Після окупації України у Миргороді на території курорту німецька влада створила лікувально – оздоровчий центр для своїх поранених солдат та офіцерів. Сюди потрапив і Ервін Зегрт у якості рентгенолога. На Полтавщині служив протягом 1941–1943 років. Йому часто доводилося бувати у різних місцях України. Де тільки мав змогу, там і фотографував. Дуже любив фотографувати сільські краєвиди, архітектуру, побут німецьких солдат, життя українців під час окупації.
4 Фотографії у Миргородський краєзнавчий музей передав його син.
"Я військовий за професією. Після звільнення із армії зайнявся пошуком загиблих у часи війни. Два роки тому до мене звернулися знайомі допомогти громадянці Німеччини Елізабет Ванюри знайти її рідних", – розповідає краєзнавець Микола Долгопятов.
"У процесі пошуків виявилося, що батько Елізабет служив у Миргороді, був санітаром на місцевому курорті разом із ним служив ще один солдат – Ервін. І у рідних цього солдата збереглося дуже багато фотографій того періоду. Війни і вбивств на фотографіях немає. Фотографії батька дісталися синові. Він сам інвалід і не зміг у Миргород приїхати, а тому ці фото доручив передати своїй дружині Люці Зегрт. З погляду історії ці фотографії безцінні. Будь-яких інших за той період просто не існує" – пояснює краєзнавець.
Всього на виставці представили біля 100 фотографій, відзнятих протягом 1941– 1943 років.
На відкритті виставки були присутні як місцеві мешканці, так і відпочиваючі курорту.
"Хто б що не казав, а життя і під час німців було. І торгували, і працювали, і базари існували. Іноді думаєш, що гітлерівські окупанти були кращими за радянських. В крайньому випадку як для війни існування нормальних базарів – для мене дивина", – коментує один із відвідувачів фотовиставки.
Микола МАРЧЕНКО
Джерело: gazeta.ua
{soccomments}