Панорама "Голгота"

Понеділок, 08 квітня 2013 02:48 Автор 
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

0_59013_d83bc32f_-1-S.jpg

Львів завжди був містом, де  сплітались мови, звичаї, культури, одвіку різношерсним, проте таким, який, поєднуючи усіх та вся, за всіх часів витворював власне виразне обличчя. 

Хто тут тільки не жив, працював, вчився?! Але сьогодні, 8 квітня, коли виповнюється 155 років від дня народження Яна Стики, видатного польського художника, поета, ілюстратора, що народився  в сім'ї австрійського офіцера чеського походження,  тут, у стародавньому  князівському місті Львові, хочеться у першу чергу згадати цього славетного чоловіка, який входить до ряду найвідоміших художників не лише Польщі, а й світу.

                                                                                    

 Уявно чи й насправді поблукати вуличками, якими він ходив, почавши подорож від  неймовірно гарного червоного цегляного неоготичного будинку з виразними вікнами,  кольоровою майолікою та тягнучим на себе увагу червоно-жовтим дахом на вулиці Листопадового Чину, 11. Цей архітектурний витвір, що був власністю Яна Стика свого часу, зараз є Художньо-меморіальним музеєм іншого славетного художника - Олекси Новаківського. Будинок був спроектований як особняк-майстерня у 1889 р. львівським архітектором, засновником та організатором  Львівської архітектурної школи Юліаном Захаревичем ( 1837, Львів — 1898, Львів), який за заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд,  побудували ж будинок  у 1890 р. під керівництвом українського архітектора та підприємця Івана (Яна) Левинського (1851, Долина, нині Івано-Франківська область — 1919, Львів). 

d70a224c284b4b81c9b26645e8dbd3545f1868155588511.jpg

 Йдемо далі. Звертаємо до  Бернардинського кляштору (унікального комплексу споруд навколо Бернардинського монастиря) на площі Соборній, 3-А, куди Ян (Іван) Стика полюбляв заходити, навчаючись у гімназії при цьому монастирі. Гарно ж тут як! А як Янові Стику тут велося?! Мабуть, досить успішно. Адже одразу після закінчення гімназії юнак навчається у Віденській Академії мистецтв, там захоплюється  і довго перебуває під впливом Франца Макарта.  За написану ним картину «Улісс, який переслідує вепра» нагороджується золотою медаллю академії та отримує високе право на стипендію «Prix de Rome», завдяки якій здійснює поїздку до Італії, де навчається в Академії Святого Луки. Італія, відкриваючи йому світ славетних майстрів пензля, надає майстрові нових сил та неабиякого натхнення. Зачарований побаченим, він плідно працює, створюючи  власні полотна. 

styka-9.jpg

Згодом з Риму художник їде до Франції, де знайомиться з кращими тогочасними зразками мистецтва. Потребуючи нових знань та вражень, продовжує навчання під керівництвом Яна Матейка у Краківській Академії мистецтв.  У 1889 р. повертається до Львова. Тепер він відомий майстер, який спеціалізується на великомасштабних полотнах. У своїй майстерні, захоплений  релігійними, історичними, батальними сюжетами,  створює історико-алегоричне полотно "Полонія" (1891 р.) до століття польської конституції. 

Стика захоплювався ідеями Льва Толстого, листувався з письменником, написав кілька його портретів

styka_doroga.jpg

 

З 1888 по 1990 рік живе з дружиною посеред спокою в невеличкому палаці  містечка Кельці (Wzgórz Karscha), де 12 квітня 1889 року народжується їхній син Тадеуш, майбутній польський художник Тадеуш Стика (1889, Кельце  - 1954, Нью-Йорк), а через рік, 7 квітня 1890 - син Адам (1890, Кельце - 1959, Пенсильванія), теж майбутній художник. Після народження синів Ян повертається до Львова, де  на замовлення ради міста, яке на той час, як відомо, знаходилось під австрійським правлінням, до сторіччя Рацлавицької битви разом з  Войцехом Коссаком пише Рацлавицьку картину-панораму ( Panorama Racławicka), що зображає битву під Рацлавицями під час польського національно-визвольного повстання Костюшка 4 квітня 1794 року між польськими повстанцями під командуванням Тадеуша Костюшка та російськими військами генерала графського походження Олександра Петровича Тормасова.

Картина, завдовжки 114 м і заввишки 15 м, що йде по колу діаметром 38 м, була відкрита для огляду 5 червня 1894 у спеціально збудованому круглому будинку в Стрийському парку. Пізніше, у 1944 році, вона була частково пошкоджена в результаті бомбардування під час визволення Львова від німецьких окупантів, а  в 1946 році її передали владі Польщі і перевезли у місто Вроцлав, де лише у 1985 році  знову відкрили для широкого глядача після довгого  періоду страху перед керівництвом Росії показати полотно, на якому зображена перемога над російським військом.

У 1896  році художник створює панораму   "Голгота" ( "Golghota") або "Розп'яття", що вважається найбільшим та найдраматичнішим релігійним полотном у світі . На даний час ця панорама виставляється в меморіальному парку "Forest Lawn" ("Лісова галявина") у Глендейлі неподалік від Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія.

                            The_Crucifixion.jpg

У той же час, отримавши замовлення від угорців на панораму битви угорських повстанців під командуванням генерала Юзефа Бема 15 березня 1849 ( у період угорського повстання)   до святкування п'ятидесятиріччя Весни народів, художник приступає до скрупульозної роботи - і з квітня по вересень 1897 року в будівлі Ротонди у Львові , де раніше виставлялась "Рацлавицька Панорама" з'являється панорама "Петефі Бем", яку ще називають "Панорама Седміогродська", "Бем у Трансільванії", "Битва Сібіну". Картина написана олією на полотні, вихідні розміри такі ж, як  у попередньої панорами:  120 метрів по окружності і 15 метрів заввишки. 1908 року її виставляють по кілька разів у Львові, Будапешті, Кракові, Варшаві, проте довго тішитись не довелось -  зображення раптово зникло. Кілька частин вдалось виявити  лише через 70 років. Існує думка, що сталось це тому, що угорська сторона не виконала свої зобов'язання, тобто не сплатила за  роботу. Ян вирішив порізати роботу на шматки,  маючи намір продати панораму почастинно. Ці деталі тепер розкидані по всьому світу. Вже відшукано 31 частину, 20  знаходяться в колекціях польських музеїв.

Четвертою, останньою панорамою Яна Стики, є панорама "Нерон, що знущається над християнами" або "Мучення християн у цирку Нерона" за мотивами історичного роману Г.Сенкевича "Quo Vadis" ( "Камо грядеше").   

 

 З 1900 року художник оселяється в Парижі, а з 1910 живе на острові Капрі в Італії. 

Ян Стика, крім чудових панорам, створив серії робіт до "Quo Vadis" Генріха Сенкевича, "Іліади" та "Одісеї" Гомера, а також велику кількість портретів відомих діячів свого часу.   

                                                                                       0_59013_d83bc32f_-1-S.jpg

 

Помер художник 11 квітня 1925 року і був похований у Римі, проте у 1959 році його рештки були перенесені з Італії на цвинтар "Forest Lawn" у Лос- Анжелесі, неподалік від місця, де виставлена його "Голгота".

 

http://fotki.yandex.ru/users/owen1141952/tags/%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0/view/364691?page=0

Ваші коментарі