Фотограф з України не раз здобував перемоги у американських фотоконкурсах. Одну з фотографій підписав Барак Обама. Щоб зробити вдалий кадр він годинами ходить вуличками міста, повідомляє ukrainian.
Валерій Прудкий має власну студію-галерею на арт-заводі "Торпеда". Там переглядає фото і вибирає ті, що найкраще характеризують столицю.
"Вашингтон не такий вже і нудний. Тут є низка районів, кожен з них має свій унікальний колорит. Один із них – Capitol Hill. Там на Східному базарі зробив чи не найулюбленіший зі своїх знімків, який переміг у вашингтонському фотоконкурсі. Тоді дощ лив, як із відра. Ніхто не міг працювати на вулиці. Але у мене із собою була камера, я ходив і фотографував. Зняв чоловіка із саксофоном. Він – легенда Східного базару. Фотографія передає це відчуття музики під дощем, унікальну атмосферу", - розповідає чоловік.
За словами Валерія, натхнення від зміни влади чи настроїв у суспільстві не залежить.
"Я лише фотографую щоденне життя навколо себе. Люди займаються власними справами, незалежно від того, хто президент. Навколо і надалі відбуваються прекрасні або сумні речі", - каже Прудкий.
До політичних знімків належить перемога Дональда Трампа, інавгурація і протести. Найвідоміший з них фотограф зробив 8 років тому – на початку президентства Барака Обами.
"У нас поруч висять дві фотографії – Маккейна і Обами. Мала дитина дивиться на знімок Обами, а дорослий темношкірий чоловік – на Маккейна. І це, ніби, створює цікаву історію – що молоде покоління обирає Обаму. Я маю друзів, які працюють у Білому домі, я надіслав їм цей знімок і Обама його для мене підписав", - розповідає фотограф.
Валерій каже, що іноземне походження допомагає дивитися на речі інакше. Помічати деталі, які американцеві можуть здатися звичними. Україна для нього також виглядає по-іншому.
"Якби я міг натиснути кнопку і перенестися в Україну, я би це зробив. Така собі машина часу – повернутися і знову побачити ті самі речі, знайомі з дитинства. Тільки тепер під іншим кутом. Я завжди почуваю себе українцем. Коли я повертаюсь додому навіть на два дні, здається, що ніколи не їхав. З іншого боку, у Вашингтоні відчуваю, ніби прожив тут усе життя. Це дивне відчуття – бути прив'язаним до двох абсолютно протилежних місць", - зазначає Валерій.