Українська Жанна Д"Арк

П'ятниця, 04 березня 2016 15:04 Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)
Фото Радіо Свобода.

 

 


Болить серце небайдужих українців. Одні виходять на мітинги, інші - моляться, а другі - виливають свої жалі на папір. 

Олександр Олефіренко. м. Лисичанськ

***

Наша Надя гордо крила розправляє

Вогнем її погляд у суді палає

Як трибун народний промовляє

Все що думає у слово обертає

Про тирана-самодура й суд брехливий

Й щодо неї торг є неможливий

І що її ніколи не зломити

Бо Дух Вільний нікому не скорити.

***

Незламна Надя Савченко

Наша Надя Україну прославляє

Голови нізащо не схиляє

З тризубом погордливо іде

І не солдат її, вона його веде

У суді вогненно зір її палає наче каже,

що її ніхто не подолає

***

Тримайся Надю! З тобою Україна!

За тебе кулаки стискає вся країна

Адже ти дужча за катів-почвар

Ти ще побачиш в небі поле хмар

Ти переможеш українська героїне!

Ти ще служитимеш у небі Україні

***

Наша Надя Путіна вергає у кошмари

Москалі стоять-дрижать почвари

Вертухаї всі нервують навкруг Наді

І виконувать завдання вже не раді

Бо ця дівчина є велетень душею

Україна уся серцем з нею!

***

Нашу Надю не скорити ворогам

Сильна воля непокірна ланцюгам

Вона й у кайданах вільний птах

Ворогів вганяє вона в страх

Між рабами вона й у кайданах має більшу волю

Бо кати її лиш знають рабську долю

Вона ж нескорима й неприступна

Й наче горда скеля недоступна

 
 
 

 

 

 

********

НАДІЇ – ВОЛЮ! КАРУ – ВОРОГАМ!
(Ув’язненій Надії Савченко присвячую)

Вродлива й горда, ніжна і смілива.
Твоя, Надіє, гідність – мовби німб!
Ми так, як Ти, чекаємо на диво,
Що вранці скажуть: «Мир! Кінець війні!».

Ще шаленіє, навісніє Путлер,
Бо українська Жанна д’Арк – мов сталь.
Та скоро тій імперії – капутень,
Твій дух свободи вже у ній вита.

Твоя, Надіє, гідність нам – за приклад,
Вона – найкраща зброя для змагань..
Весь нáрід український разом крикне:
Надії – волю! Кару – ворогам!
(Любов Сердунич)

 

 

Ніна Виноградська
НАША НАДІЯ
Вдалося захопити їм Надію,

Та на спасіння віра є у нас.

Але у мами льотчиці — Марії,

Оцю надію викрадає час.

Приборкати дочка зуміла крила,

Що бережуть країну від біди.

Але Надія, мамі рідна, мила,

Знаходиться в полоні у орди.

 

 

Коли ж тепер повернеться додому,
Її дитина, сонечко її?
Сльоза вже пропікає час і втому,
І скоро в лист одягнуться гаї.

І на порозі он спекотне літо,
А в маминій душі живе зима.
Не дай же Бог її дитину вбито!
Але ж у бранки нині дім — тюрма.

Бо викрадена ворогом з Росії,
Посаджена в азійський каземат.
Бездушному народу, їх месії,
Настане час прозріння і розплат!

Щомиті про свободу мати мріє,
Та бореться за донечку свою.
І молиться Вкраїна за Надію,
Щоб опинилась у своїм краю.
18.07.14

 

Любовь Сердунич

НАДІЇ – ПЕРЕМОГИ!


Надієчко, дитиночко,
Я – ненька не твоя,
Але болиш і ти мені,
Тобою журюсь я.

Одна ти перед сворою,
Сильніша них – встократ!
Борімося – поборемо
Й того, хто нам – не брат!

Не люди то: кати вони,
В них камінь, не серця!
Надієчко, дитиночко,
Тримайся до кінця!

До Перемоги, донечко!
Хай буде – в добрий час!
Ти в Україні – сонечко:
Наснажуєш всіх нас!

Тримайся й бережися там,
Благаю: мати ж я.
Мов сонце серед тисяч зір,
Твоє зорить ім’я!

Ти виграєш, я вірю в це,
Із путлером двобій!
І втримаєш своє лице
В нелегкій боротьбі!