Наталія Гудим-Левкович (Давидова)

П'ятниця, 20 вересня 2013 06:44 Автор 
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
{YouTube}https://www.youtube.com/watch?v=isrgBPmVrT0{/YouTube}

_экрана_296.png  

Наталія Михайлівна Давидова, з дому Гудим-Левкович, народилась у Київській губернії 20 вересня 1875 року. Ії життя обірвалось 28 березня 1933 р. у знаменитій французькій Ніцці.(https://www.geni.com/people/Natalia-Mikhailovna-Davydova/6000000018890606077). В історію України вона ввійшла як художник, колекціонер, організатор мистецьких виставок в Україні, ставши першою головою Товариства ремісників у Києві.
 15909.jpg  Герб українського роду Гудим-Левковичів, з якого походить Наталія (http://pres-centr.ck.ua/print/news-15909.html)
 200px-A-00-1717.jpg Гудим-Левковичі  мали й інший герб, його подає російська вікіпедія.
 (Предок роду - Петро Левкович Гудим-Левкович у 1692 році був київським дворянином).
 
 _экрана_295.png
 
_экрана_296.png
Художню освіту Наталія здобула в Києві. Вийшла заміж за князя Дмитра Львовича Давидова (1870-1929), який був онуком декабриста і походив з черкаського містечка Кам'янка. До речі, тут 28 років працював знаменитий композитор Петро Ілліч Чайковський, прадідом якого був відомий козак Федір Опанасович Чайка, який після участі у Полтавській битві помер від ран. Це вже дід композитора Петро, син Федора, народжений у Полтаві, навчаючись у Києво-Могилянській академії, змінив свої прізвище на Чайковський. У Кам'янці композитор відпочивав і створював музичні шедеври, зокрема: опери «Євгеній Онєгін», балет «Лебедине озеро», 2-а симфонія. Зараз історичний музей Кам'янки знаходиться у будинку, який колись належав Олександрі Давидовій, сестрі Петра Ілліча Чайковського.
 56f19e5e3f0b4.jpeg
(Призначення метелика (Наталія Гудим-Левкович). Автор: Нога О.)
На початку 1900 року в селі Вербівка біля Кам'янки Наталія заснувала майстерню, де працювало 30 вишивальниць. З нею співпрацювала Олександра Екстер, відома українська художниця. Вперше продукція майстринь була показана на Першій Південно-російській виставці прикладного мистецтва і кустарних виробів (1906). У тому ж році стала одним з організаторів і головою Київського кустарного товариства, яке ставило своїм завданням « сприяння розвитку кустарної промисловості в губерніях : Київській, Волинській, Подільській, Чернігівській, Полтавській та прилеглих до них місцевостях, населених малоросійським плем'ям ». У 1909 році у Києві відбулась друга виставка ремесел, на якій Н.Давидовій вручили срібну медаль.
 
У листопаді 1915 разом з О. Екстер влаштувала в московській галереї Лемерсьє Виставку сучасного декоративного мистецтва Півдня Росії, а в грудні 1917 провела в Москві 2-у Виставку сучасного декоративного мистецтва « Вербівка ». До розробки малюнків для вишивок були залучені художники - авангардисти. З 1916 входила у коло К. Малевича, за її сприяння відбулося знайомство художника з Миколою Бердяєвим (її кузеном по матері) і М.Гершензоном. Брала участь у заснованому Малевичем Товаристві художників «Супремус » і в останній виставці « Бубновий валет » (Москва, листопад-грудень 1917 р.). У 1918 році заснувала у Києві Українську майстерню з виготовлення іграшок. Брала участь у перетворенні Строганівського художньо -промислового училища в Державні вільні художні майстерні в Москві та у створенні Музею художньої культури в Петрограді. У 1919 дві її супрематичні роботи експонувалися в Москві на 10-й Державній виставці « Безпредметна творчість і супрематизм ».
 
У тому ж 1919 році переїхала до Одеси. Проте у 1920 році разом з сином Кирилом була заарештована. Її син загинув у в'язниці. Згодом Наталія написала книгу «Півроку в ув'язненні. Щоденник 1920-1921 » (Берлін, 1923), яку помилково дехто приписує далекій родичці художниці Наталії Левівні Давидовій (у заміжжі Римська-Корсакова (1868–1956)). http://royallib.ru/read/davidova_natalya/polgoda_v_zaklyuchenii_dnevnik_1920_1921_godov.html#0 У 1921 році, після звільнення, емігрувала до Франції. Працювала вишивальницею в будинку моди « Коко Шанель » у Парижі. Покінчила життя самогубством. (http://www.ingentaconnect.com/content/intellect/crre/2012/00000003/00000001/art00002?crawler=true)
 
Наталія Гудим-Левкович підтримувала дружні відносини та листувалася з польським композитором Каролем Шимановським (1882-1937), який народився в селі Тимошівка біля Кам'янки. Він присвятив Наталії Другу фортепіанну сонату (Opus 21), написання якої завершив улітку 1911 р. у Тимошівці.
blob_large.jpg