Художник, графік, польський письменник і художній критик Генрик П'янтковський, Henryk Piątkowski народився 4 серпня 1853 року в Києві (помер 3 червня 1932 року в Варшаві).
Вивчати малюнок майбутній митець почав у Санкт-Петербурзі, однак незабаром переїхав до Варшави, де продовжив навчання у Рафала Ґандзевича. За рік занять (1868-1869) познайомився з Юзефом Хелмонським, поважну частину мистецьких творів якого становила його «Україніана», художниками: Альфредом Веруш-Ковальським, Яном Розеном, Олександром Ґеримським.
Через кілька років (1872 р.) художник вирушає до Мюнхена навчатись у Мюнхенській академії у Шандора (Олександра) Вагнера, а потім у приватній школі композиції Карла Теодора фон Пілоті. У Німеччині Генрик підтримував тісні стосунки з художниками кола Юзефа Брандта.
У 1875 році разом з Юзефом Хелмонським їде до Парижа (перебування в мистецькій столиці допомогло художникові виробити власний стиль, здобути мистецьку автономію), звідти до Лондона, повертається до Мюнхена, зрештою вирушає до Одеси, де проводить кілька років.
У 1879 році П'янтковський повернувся до Варшави, де став одним із засновників художньої групи Pro Arte.
Митець писав портрети, пейзажі, картини на релігійну та історичну тематику, любив жанрові сцени. За життя виставлявся в Осінньому салоні (Париж), у Варшаві, Санкт-Петербурзі та Москві.
Генрик виявив себе також у художній критиці, публікувався в журналах, зокрема у таких виданнях, як: "Wędrowca" та "Weekly Illustrated". Писав книги про художників свого часу, зокрема про Міхала Ельвіра Андріолі, Максимиліана (Макса) Ґеримського, з яким познайомився у 1874 році, коли той вже був важко хворий, Владислава Чахурського, Владислава Подковінського та ін.
