А світ про нього знав!

Вівторок, 03 вересня 2013 17:51 Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)
      

    Місто Кременець Тернопільської області, яке ще називають Крем'янець, що розкинулось біля підніжжя Кременецьких гір, своєю історією сягає ще дохристиянських часів. Місцеві мешканці переповідають чимало легенд про своє місто, зокрема про Кременецьку фортецю, яку обороняли дуліби від аварів, коли ті намагались взяти її штурмом. У Кременці вам обов'язково нагадають, що з 1636 року при Богоявленському монастирі активізувало свою роботу братство, з ініціативи якого була заснована школа від Києво-Могилянської Академії, а  монастирська друкарня випустила у світ «Кременецьку граматику». 

    За довгі століття свого життя місто обростало будівлями, серед яких славиться замок 12 століття, яким свого часу не змогли оволодіти орди хана Батия. У Кременці можна побачити Василіанський монастир, палац у стилі класицизму, комплекс колегіума чину єзуїтів, оригінальні рельгійні та житлові споруди, некрополі. 

  Тут народжувались і покидали життя різні люди - відомі та невідомі широкому загалу, шановані та зневажені. Сюди навідувався Григорій Сковорода, приїжджав збирати матеріал для "Варнака" Тарас Шевченко,  виступав Ференц Ліст, пам'ятає ця земля і Феофана Прокоповича, і Юліуша Словацького, Юзефа Коженьовського, Олександра Міцкевича (брата Адама Міцкевича), Лесю Українку, Оноре де Бальзака, Марію Конопницьку,  Максима Рильського  та багатьох інших.

    Одні імена закарбовуються в історії міста, інші з часом незаслужено стираються. Хоча місто свято берегло та береже імена  музикантів, композиторів, які жили чи продовжують жити тут:  Михайло Вериківський (український композитор),  Ісаак Стерн (відомий як американський композитор),   Віктор Морозов, Олександр Смик, Василь Жданкін (барди), мало хто б міг назвати ім'я ще одного уродженця Кременця - Станіслава Таборовського.

   Станіслав (Станіслаус) Йосипович(Осипович, зустрічаться і Йосафатович) Таборовський, український, російський та польський скрипаль, композитор,  народився приблизно 1830 року ( 1830 у німецьких і польських виданнях,  французька енциклопедія подає 1831, у чеських та російських архівах позначено 1832 рік), коли Кременець носив назву Кременця Волинського і входив до Заславського повіту Волинської губернії ( Ізяславська губернія). Його родина належала до старовинного місцевого роду, який мав двох представників вищого духовного сану серед предків. Батько молодого Станісласа, власник околиць Кременця, помітивши неабиякий хист до музики у сина,  вирішив виїхати з родиною до Одеси, не нехтуючи нічим, як пишуть у спогадах, щоб дати синові гідну освіту. Він відправив сина вчитися гри на скрипці у 2-х педагогів міста - Фенза і Білле, чиї поради пішли на користь молодому Таборовському. У 1847 році Станіслав просить у батьків дозволу виїхати в Санкт-Петербург, щоб слухати лекції в університеті і працювати скрипалем. Батьки погоджуються. У Петербурзі Станіслав бере уроки гри на скрипці у А.В'єтана та слухає лекції в Санкт-Петербурзькому університеті.  Усе це стало можливим завдяки коштам покровителів - генерала Адама Ревуцького та графа Матея Вєлгоцького (Wielhoçski) (Albert Sowiński "Les musiciens polonais et slaves, anciens et modernes: dictionnaire ...", ст. 540).

                           f14a855e71266fce000280ce97ff2b84_S.jpg           

   Після закінчення навчання юнак здійснив турне по Волині, Поділлі та Великій Україні. Повернувшись з турне, він добився в Санкт-Петербурзі закордонного паспорта і виїхав як стипендіат імп. Олександра II у Брюссель навчатись у М.Ленара (за деякими джерелами - Ю. Ленара), де займався також у Ф. Фетиса і Б. Дамке (композиція).

  У 1859 році  Станіслав Таборовський закінчив Брюссельську консерваторію з золотою медаллю, після чого концертував у багатьох містах Бельгії, Франції, Німеччини, згодом повернувся до Польщі, де став відомим скрипалем.

 Станіслав Таборовський згадується серед студентів Аполінарія Контського (https://en.wikipedia.org/wiki/Apollinaire_de_Kontski). Проте коли та де (в Польщі чи в Росії) він займався у Контського залишається відкритим питанням.  У списку друзів, з якими Таборовський листувався, можна побачити видатних людей того часу з різних країн. До речі, композитор писав листи багатьма мовами, зокрема чеською. Пам'ятний запис композитора, адресований  Яну Людевіту Прохазькові, який звучить чеською: "Stisk bratrské české ruky, v Praze poznaný, oplácí srdečně spoluslovanu Procházkovi nejen jako rodák rodákovi, ale i jako hudebník hudebníkov " ("Стискаю братську чеську руку з Праги знайомому, з сердечною приязню Прохазькові не тільки як брат брату, а як музикант музикантові", щодо слова spoluslovanu, то, гадаю, це два слова: spolu slovanu (разом з тим)), можна знайти у празькій бібліотеці

(http://www.portaro.eu/nmcentral/documents/242530?backToSearch=http%3A%2F%2Fwww.portaro.eu%2Fnmcentral%2Fauthorities%

2F291372%3Bjsessionid%3D798175E29B06A0E3E5867AD71555629F&searchedIds=242530;)

Повернувшись з Європи, Таборовський працював капельмейстером у Житомирі. З 1863 р. жив у Києві, виступав з концертами в різних містах України, був членом Київського відділення Російського музичного товариства, в 1866-1868 рр.. входив до складу  дирекції цього закладу. У 1870-1873 рр. гастролював по багатьох зарубіжних країнах, був солістом імп. Вільгельма I, викладав у приватній музичній школі в Берліні. Вважається одним з перших російських скрипалів, які завоювали європейське визнання. З 1875 по 1885 рік він працює директором і викладачем по класу скрипки та гармонії започаткованих ним музичних класів у кронштадтському відділенні Імп. російського музичного товариства. З 1885 року йде на заслужений відпочинок.

    Станіслав Таборовський  є автором низки музичних творів, у тому числі опери, оркестрових увертюр, різних камерно-інструментальних творів, мазурок, польок, вальсів для скрипки з фортепіано, полонезу для 2 скрипок та ін.. На превеликий жаль, було видано лише дрібні скрипкові п'єси. Серед більших за обсягом відомі його струнний квінтет і кантата на слова Лермонтова ("Ангел"), яка отримала премію на конкурсі Імператорського російського музичного товариства. (http://www.en.zvab.com/advancedSearch.do?title=Taborovskij++Stanislav+Osipovic&author= ; Варто зазначити, що на вересень 2013 року на музичному ринку за автограф Таборовського просять 120 євро; http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=252793&from=publication)   Помер композитор у 1890 році. Пишуть, що місцем його спочинку став Петербург. Проте підозрюю, що похований Станіслав Таборовський у Кронтштаті, де відвідував католицький собор. Є запис про відспівування Станіслава Йосафатовича Таборовського у 1890 році, але вказаний там вік - 55 років (насправді 59). Гадаю, це  просто неправильно вичитана цифра зі старого рукопису.