×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 56
Середа, 03 квітня 2013 15:12

Україна має таланти

18 січня 2013 року на YouTube з'явилося відео, в якому пенсіонерки села Орликівці Семенівського району на Чернігівщині співають пісню "Лісапед мій, лісапед".За незначний час відео набрало понад мільон переглядів, а Орликівські бабусі буквально зірвали Інтернет і впродовж лічених днів стали супер-зірками! Сьогодні ж до звичайних жінок-трудівниць приїздять кореспондетнти мало чи не всіх республіканських телевізійних каналів, запрошують їх на теле-шоу та передачі! Водномить їхнє життя змінила пісня «Лісапед...»!

Щороку до Міжнародної молодіжної бібліотеки у Мюнхені надходять тисячі дитячих видань з усього світу. Фахівці обирають 250  найкращих із них, на які пишуть рецензії. Обрані книги потрапляють до каталогу найкращих видань року White Ravens  і бібліотека представляє їх на на найбільшому у світу дитячому книжковому ярмарку в Болоньї.

Треба зазначити, що каталог White Ravens є дуже престижним орієнтиром для критиків, авторів, видавців, ілюстраторів та для батьків. Він окреслює тенденції у сучасній дитячій літературі, розповідає про найкращі книжки для маленьких читачів з усього світу.

 Цього року на White Ravens надійшло понад  9 тисяч видань із 40 країн світу.  І найприкметнішим є те, що до каталогу White Ravens-2013 потрапило одразу ж два українських видання.Це «Вісім днів із життя Бурундука» видавництва «Грані – Т», що його написав Іван Андрусяк та проілюструвала Ганна Осадко, та книга «Ріпка» видавництва «Богдан», оформлена мистецьким об’єднанням «Аґрафка».

Треба наголосити, що для «Аґрафки» – це друга перемога постпіль, адже 2012 року проілюстрована ними «Рукавичка» того ж таки видавництва «Богдан» також потрапила до каталогу White Ravens.

«Вісім днів із життя Бурундука» Івана Анрусяка — це історія для сучасних школярів. Книжку написано з гумором, що демонструє розуміння автором тонкощів дитячої психології. Треба також сказати, що й  ілюстрації до книги цілком відповідають психології дітей. Картинки до видання написала відома українська художниця Ганна Осадко.

 «Ріпка» — це по-новому переосмислена українська народна казка, що 1991 року вийшла у світ у переспіві Івана Франка. Художники Романа Романишин і Андрій Лесів, які власне і є творчою майстернею «Аґрафка», надали добре знайомій казці про ріпку несподіваного та актуального звучання. Вони граціозно поєднали відомий текст із сучасними і достатньо  експериментальними для української дитячої книжки ілюстраціями. Арт-дизайн привертає увагу не лише маленьких читачів, а й дорослих шанувальників книжкових  видань.

У арсеналі мистецьких оформлень «Аґрафки» понад десятки книг. Серед них не тільки згадані «Ріпка» та «Рукавичка» видавництва «Богдан», а й «Може, це все» В. Шимборської польського видавництва «BOSZ», «Był Sobie PewienC złowiek» Д. Вавілов, виданого у Варшаві, антології української поезії «Червоне і чорне» (чоловічий і жіночий примірник) тощо.

© Риженко Тетяна,2013

 

Як повідомляє сайт «Українська літературна газета», у Лондоні в Палаці Видавців відбувся вечір, присвячений творчості Редьярда Кіплінґа.

На урочинах  зібралися шанувальники творчості славетного письменника з різних країн світу. Зібрало їх для цього Британське товариство «Книгарів та новинарів».

Товариство відзначило життя та творчість видатного борця за свободу і чудового письменника Ред’ярда Кіплінґа, організувавши бенкет зі смачними стравами та читанням його книг. Учасники вечора з приємністю  занурилися у атмосферу творів видатного англійця.

У програмі вечора відбулися читання творів Кіплінґа, музикування та виконання пісень на слова письменника, представлено документальні спогади про давні часи Британської Імперії, зокрема Едвардіанської Англії тощо.

Крім того, у рамках заходу відбулося ознайомлення з виданнями книг Кіплінґа різними мовами. Серед презентованих томів були і книги з України, наприклад, видання  тернопільського видавництва «Навчальна книга – Богдан»: «Легенди з Книги Джунлів», «Такі собі казки».

Треба сказати, що «Легенди з Книги Джунглів» та «Такі собі казки» – це нові автентичні переклади, здійснені молодими українськими перекладачами Володимиром Чернишенком, Іриною Сав’юк та Наталією Дьомовою. Адже не секрет, що за радянських часів навіть книги Кіплінґа виходили зі значними купюрами. Щодо ілюстрацій, то в Україні ніколи не публікувалися авторські Кіплінґові рисунки до «Такі собі казки", які є у новому виданні.

Українські видавці шанобливо передали свої книги до музею села Ротінґдін, в якому тривалий час замешкував письменник. У Ротінґдіні знаходиться куточок, який присвячений творчості Кіплінґа.  

 © Риженко Тетяна,2013                     

 

Після розголосного фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Михайло Іллєнко знімає стрічку "Толока". Знаменно, що для картини режисер взяв сюжет поезії Т.Г. Шевченка «У тієї Катерини хата на помості» http://litopys.org.ua/shevchenko/shev254.htm

Поезія схожа на народну думу. Отож, сподіваємося, і фільм стане народним і приверне увагу глядачів багатьох країн світу.

Наразі зараз відбуваються зйомки цього фільму, які проходять у Корсунь-Шевченківському на Черкащині, Київському національному музеї архітектури та побуту в Пирогово тощо.

Хоча режисер не відкриває усіх секретів свого фільмування, та з надійних джерел достеменно відомо, що сценарій  пройшов державний конкурс. Це означає, що половина грошей  для зйомок фільму є бюджетними, іншу половину знайшли у спонсорів. Кошторис картини становить 28 млн. гривень. Для українського кіно це досить солідна сума. Фільм порівну спонсорують Держкіно та компанія "Іллєнко-Фільм".

Михайло Іллєнко стверджує, що мріяв зняти цей фільм протягом останніх 15 років, і він розрахований "і на тих, хто любить Шевченка, і на тих, хто думає, що Шевченко – це хороший футболіст". "Хочу повернути Шевченка, щоб його розуміли", – каже постановник фільму «Толока».

Дія фільму  проходить впродовж 400 років. Головну героїню грає донька режисера - балерина Іванна Іллєнко. Стрічка з'явиться у прокаті у березні 2013 року і ознаменує 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

© Риженко Тетяна,2013

 

Ольга Кобилянська одна із найяскравіших постатей української літератури. ЇЇ перу належать такі твори, як «Земля», «Царівна», «У неділю рано зілля копала» тощо. В них письменниця майстерно й правдиво відтворює життя людей усіх верств населення України свого часу. Тому й не дивно, що до екранізації її творів щораз звертаються кінематографісти. Так, за роботами письменниці впродовж часу знято фільми  «Земля» (1954; у ролях А. Бучма, О. Швачка), «Вовчиха» (1967), телефільм режисера Б. Савченко «Меланхолійний вальс» (1990), 10-серійний телефільм режисера С. Туряниці «Царівна» (1994) тощо.

Не залишаються осторонь творчості письменниці й сучасні кінематографісти. Зараз в Україні знімають документальну стрічку про життя Ольги Кобилянської. Цю картину заплановано сфільмувати й показати до 150-річного ювілею мисткині, який відбудеться 27 листопада цього року. Як повідомлено пресі, над фільмом працює автор і ведуча –  чернівчанка Наталка Сопіт. Крім того, цей фільм знімається у рамках серіалу документальних фільмів "Гра долі", що демонструється  на "5 каналі". Знімає та продюсує стрічку студія "Віател". Зараз фільм на стадії монтажу. Знімається дана стрічка на  кошти спонсорів. Проте для її завершення не вистачає 50 тис. гривень. Тому знімальна група сподівається знайти тих, хто допоможе дозняти картину.

У листопаді 2013 року творці фільму мають надію презентувати його в Києві та Чернівцях. Крім того,  протягом місяця на телебаченні планують показати п'ять 15-хвилинних серій.

© Риженко Тетяна,2013

Четвер, 28 лютого 2013 09:00

Літератуний конкурс

На порозі весна і в Україні започатковано
            НОВИЙ літературний КОНКУРС!
Видавництво "Навчальна книга-Богдан" та сайт літераторів "Гоголівська академія"

оголошують весняний конкурс - "ГРАВІТАЦІЯ ЛЮБОВІ"!


Для участі вподобайте дві сторіночки:

http://www.facebook.com/gogolivska,
https://www.facebook.com/bohdanbooks,

та напишіть віршик чи прозову мініатюру про любов
(публікуйте твори на сторінці ГАКу
http://gak.com.ua/) -

і отримайте цілий комплект книг чудової Лесі Романчук –
роман "Гравітація" у 4 книгах!!


Про авторку книги " Гравітація"

Романчук Леся Іванівна народилася 1955 року в Магаданській області в сім’ї політв’язнів.

Після закінчення терміну заслання у 1963 році сім’я переїхала в Україну до Тернополя.

Леся Іванівна закінчила Тернопільський медичний інститут. Працює на кафедрі акушерства та гінекології Тернопільського державного медичного університету. Кандидат медичних наук, доцент.
Член Національної Спілки письменників України.

У творчому доробку 7 збірок поезій, понад 20 книг прози.

Авторка і виконавиця власних пісень. Лауреат літературної премії ім. Уласа Самчука.

Збірки поезій:
(1995) Синьооке диво.
(1996) Тобі…
(1998) Слово честі.
(2003) Над світом і собою.
(2004) Танок пера на обрії світанку.
(2006) Жінка з гітарою.

Прозові книги:

(2004) Гравітація. Гра 1. Гра 2. Книга 1.
(2004) Гравітація. Гра 3. Книга 2.
(2004) Гравітація. Гра 4. Книга 3.
(2005) Гравітація. Гра 4(закінчення). Гра 5. Книга 4.
(2006) Чотири дороги назустріч. Книга перша.
(2006) Чотири дороги назустріч. Книга друга.
(2006) Чотири дороги назустріч. Книга третя.
(2006) Чотири дороги назустріч. Книга четверта.
Софія. Не залишай…(Книга 1) Не залишай мене…(Книга 2).
(2007) Чотири дороги за обрій. Книга п’ята.
(2007) Чотири дороги за обрій. Книга шоста.
Софія. Не залишай мене одну…(Книга 3) Не залишай мене одну надовго… (Книга 4)
(2008) Чотири дороги за обрій. Книга сьома.
Софія. Не залишай мене, надіє…(Книга 5) Не залишай мене, любове… (Книга 6)
Софія. Не залишай мене, віро…(Книга 7) Не залишай мене, мудросте… (Книга 8)
(2008) Чотири дороги за обрій. Книга 8.
(2009) Дорога додому. Книга 9.
(2009) Місто карликів
У мереживі мережі. Інтернетна повість
(2010) Місто карликів 2.

 

Нині, 25 лютого, в Україні відзначається день народження видатної поетеси Лесі Українки.

Важко сьогодні недооцінити внесок Лесі Українки у нашу культуру та мистецтво. Її поетичне слово не тільки "звало до бою" (за її ж висловлюваннями), а й показало світові наскількиукраїнська мова барвиста, яскрава та пластична.
Леся Українка прожила лише 42 роки. 1 серпня 2013 року відбудеться сто років від того дня, як письменниця пішла з життя, та значення постаті Лесі Українки в українській культурі підтверджують чисельні твори про неї, її долю та творчість.

Одна із таких книг вийшла в Тернопільському видавництві «Богдан». Це повість-каза Євгена Білоусова "Лесина пісня". Радше, це навіть не книга, а мальовничий альбом, оформлений чудовими ілюстраціями Оксани Хейлик.
Дане видання
своєрідний арт-проект, в якому майстерно поєднано оповідання про дитинство Лесі Українки та живописні картини, що відтворюють дивний світ вразливої дитячої уяви поетеси.
Саме так люди, що небайдужі до літератури великої письменниці вшанували пам’ять про неї.

Треба сказати, що арт-проект "Лестина пісня" художниці Оксани Хейлик і автора видання Євгена Білоусова не є одинокий. У дружній співпраці вони створили ще книгу "Тарасове перо" про дитинство Тараса Шевченка , що теж вийшла у видавництві «Богдан».

© Риженко Тетяна,2013

 

20 лютого 2013 року Комітет з присудження урядової премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва  визначив лауреатів Премії за 2012 рік у трьох номінаціях.

За результатами таємного голосування, у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» перемогу здобув Григорій Фалькович за книгу «Хвацькі вірші», що вийшла у видавництві «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га». Видання розраховане на широку аудиторію – від наймолодших читачів п’яти-шести років до дорослих.

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» було відзначено майстерність художниці Марини Пузиренко  за оформлення книги видавництва «Фактор» «Чудова мандрівка Нільса з дикими гусьми» Сельми Лагерльоф.

Кращою театральною виставою для дітей та юнацтва визначено музичну виставу-казку Київського національного академічного театру оперети «Пригоди бременських музикантів» за п’єсою В.Ліванова та Ю.Ентіна«Трубадур та його друзі». Режисер-постановник вистави  Тамара Тимошко-Горюшко, диригент, хормейстер-постановник Ігор Ярошенко; балетмейстер-постановник -Анжела Гречановська.

У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» лауреати не визначалися. Та й не дивно, адже, щоби присуджувати державну премію кінотрвору для дітей і юнацтва, потрібно державі хоча б профінансувати з десяток дитячих кінофільмів. На жаль, держава про це не надто дбає....
За словами першого заступника Голови Держкомтелерадіо України Анатолія Мураховського, цьогоріч на конкурс надійшло 76 художніх творів від 84 номінантів.

Перу цьогорічного лауреата премії ім. Л. Українки Г. Фальковича належать десятки книг, це і переклади, і публіцистика, і дитячі твори. Зокрема, діти полюбляють його книги «Про жабку Гапку», «Сумна історія», «Засинає ліва ніжжка», «Фікулі» тощо. Це дотепні віршики, які вийшли у видавництві «Богдан» й подобаються не тільки малим, а й дорослим.

© Риженко Тетяна,2013

Четвер, 21 лютого 2013 08:12

Міжнародний день рідної мови

 

Починаючи з 2000  року, щоріч 21 лютого  світова спільнота святкує Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви.  Про це було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у Парижі  26 жовтня –17 листопада 1999 року. Цей акт звучав, як «підтримка мовного та культурного різноманіття та багатомовності».

Прийняттю цієї дати у світі сприяли події у Пакистані, коли в країні 1952 року було проголошено державною мовою урду, якою розмовляли лише 3 відсотки населення. Однак на сході цієї держави більшість пакистанців розмовляли бенгальською мовою. В країні почались протести, що супроводжувалися військовими сутичками. Народні демонстраціїї почалися 21 лютого 1952 року, під час яких було вбито кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення 1971 року незалежності Східного Пакистану, ця територія зараз називається Бангладеш, 21 лютого відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО вперше 2000 року проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Це рішення ЮНЕСКО було зумовлене тим, що у світі з 6 000 розмовних мов майже половині загрожує зникнення. Тому ця організація прагне підтримувати мову як ознаку культурної  належності особистості. Крім того, організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне святкування Міжнаро́дного дня рі́дної мо́ви  звертає увагу світової спільноти  на 10 000 людей, що розмовляють рідними мовами та говірками, які не є державними. Часто ці мови не передаються наступним поколінням і тому  зникають.

За даними ЮНЕСКО, у світі є багато мов, якими розмовляють менше ніж 100 осіб і які навіть не задокументовані.

© Риженко Тетяна,2013

 

У 2014 році виповнюється 200 років від дня народження геніального українського поета, художника та  громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Тому в Україні цей рік пройде під його іменем. З цього приводу на сайті голови держави було опубліковано указ № 257/2012 "Про додаткові заходи щодо підготовки і святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченко".

Відповідно до цього Указу Кабінетові міністрів України слід забезпечити святкування міжнародною спільнотою  ювілею Тараса Шевченка в Росії, Казахстані, Литвіта Польщі, організувати та провести в 2014 г. всеукраїнський Шевченківський форум "Свою Україну любіте!" і Шевченкоівський міжнародний літературний конгрес.

Також Кабміну доручено розробити та затвердити державну програму "Шевченківський дім", створити логотип святкування 200-річчя від дня  народження Шевченка, заснувати гуманітарний проект "Шевченківські читання", завершити видання повного зібрання творів Шевченка у 12 томах і "Шевченківської енциклопедії" в 6 томах, перевести в факсимільні видання рукописні збірки творів, альбомів та листів Т.Г. Шевченка.

Також уряд повинен видати "Кобзар" іноземними мовах, зокрема англійською, німецькою, французькою, російською, польською, казахською, литовською. Заплановано видання літопису життя і творчості Шевченка, альбом репродукцій його творів, каталог повернених в Україну документів і матеріалів, пов'язаних із життям та творчістю великого Кобзаря.

Згідно Указу, Кабмін має створити Міжнародний фестиваль хорового співу в Каневі Черкаської області; організувати запис хорових творів на слова Тараса Шевченка; завершити створення художньо-просвітницького серіалу про життя і творчість Т.Г. Шевченка.
Кабміну також доручено провести ремонтно-реставраційні роботи в Національному музеї Т.Г. Шевченка та його філіалах в Києві, Літературно-меморіальному будинку-музеї Т.Г. Шевченка та Меморіальному будинку-музеї Т.Г. Шевченка, а також обладнати приміщення цих музеїв сучасними засобами охоронної сигналізації й музейним обладнанням, створити інтерактивні музейні експозиції, опрацювати питання надання підтримки діяльності Музею-квартири Тараса Шевченка в Санкт-Петербурзі.
Кабміну доручено до 2014 року забезпечити побудову пам'ятника Тарасу Шевченку в столиці  Республіки Казахстан місті Астані. Також потрібно вивчити стан об'єктів, пов'язаних з ім'ям Т.Г. Шевченка, що знаходяться в Україні і за кордоном, вжити в установленому порядку заходів щодо їхнього збереження та охорони.
Кабмін має розробити питання про проведення відповідних урочистостей на рівні Організації Об'єднаних Націй, зокрема проведення міжнародної Шевченківської конференції, а також долучення до календару пам'ятних дат ЮНЕСКО на 2014 рік ювілею Т.Г. Шевченка.

Крім того, Кабмін має прийняти разом з Київською міською державною адміністрацією заходи щодо створення в установленому порядку музею Кирило-Мефодіївського товариства.

Уряду разом із Черкаською обласною державною адміністрацією доручено розробити питання про створення в Каневі вищого навчального закладу з підготовки фахівців гуманітарного профілю, Співочого поля біля підніжжя Тарасової гори, будівництво Тарасової церкви, а також Музею Тараса Шевченка в с. Моринці Черкаської області.
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Київській обласній та Севастопольській міській державним адміністраціям доручено доопрацювати регіональні плани заходів з підготовки та святкування 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, передбачивши проведення ремонтних та реставраційних робіт, робіт з благоустрою та впорядкування об'єктів, пов'язаних із ім'ям славетного українця.
Державному комітету телебачення та радіомовлення України доручено забезпечити широке висвітлення заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка.

 

© Риженко Тетяна,2013

 

В Україні оголошено лауреатів Шевченківської премії.

Ними стали 80-річний художникПетро Печорний[член НСХУ (1971), Народний художник України (1997). Професор (2000)]. Він отримає премію за серію декоративних тарелей за мотивами творів Тараса Шевченка. Художник народився 2 вересня1932 року у селі Роїще Чернігівської області. У 1966 році закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної. Працює в галузі графіки, декоративно-прикладного мистецтва  в царині керамікаи. Основні твори: серія тарілей „Козак Голота”, „Козак Мамай”, „Байда” (1982), „Дерево життя” (1985), дек. скульптури – „Відродження”, „До світла” (2000) тощо.

У галузі театрального мистецтва звання лауреата присуджено 48-річному театральному режисерові Дмитру Богомазову за вистави "Гамлет" у Одеському українському театрі ім. Василька, "Гості прийдуть опівночі" у столичному театрі на Лівому березі, "Щуролов" Київського театру "Вільна сцена". Дмитро Богомазов народився 14 лютого 1964 року у Свердловську. 1995 року закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого у майстерні Е. Митницького. Працює у театрі на лівому березі Дніпра. Як стверджує критик Юлія Пятецька: «У роботах Богомазова завжди присутній  метафізичний наліт, якийсь відвертий сюр, і будь-яка ситуація у його викладі має нескінченну кількість транскрипцій».

Також Шевченківським комітетом було присуджено премію 71-річному Леоніду Горлачу за за збірку віршів "Знак розбитого ярма". До неї увійшли поезії та поеми за кілька останніх років. Леонід Никифорович Горлач (Коваленко) народився 4 квітня 1941 р. в містечку Ріпках на Чернігівщині.Після закінчення Ніжинського педінституту вчителював, працював у редакціях Ніжинської та Чернігівської молодіжних газет, у видавництві «Дніпро» Основні збірки віршів: «Лебеді» (1967), «Танок дощу» (1971), «Співучий млин» (1974), «Четвертий вимір» (1977), «Зірниці» (1978), «Світовид» (1980), «Ми у світі» (1984) та ін. Відомо, що Леонід Горлач за радянських часів обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури у Спілці письменників. Нагороджений медаллю "За будівництво Байкало-Амурської магістралі".

Треба сказати, що у списку на звання лауреата Шевченкувської проемії були такі відомі літератори, як Мирослав Дочинець, Юрій Буряк, Володимир Лис, Костянтин Москалець. Тому, очевидно, Шевченківський комітет мав досить вагомі підстави, щоб віддати престижну премію України саме Леонідові Горлачу.

Шевченківську премію започаткували 1961 року. Переможців нагородять 9 березня. Цьогорічна премія становить 260 тисяч грн. кожному.

© Риженко Тетяна,2013

Понеділок, 18 лютого 2013 12:59

Місяць Миколи Вінграновського

 

В Україні готується проект «Місяць Миколи Вінграновського». Про цю масштабну акцію повідомив син поета і голова благодійного Фонду імені Миколи Вінграновського Андрій Вінграновський на відкритті мультимедійної інсталяції «Світлотінь» у «Мистецькому Арсеналі».

Проект розпочнеться у квітні 2013 року. У рамцях «Місяця Миколи Вінграновського»  на теренах України пройдуть різноманітні заходи, що освітлюють творчий та життєвий шлях видатного майстра слова та одного із знаних у світі українських кінематографістів: від ретроспективи фільмів  як актора й режисера до популяризації літературних творів серед широкого загалу.

Андрій Вінграновський зазначив, що: «У 2012 році виповнилося 50 років від того дня, коли побачила світ перша збірка Миколи Вінграновського «Атомні прелюди». А в 2013-му нас чекають ще три круглі дати: 30 років від дня видання повісті «Літо на Десні» і дитячої збірки «На добраніч», а також 10 років від публікації його останньої повісті «Манюня». Ми поставили за мету заново розкрити Україні багатогранність особистості Миколи Вінграновського, разом згадати про талановиту людину, яка творила поза часом».

Нагадаємо, що Микола Вінграновський – один із найталоновитіших поетів-шістдесятників, а також багатогранний кінематографіст, учень О.П. Довженка. Олександр Петрович  учив його не тільки режисури, а й зняв як актора у фільмі «Повість полум’яних літ». Тому можна сміливо сказати, що саме Миколі Степановичу Олександр Довженко передав мистецьку естафету.

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року у Первомайську. Його дитинство проминуло серед південних степів України, де він назавжди спостигнув чудові простори рідної землі. Саме про це завжди пам’ятатиме митець у дорослому віці, завжди повертатиметься сюди у творчості, зображатиме рідні краєвиди і мешканців цього куточка землі. Чи то у перших віршованих творах, чи уже у пізніших – прозових. Щораз у його творчості поставатиме образ степу, високого неба, одинокої бадилини поряд із потужними образами космічної епохи, в яку довелося жити митцю. Він написав десятки книг, зняв десятки кінофільмів, але його серце завжди прагнуло краси, якою така славна рідна земля – Україна.

Митець залишив цей світ 27 травня 2004 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі. Але до останнього дня він натхненно працював. Про це свідчить те, що саме перед відходом у інший вимір він упорядкував свої найзначніші твори в тритомне видання і опублікував їх у Тернопільському видавництві «Богдан». До першого тому письменник включив поетичні твори, другий том містить роман «Северин Наливайко», а до третього – увійшли оповіданння різних років.

Тому те, що сьогодні відбудеться така потужна акція з розповсюдження творчих здобутків Миколи Вінграновського, говорить про те, що наша українська культура жива, що вона пам’ятає кожного, хто вніс свою частку у її розвиток. І Микола Вінграновський – одна із головних постатей української культури.

© Риженко Тетяна,2013