Олюню. Тричі переступала поріг із словами «Свята паска в хату, вся нечисть з хати», а потім зайшовши привіталася «Христос Воскрес!», моя Сілі нам відповіла « Воїстину Воскрес!», вона за три дні до свята попросила мене навчити її нашого привітання, і попросила, щоб я так зробила, як роблю у своїй хаті, на моїй рідній землі. А коли ми заспівали величне « Христос Воскрес!», щасливі сльози побігли по її лиці, вона щиро обняла і поцілувала кожну з нас. Їй було також весело цього спільного Великодня. Вона із слізьми на очах прийняла наш дарунок, наш кусочок щастя на чужій землі. І ще вона сказала – який ви щасливий у Бога народ, що так бережете свої традиції!!!

А коли, по закінченню Великодньої відправи вийшов привітати всю українську громаду отець Тофарі, італійський священик, координатор всіх заробітчан Ломбардії, всі завмерли від його піднесених слів...

- Скажіть мені, а хто ж залишився на Україні? Та це ж всі жінки тут, в Італії? Чути було відповідь, яка линула з глибини церкви – залишились наші діти, наші старенькі батьки, наші чоловіки...

А отець Тофарі продовжував.... Я низько схиляю голову перед вами, перед тією працею, яку виконуєте ви, віддаєте своє тепло, своє серце нашим стареньким батькам, ділите біль з важко хворими, які прикуті до ліжка, ростите наших дітей і співаєте їм свої, українські колискові. Але, хіба це варте того, що ваші самі близькі люди без вас, сумують, с вяткують Пасху без вас,живуть в очікуванні на телефонний дзвінок, і очікують довго-довго на зустріч із вами. Ось, що я вам скажу мої дорогі. Так,гроші теж не маловажна річ, але, або забирайте свої родини в Італію, або їдьте додому. Ви мене зрозуміли? Ви потрібні їм там, дома, на рідній землі...Христос Воскрес!

Хіба можна щось заперечити, хіба можна знайти оправдання? Але ж одні вчать своїх дітей, інші утримують цілі родини, інші лікують важко-хворих родичів, ще інші будують житло собі, чи своїм дітям, і ще тисячі-тисячі заперечень. І скільки ще так має бути????

....А мені сьогодні приснилась моя онучечка, я була з нею перші два місяці, і вона ще не говорить, моя кровиночка, моя перлиночка, моя Настуся. Вона бігла до мене, тупотіла своїми ноженятами з розкритими рученятами, і голосно лепотіла – « Моя бабуся, моя бабуся приїхала....», я крізь сон плакала, я молила Бога, щоб дав мені сили, дав розуму нашим владним мужам нарешті дійти згоди, нарешті забути амбіції, нарешті подивитися відкритими очима правди на нашу знеболену, знекровлену Україну, на наш нарід розпорошений по світах, і нарешті дати жити нам, українцям, на своїй землі, в своїх сімʼях, із своїми рідними, із своїми дітьми... Боже допоможи!

 

Автор:Наталия Гоца

 

Синтетичні барвники хоча й прості у використанні, але зовсім не корисні для здоров’я, тому все більше господинь повертається до методів, якими користувались їхні бабці.

Далеко не всі українці знають, що раніше крашаноки прийнято було дарувати рідним і близьким цілий тиждень перед Великоднем. Це були не тільки крашанки, тобто яйця, пофарбовані в один колір, але і фарбовані яйця з візерунками або розписом.

За сотні років у наших предків накопичилося чимало рецептів, як пофарбувати яйця в той чи інший колір. Сьогодні, коли в магазинах повно пакетиків з фарбою самих різних кольорів (природно, хімічного походження), ці старі рецепти фарбування для нас особливо актуальні. Яйця виходять, правда, не такі яскраві, але все одно дуже гарних, ніжних квітів, а головне, що ці барвники абсолютно нешкідливі. В якості натуральних безпечних барвників використовували овочі, фрукти, трави і листя з вираженою пігментацією.

Ці інгредієнти є майже в кожного вдома, але слід пам’ятати про головні правила підготовки до фарбування. Наприклад, щоб яйця не лопнули під час варіння, вони не мають бути щойно з холодильника. Вийміть їх хоча б за 30 хв до приготування.

Перед тим, як фарбувати, ретельно вимийте кожне яйце з милом, а після  - натріть яйця олією, аби блистіли.

А якщо хочете візерунків, то обмотайте яйця нитками чи стрічками.

Яйця можна пофарбувати ще й так:

• в процесі варіння, додавши у воду фарбувальні речовини;
• потримати не менше 30 хвилин вже відварені яйця в барвному розчині (його готують шляхом кип’ятіння у воді відповідних овочів, фруктів, спецій, трав). Щоб колір яєць був насиченим і рівномірним, виконуйте наступні рекомендації:
• Щоб уникнути розтріскування яєць при фарбуванні, потримайте їх перед фарбуванням в гарячій воді.
• Фарба ляже більш рівномірно, якщо яйця попередньо протерти оцтом або вимити з содою.
• Використовуйте для фарбування посуд з товстими стінками; на повільному вогні доведіть яйця до кипіння і продовжуйте варити при такому ж вогні.
• Чи не протирайте тільки що пофарбовані яйця рушником, просто промийте їх у теплій проточній воді, а потім злегка обсушити серветкою.
• Щоб забарвлення вийшла більш інтенсивною, можна залишити яйця в барвному відварі на всю ніч (природно, в холодильнику).
• Якщо після фарбування протерти яйця тампоном, змоченим соняшниковою олією, вони будуть дуже красиво блищати.

Жовтий колір

Спосіб 1: Кинути у воду щіпку куркуми, прокип’ятити воду 15 хвилин, потім занурити в неї яйця.
Спосіб 2: Для приготування фарбувального розчину взяти 3 ст.л. куркуми і 3 ст.л. тертої червоної моркви залити 1 л води, проварити 30 хв. Крім того, для отримання жовтого кольору можна використовувати лушпиння цибулі, насіння кмину і ромашку. Колір виходить різної інтенсивності: від ромашки – ніжно-жовтий, від цибулиння (залежно від часу витримки) – від жовтого до коричневого і навіть червоного і темно-бордового. Якщо брати не білі яйця, то колір вийде більш насиченим.

Помаранчевий колір

Спосіб 1: Залити 4 ст.л. паприки склянкою води, прокип’ятити 30 хв., а потім помістити в відвар яйця.
Спосіб 2: В морквяний сік додати куркуму, трохи розвести гарячою водою і помістити в розчин гарячі, щойно відварені яйця. Яйця повинні бути повністю покриті. Пропорції вибирайте на свій смак, від них залежить інтенсивність забарвлення. Крім соку червоної моркви, можна використовувати так сік цедри апельсина або мандарина.

Коричневий і шоколадний колір

Спосіб 1: Залити 4 ст. цибулиння 3 ст. води, прокип’ятити 1 годину, а потім закласти яйця і відварити їх. Насиченість кольору залежить від кількості цибулиння, так можна отримати і червоно-цегельний відтінок. Якщо використовувати лушпиння червоної цибулі, то вийде дуже красивий ліловий відтінок.
Спосіб 2: Залити чорний чай або кава (можна також використовувати березові листя) гарячою водою, щоб вийшов міцний настій, і відварити в ньому яйця.

Червоний і малиновий колір

Спосіб 1: Залити кору та / або гілки вишні водою і відварити. Якщо залишити відвар на ніч, колір буде більш інтенсивним. Потім процідити настій і відварити в ньому яйця. У залежності від часу витримки можна отримати колір різної інтенсивності і відтінку.
Спосіб 2: Залити очищену і нарізану буряк водою, проварити, додати сіль і відварити яйця разом з буряком.

Рожевий і бузковий колір

Для отримання цих квітів можна використовувати чорницю, брусницю, малину, смородину, вишню, журавлину в замороженому вигляді або у вигляді соку. Яйця попередньо відварюють, а потім замочують в соку.

Зелений колір

Спосіб 1: 3 ст.л. подрібненої сушеної кропиви залити літром води, прокип’ятити, а потім відварити в ній яйця.
Спосіб 2: Дрібно нарубати шпинат (можна використовувати заморожений), залити його водою, проварити 30 хв., Потім остудити і помістити у відвар вже відварені яйця.
Спосіб 3: Відварити чорницю в 1 л води і додати туди 2-3 ч.л. куркуми (з верхом). Куркуму попередньо розтерти з невеликою кількістю води, а потім розмішати з відваром чорниці. Можна також використовувати петрушку, кропиву або плющ.

Блакитний, синій і фіолетовий колір

Спосіб 1: 2 невеликих качана червонокачанної капусти дрібно нарізати, залити 0,5 л окропу, додати 6 ст.л. 9% -ного оцту і дати настоятися ніч. Відварені яйця повністю занурити в цей настій і залишити на час, необхідний для отримання потрібного відтінку. Щоб отримати дуже насичений колір, яйця можна залишити в настої на ніч. Різні відтінки цих квітів можна також отримати за допомогою настою замороженої чорниці, брусниці або лохини. Хоча у відвару буде червоний колір, яйця вийдуть синіми.

ДОДАМО ВІЗЕРУНОК

Не обов’язково бути художником, щоб створити візерунок на пасхальному яйці. Ось кілька простих і нешкідливих способів.

Трав'яний візерунок

Для декорування яєць можна використати своєрідний трафарет - листочки рослин - листя кімнатних рослин, петрушки, селери, цвітом вишні та ін. Приклавши до яйця обраний вами трафарет, необхідно щільно зафіксувати його, обмотавши марлею, бинтом чи покласти в капронову панчоху й зв'язати з обох боків ниткою. Занурюємо у фарбу і акуратно все знімаємо, даємо висохнути. 

pic

Крашанки в цяточку

Змочене в цукровому сиропі яйце обкачують у рисі, гречці або пшеничних крупах. Чим дрібніша крупа, тим дрібніший малюнок. Також можна приклеїти макарони-зірочки. Обережно, щоб не злізла крупа, яйця зав'язують у широкий бинт й варять у фарбі. Крупа змивається, а на її місці залишаються білі хаотичні візерунки.

Крашанки у смужечку

Для того щоб отримати смугасті крашанки, обмотайте яйця тонкими гумками (для грошей) і фарбуйте обраним кольором. Щоб смужки вийшли різнокольоровими, можна після першого, попереднього фарбування додати ще кілька гумок і занурити крашанку в розчин іншого кольору. Таким чином, на вашій крашанки з’являться тонкі кільця різних кольорів. 

pic

Крашанки у горошок

Для того, щоб на вашій крашанки з’явилися цяточки, вам знадобиться звичайна воскова свічка. Перед зануренням яйця в фарбувальний розчин, капніть на яйце кілька крапель воску. Коли фарбування буде завершена, треба позбутися воску, тримаючи яйце над полум’ям або над тією ж свічок. У міру танення воску, промокайте яйце м'якою серветкою або ганчірочкою. Іншим спосіб - можна скористатися наклейки круглої форми (або будь-який інший за вашим бажанням). Наклейки краще використовувати не паперові, а на пластиковій або фольгованій основі, щоб вони не розкисли при фарбуванні яйця. Якщо у вас немає готових, їх можна вирізати з двостороннього скотчу. Наклейки повинні щільно прилягати до округлої формі яйця.

Мармуровий малюнок

Для отримання мармурового ефекту необхідно додати в киплячу воду трохи рослинної олії за хвилину до закінчення процесу варіння. Можна спочатку пофарбувати яйця одним кольором звичним для вас способом. Після чого підготувати інший барвник, додати його у воду разом з олією, перемішати рідину виделкою. Після цього по черзі занурюйте яйця в фарбувальний розчин, намагаючись зібрати ними як можна більше масляних візерунків на поверхні рідини. Промочіть яйця серветкою і дайте їм висохнути. 

pic

Мереживний візерунок

Яйця треба обгорнути тканиною (кінці якої щільно зав'яжіть ниткою), а потім фарбувати обраним вами барвником. Зазвичай винахідливі господині використовують гіпюр. 

pic

Крашанки у клітинку вийдуть, якщо зварити їх обгорнутими в сітчасті панчохи або у сітку від фруктів чи овочів.

Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.

                                                                                                                   О.Довженко.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту. 

«В Україні старі люди говорять: як в народі перестануть писати писанки і «гріти Діда»…, тоді і кінець світу настане».

Для людини, необізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що ця справа складна і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся,  спробуйте, і ви обов’язково досягнете успіху. Запам’ятайте, писанку пишуть не руками, а душею. Налаштуйтеся на відповідний настрій. Наші предки перед будь-якою роботою молилися і тому у всіх видах рукотворів були неперевершеними майстрами. У молитві, з очищеною від зайвих думок свідомістю, забувши всі незгоди, пробачаючи всіх і вся, людина здатна відчувати і творити надзвичайну красу. Писанки пишуть упродовж усього посту. Вибирають яйця курячі, гусячі, або качині з гладенькою та чистою скарлупою. Для роботи використовують архаїчний інструмент писачок і свячену воскову свічку. В давнину робили барвники з природніх засобів: чорний - із сажі, коричневий - із кори дерева, жовтий - з цибулиння, синій – з бузини, зелений – з підсніжників. Зараз зручніше користуватися харчовими барвниками.

А чи знаєте, що колись вважали, що малювати на видутому яйці, це протиприродньо і розцінювалось це, як гріх перед Богом і людьми. Українці добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати комусь порожню (видуту) писанку означало: жінці – на безпліддя, господарю на злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині – на припинення росту і розумового розвитку, хворій людині – на смерть.

Чи можна порівняти це з тим величним місцем, яке посідала писанка в Світогляді наших Предків? Чи стали ми розумнішими та багатшими, коли не тільки перестали вірити в це, але навіть забули сакральне значення писанки?

Забули, на щастя, ще не всі. Іван Демчук, житель с. Криворівня на Івано-Франківщині свідчить: «Старі люди говорять: як в народі перестануть писати писанки і «гріти Діда»…, тоді і кінець світу настане». У гуцулів ще на початку 20 ст. побутував вислів «Доки писанки пишуть, доки колядники ходять, доти Віра Руська буде в світі» (Володимир Гнатюк, Колядки і щедрівки).

І хоч перекази про походження писанок зустрічаються в народі дуже рідко, на питання «коли виник цей обряд?» можна почути відповідь: «Так здавна ведеться», або ж «Так уже повелося від початку світу».

З ІСТОРІЇ ПИСАНКАРСТВА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

При розкопках у Львові в 2013 році археологи знайшли писанку на гусячому яйці. На ній зображено символ “вужик”. Вік знахідки — 500 років, писанку розписали в козацькі часи. На сьогодні — це найдавніша писанка України.

Слов’янську писанку як матеріальне явище знайти ще не вдалося, але на користь її існування виступає той факт, що давні слов’яни, сповідуючи культ Сонця, відзначали Великдень — свято весняного пробудження природи. А на писанках ми широко знаходимо солярні (космічні) символи.

Під час розкопок сабатинівських поселень (культура пізнього періоду бронзової доби, поширена в південній частині України) культові зашліфовані моделі яєць (з амфіболіту та кварцу, також глини, тальку) знаходили майже в кожному житлі під вогнищем або серед інших культових речей. На одному з кам’яних яєць були вигравірувані позначки – символ “сосонка”. Таким чином за допомогою археології можна зробити висновок, що на українських теренах кам’яні яйця орнаментували вже в I тис. до Р.Х.

Те, що писанка, — явище дохристиянське, свідчить також те, що християнська церква східного обряду на початку не приймала писанку як атрибут язичницьких культів, а в багатьох християнських енциклопедіях та словниках немає відомостей про розписане яйце як пасхальний символ.

В останні десятиліття широко побутувала думка, що розмальовування яєць до Великодня існувало лише в західних районах України, а у східних переважав спосіб одноколірного фарбування яєць у відварі з лушпиння цибулі або в анілінових фарбниках. Однак останні дослідження дозволяють стверджувати, що поряд з крашанками традиційно існувало ще й розписування яєць чіткими геометричними мотивами рослинного походження, що мали глибокий духовний зміст. Треба зауважити, що кожна місцевість, а іноді і кожне село мали свої особливості і традиції не лише у виборі орнаментальних мотивів, а й у розміщенні елементів та забарвленні яєць.

У 20 – 30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше — покарання. Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл. У 60-х роках XX ст. у зв’язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на кінець квітня – початок травня. І ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: і хлопці, і дівчата, і старі, і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя. Прославляючи вічний закон пробудження природи на землі, возвеличували і вшановували водночас один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення.

Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті. Мало хто знає, що писанки виготовляли також у монастирях, де на них зображали релігійні сюжети. На Великдень писанки та крашанки освячували у церкві, а потім використовували для прикрашання осель, у великодніх іграх або з ритуальною чи магічною метою. 

Наші предки робили писанки вночі, коли всі справи були пороблені і нічого не відволікало. Писанки писали лише на сирих яйцях спеціальними писачками та воском. Для фарбування використовували переважно три фарби – жовту, синю та червону, вмочуючи яйце спочатку в світлішу, а потім у темнішу. Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору.

ТЕХНІКИ ПИСАНКАРСТВА

За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві великі групи: виготовлені без використання воску та виготовлені за допомогою воскової техніки (власне писанки).

Великодні яйця, виготовлені без використання воску.

Крашанки 

КрашанкиКрашанки

Під мармур

Під мрамурПід мрамур

Натурально-листкова техніка 

Натурально-листкова техікаНатурально-листкова техіка

Дряпанки

ДряпанкаДряпанка

Травлення кислотою. На пофарбованому в певний колір яйці кислотою витравлювали орнамент. Існують свідчення, що на початку ХХ ст. у с. Зеленинці Надвірнянського повіту «дівчата вкидали яйця в теплу червону фарбу і так повставали “галунки”, клали опісля галунки в купину муравлів; муравлі, бігаючи по червонім яйці, обводили його своїм квасом, та з того повстають на яйці всякі “стежички і кривульки” і се – “писанки”».

Мальованки.

МальованкиМальованки

Монастирські писанки
а) Мальованки. На мальованках, виготовлених у монастирях, зображувалися переважно сценки з життя Ісуса Христа.

б) Розкритки.

РозкриткаРозкритка

в) Нерозкритки (вощанки).

ВощанкиВощанки

Керамічні писанки.

Керамічні писанкиКерамічні писанки

Скорописанки. Виготовлялися на основі гіпсових форм, що на них наносився переважно шаблонний орнамент. На Волині скорописанками називали великодні яйця, на яких відсутні основні лінії, а вималюваний лише сам орнамент.

Великодні яйця, виготовлені за восковою технікою.

Крапанка.

КрапанкаКрапанка

Двоколірна писанка

а) Розпис двоколірної писанки здійснюється розтопленим воском по натуральній білій поверхні сирого яйця. Після нанесення орнаменту воском яйце занурюють у розчин фарби на 5-10 хв. Після цього його виймають і кладуть на чистий папір або шматок тканини для висихання. Суху писанку нагрівають над вогнем, щоб розтопився віск, який потім стирають м’якою тканиною.

Двоколірні писанкиДвоколірні писанки

б) Розпис двоколірної писанки розтопленим воском на попередньо пофарбованій в один колір поверхні яйця. Для виготовлення писанки таким способом чисте сире яйце фарбують в один колір, а коли воно висохне, то розтопленим воском пишуть на його поверхні орнаменти. Після цього розписане яйце опускають до оцту або квасу, в яких розчиняється фарба, і яйце стає майже білим. Тільки в тих місцях, де був нанесений віск, після його стирання лишається кольоровий орнамент.

Двоколірна писанкаДвоколірна писанка

Багатоколірна писанка має ряд варіантів:

а) На чисте сире знежирене яйце за допомогою писачка гарячим бджолиним воском наносять контур орнаменту. Після того, як нанесено всі лінії, що мають залишитися білими, яйце опускають у жовту фарбу. Час фарбування залежить від товщини шкарлупи. Після цього яйце виймають з фарби й обережно витирають ганчіркою. Далі покривають воском ті ділянки малюнка, які повинні лишитися жовтого кольору. Потім писанку опускають у червону або зелену фарби і після зафарбування покривають воском ті ділянки, які повинні бути червоного або зеленого кольору. Якщо тло писанки має бути чорним, наприкінці її опускають у розчин чорної фарби, що перекриває не вкриті воском ділянки шкарлупи. Коли всі кольори на писанку нанесені, з неї знімають віск. Роблять це, запікаючи писанку у печі, доки не розтопиться віск або розтоплюючи віск біля полум’я свічки.

Багатоколірна писанкаБагатоколірна писанка

б) Яйце опускають у розчин фарби, а потім наносять воском орнамент. Прийоми використовуються ті самі, що й для виготовлення звичайної багатоколірної писанки, тільки після нанесення орнаменту відсутній білий колір яйця.

Багатоколірна писанкаБагатоколірна писанка

в) Яйце спочатку опускають у віск, а потім шилом чи іншим гострим інструментом видряпують на ньому ті елементи орнаменту, які мають лишитися жовтими. Після цього яйце опускають у жовту фарбу. Після цього жовті елементи закривають воском і продряпують фрагменти для зафарбування в інший колір. Такий спосіб виготовлення писанок був відомий у Чернігівській, Полтавській, Київській, Волинській губерніях у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

Поєднання крапанки і писанки. Дана техніка використовувалася на Вінниччині, Хмельниччині і Прикарпатті у другій половині ХХ ст. Тло темного кольору заповнювалося плямами різного кольору, а вже поверх нього наносився чіткий лінійний геометричний орнамент у дві-три фарби. Для виготовлення такої писанки малюнок необхідно було протравлювати галуном, що вимагало неабиякої майстерності.

Розпис шпилькою. Ця техніка побутує на Бойківшині, Лемківщині, Пряшівщині. За допомогою використання круглої головки шпильки отримувався штрих із потовщенням на одному кінці.

Розпис шпилькою.Розпис шпилькою.

Розпис уламком бджолиного воску. Уламком воску на сире яйце наноситься орнамент, а потім його опускають у фарбу. Після стирання воску місця, де він був нанесений, лишаються світлими. Такі писанки фарбують лише в один колір.

Техніка воскової пластики. Даний метод полягає у тому, що «сучуть із воску тоненькі ниточки і обліплюють ними білі ще яйця (виплітають дуже примітивний геометричний орнамент). Опісля вкидають се в горнець із теплою червоною фарбою: вибравши яйце з фарби і висушивши його, нагрівають над гранню, обтирають платком віск і писанка готова».

Розпис кольоровим воском

а) Розпис перепаленим воском по білій поверхні яйця. За допомогою чорного перепаленого воску на біле яйце наносяться дрібні візерунки.

Розпис перепаленим воском по білій поверхні яйцяРозпис перепаленим воском по білій поверхні яйця

б) Розпис кольоровим воском по білій поверхні яйця. Кольоровий віск виготовляли жінки-писанкарки: до розтопленого бджолиного воску додавали пігмент фарби в порошку або трохи анілінового барвника і добре розмішували. Найчастіше білі яйця розписували жовтим, чорним, синім, зеленим та жовтогарячим кольорами.

в) Розпис кольоровим воском по зафарбованій поверхні яйця. Яйце відварювали або вимивали шкарлупу і опускали в розчин фарби, потім висушували і розтопленим воском різних кольорів наносили орнамент.

Джерело

СИМВОЛИ НА ПИСАНКАХ

    Кожен намальований на писаночці символ щось означав: один благополуччя, інший родинний затишок, ще якийсь народження дитини чи хороший урожай цього року. Усі писанки створювалися з побажанням добра і з чистою душею. Вони були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Малюючи його, минулі покоління залишали символічний текст, який оберігав від хвороби, допомагав у нещасті, захищав від злого ока.

    Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа.

    Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. З деякими з них можете ознайомитися нижче.

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

Червоний – це радість життя, любов і відвага, для молодих – надія на одруження;

жовтий – місяць і зорі, у господарстві врожай;

блакитний – повітря, небо, магічне значення здоров’я; зелений – воскресіння природи, багатство і плодючість землі;

чорне з білим – пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил,

білий – чистота душі, святість. Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб символізує родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.

сполучення кількох кольорів – з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.

ОРНАМЕНТАЛЬНА СИМВОЛІКА

Орнаментальна символіка

ДЕРЕВО ЖИТТЯ АБО ВАЗОНДЕРЕВО ЖИТТЯ АБО ВАЗОН
РІЗНОВИДИ СВАРГИ ТА СВАСТИКИ НА ПИСАНКАХРІЗНОВИДИ СВАРГИ ТА СВАСТИКИ НА ПИСАНКАХ

82675925

59136102

06495668
166526_html_a4c8b38

7_pysanka_logo       Кожна людина бажає залишити хороший слід після себе, а для цього потрібно пам’ятати звичаї і традиції свого народу. Навіть найменший подарунок може бути найкращим, якщо у нього вкласти душу. А наші предки знали як це робити, і ми повинні продовжити їх мету – дарувати людям доброту. Цю доброту ми зможемо їм подарувати, створивши Великоднє яйце, таке, яке робили вони.

Отож, робімо висновки, повертаймо свою історичну пам’ять, повертаймо обряди наших Предків та пишімо писанки. 

Сторінка 2 із 2