Ми приходимо в цей світ і відходимо, залишаючи по собі сліди. Кожний камінь бруківки під нашими ногами кимось покладений, кожний найменший б удиночок кимось спроектований, чиїмось серцем вимріяний, за чийсь кошт збудований чиїмось руками, кимось захищений від руйнувань...

Забуття, зневага, руйнація - мабуть, найстрашніші вороги кожної живої душі, адже вона невмируща. Бачити, чути, відчувати, як нищиться та припадає пилом те, чому було сердечно та з повним відданням присвячене життя, - невитравний біль як на землі, так і після переходу в інший вимір... Проте людина не може не забувати про щось, про когось - власне життя, клопоти, життєві випробування ставлять свої умови. І все ж час від часу ми зупиняємось, роззираємось, цікавимось і захоплюємось.
І завжди є ким!

Вільям Францевич Валькот (англ.William Walcot) у 20-х - 30-х роках минулого століття вважався найкращим рисувальником у Англії. А чи знаєте ви, що він народився в Україні?!
Так, британський гравер і російський архітектор стилю модерн, який спроектував готель "Метрополь" у Москві, народився 10 березня 1874 року в Одесі. До речі, для рідного міста, міста свого народження, архітектор розробив проект англійської церкви (1890-і, Одеса).
Вільяма Валькота, як архітектора, мистецтвознавці впізнають за архітектурним патентом ''Жіноча голівка'' - особливим орнаментом з трапецієподібних перетворень (іноді вживають інше слово - спотворень). Ця "Голівка" є легко впізнаваним символом російського стилю модерн.
Народився майбутній митець у Люстдорфі (передмістя Одеси) в багатонаціональній родині: батько - шотландець, купець на прізвище Енох Шеннон, відомий як Френк Валькот, мати Катерина, дочка багатого землевласника, була російсько-німецького походження.
Ріс хлопчина у Європі (Іспанії, Франції, Бельгії) та Південній Африці. Коли прийшов час віддавати дитину в школу, його мати разом з ним та молодшим братом повертаються додому. Згодом навчається в Ам'єні та Парижі. У 17 років приїжджає до Росії для вступу до Імператорської Академії мистецтв.Закінчивши академію по класу Л. Бенуа, продовжує освіту в Парижі у Г.Редона в Ecole des Beaux-Arts.
Переїхавши до Москви після Парижа, працює в Абрамцевських керамічних майстернях Сави Мамонтова. Спроектував готель «Метрополь » (1898-1902) в Москві та два приватних будинки у Пречистенському провулку (у 1899 році Мамонтова заарештували за звинуваченням у фінансових махінаціях, тому не всі спільні проекти були здійснені). Працюючи в Москві над кількома проектами, Вільям продовжував їздити в Лондон, відвідав Рим. Разом з іншим майстром модерну в Російській імперії, що мав селянське походження, Іваном Гавриловичем Кондратенком розробив проект будинку для торгово-будівельного товариства(1900—1901, Москва, М'ясницький проїзд, 4).

(Мозаїка виконана Вільямом Валькотом)
У Москві скульптор зустрів свою майбутню дружину Маргарет (Margaret Ann O'Neill), ірландську гувернантку та Фрейлину при російському дворі. Проте у 1904 році Вільям з дружиною виїхали на острів Уайт, сподіваючись, що дружина одужає від туберкульозу, але вона там померла. Це, можливо, мотивувало Вільяма остаточно покинути Росію.
Після приїзду у Великобританію у 1906 році митець спочатку працював художником-графіком для південноафриканського архітектора Юстаса Фрера (1863-1944).Незабаром став позаштатним рисувальником, що робив малюнки для ряду провідних архітекторів.
У Великобританії Валькот не зумів утвердитися як архітектор-практик - за все життя тут він спроектував і побудував лише одну будівлю (61, Сент-Джеймс Стріт, Лондон, 1933), однак став знаменитим майстром архітектурної графіки та міського пейзажу. Працюючи з провідними британськими архітекторами ( Едвін Лютьєнс , Герберт Бейкер, Естон Уебб), у Римі , Парижі, Нью-Йорку, Валькот створив безліч архітектурних ескізів і міських пейзажів у манері, близькій до імпресіонізму.
У 1911 році Валькот одружується з Алісою Марією Вілан (Wheelan), яка народжує від нього двох дочок. Сімейне життя з Алісою триває не довго - з 1922 року він живе з Адою Грейс Чемберлейн (Ada Grace Chamberlain), відомою як Марго (Margot). У пари народжуються дочка і син.
У 20-х-30-х роках Валькот - найвідоміший рисувальник Англії. Видає перший альбом власних картин і гравюр (1919), його обирають дійсним членом британських художніх товариств (1913-1922), зокрема Королівського товариства британських художників.

З початком Другої світової війни художник втратив замовлення. Переїхавши з родиною в Дітчлінг у маєток Франка Бренгвіна, він живе у Будинку престарілих ім. Святого Георгія (St George’s Nursing Home, Hurstpierpoint, Sussex), де 21 травня 1943 року випадає з вікна (припускають, що це було самогубство, хоча є й інше припущення - загинув під час бомбардування).
-----