На досить поширене у світі прізвище Ковальський реагую з глибоким теплом і радістю. Додаються родинні спогади - теплі зустрічі з представниками гілки священничого роду Ковальських, а також сердечна вдячність сучасній українській письменниці Ксенії Ковальській за зворушливу та незабутню несподівану підтримку у тяжку хвилину.
До того ж, скільки не дивлюсь, а кожного разу зачіпають мене за живе полотна Лева (Леона, Лео) Ковальського, про якого згадувала тут у невеличкій біографічній статті "Автор спогадів про М. А. Врубеля та М. М. Ге" (http://svitua.org/index.php/tsikavo/vydatni-ukraintsi/item/2737-lev-kovalskyi), а також портрет Тараса Шевченка, створений з 5000 цвяхів львівським художником Олегом Ковальським.
Однак сьогодні хочу познайомити вас з Петром Ковальським, Piotr Kowalski, французьким скульптором, архітектором і містобудівником польського походження, який народився у Львові далекого 1927 року ( 2 березня, Львів - 7 січня 2004р. в Парижі).
Петро Ковальський покинув Батьківщину у 1946 році, коли йому було 19 років. Дороги життя повели його до Швеції, Бразилії, США, Франції.
1946 року скульптор працював у Бразилії з ландшафтним архітектором Робертом Бурле Марксом.
Згодом вивчав архітектуру та фізику з математикою у Норберта Вінера в Массачусетському технологічному інституті в Кембриджі (штат Массачусетс) (Сполучені Штати Америки) і в Геттінгені. Після закінчення закладу в 1952 році Петро працював у офісі архітектора Пея в Нью-Йорку впродовж одного року. У 1953 Ковальський оселився в Парижі і працював там. У п'ятдесяті роки посилено займався міським плануванням, зокрема, на запрошення Марселя Брейера брав участь у будівництві будівлі ЮНЕСКО в Парижі. У 1955 році заснував свою власну дизайн-студію.
1961 року Петро виграв конкурс на будівництво залізничного вокзалу в Тунісі.
З 1978 по 1985 р. очолював майстерню в Центрі перспективних візуальних досліджень у Массачусетському технологічному інституті на стипендію від фонду Рокфеллера.
Починаючи з сі
мдесятих років Петро займався створенням просторових композицій, де окремі елементи рухаються під впливом зміни температури.
У вісімдесятих роках виконував кілька міських проектів у Південній Кореї та Японії, зокрема, у Токіо і Кіото.
Його шанують і пам'ятають у світі, вважаючи унікальною творчою особистістю.
