25 лютого наступного року добре відомому колись на теренах колишньої Югославії та в Бразилії карикатуристу, графіку, ілюстратору Миколі Івановичу Тищенку ( зазвичай працював під псевдонімами: Тен, Тэн,Ten, nt, tn), який більшу частину свого життя присвятив коміксам, cповнилось би 110 років, проте до цієї дати він не дожив, відійшовши на вічний спочинок у 90-х роках минулого століття в Сальвадор Байї, що у Бразилії.
Микола Тищенко, якого більше знають як Nikola Tiščenko, Nikola I. Tiščenko, Nicolay Tishchenko, народився 25 лютого 1906 року в Новогеоргіївську Херсонської губ., у місцевості, про яку згадується ще у Київському літописі, написаному приблизно в 1200 р.. На превеликий жаль, відвідати колишній Крилів (Олександрія, Георгіївськ) у наші дні не можливо - він затоплений Каховським водосховищем.
Микола походив з офіцерської сім'ї, тому не дивно, що батьки направили хлопця навчатись у військовий заклад. Проте у листопаді 1920 у складі Кримського кадетського корпусу, будучи ще підлітком, хлопець евакуювався з Ялти до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, де й закінчив навчання в м. Бела-Црква (1925). Під час навчання керівництво закладу зауважило неабиякий дар хлопця до малювання та залучило до написання ікон для іконостасу корпусної церкви. З середини 1920-х Микола проживав у Белграді, де навчався в Державній художній школі та на філософському факультеті Белградського університету (обидва заклади так і не закінчив).
За своє насичене життя художник встиг попрацювати карикатуристом російського сатиричного журналу «Бух!» (1930-1936), сербської гумористичної газети «Підстрижений їжак» (1935-1941), створити багато політичних карикатур, зокрема антивоєнних, опублікувати в першій югославській газеті коміксів комікси «Стріп» та «Жартівливі пригоди детектива Х-9» (пародію на відомий комікс Алекса Реймонда «Детектив Х-9»), також комікс-жарт «Як Ера перехитрив Турка» (обидва - 1935). Микола Тищенко впевнено увійшов до плеяди кращих художників Югославії, створивши для журналу коміксів «Міка миш» А. Івковича комікс про відомого героя сербського епосу «Бановічи Страхіньє» (1936). Наприкінці 1930-х М. Тищенко ілюстрував книги для дітей та юнацтва в серії бібліотеки «Плава птах» («Синій птах»), «Князь Срібний» О.К.Толстого (1939), «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» і «Миргород» М.В.Гоголя (1939),« Незвичайні пригоди Карика і Валі » про життя комах Я.Л.Ларі (1940) .
Під час Другої світової війни виїхав з Белграда, жив у Берліні. А на початку 1950-х переїхав до Бразилії, де продовжив займатись карикатурою, співпрацюючи з відомими виданнями, зокрема ''Jornal A TARDE''. Як зауважували бразильські фахівці,
М. Тищенко невдовзі оволодів португальською мовою, поступово засвоїв культуру, звичаї, політичні нюанси і, надаючи своїм роботам заряд сміху, а не страху, швидко став "своїм". Він допомагав зрозуміти неоднозначну людську природу з її "замаскованими протиріччями, прагненнями та незадоволеністю'' (http://blogdogutemberg.blogspot.com/2011/01/hora-e-vez-dos-quadrinhos-baianos-05.html)
