ДІДУШОК Василь Федорович (27.08.1889–03.11.1937), уродженець села Княже (Золочівщина, Львівська область), громадський та військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Василь разом з братами – Петро та Володимир – підростав, виховувався й здобував початкові життєві уроки в українській родині у Галичині. Хлопчаком Василь бігав тими ж стежками, забавлявся і купався в тих же озерах у околицях с. Княже, що й західноукраїнський просвітитель Маркіян Шашкевич за кількадесят років до того (батько Маркіяна, о. Семен Шашкевич, був священиком у Княже в період 1810-1830 р.р.).
Хресний хід в с. Княже
(фото ілюстративне, www.facebook.com/groups/1863125000679899/?ref=group_header)
У 1914 Василь Дідушок успішно закінчив Львівський університет, здобув фах юриста. Зростання юнака відбувалося за класичною траєкторією галицького інтелігента та воїна світла: наметові табори та вишколи на Чортових скелях у Винниках під Львовом, пластові чи сокільські однострої, нічні ватри, неспокійна тривога весняних і осінніх вечорів, романтика поетизованої в літературі козаччини, марші і дефіляди, неосяжний простір мрій про майбутнє і пошуки героїчного чину.
Політ літака над аеродромом в селі Княже в часи Першої світової війни
(фото ілюстративне, www.facebook.com/groups/1863125000679899/?ref=group_header)
У подальшому життя неодноразово випробовувало Василя Дідушка й в усіх ситуаціях він вів себе достойно і з гідністю. В роки Першої світової війни від 1914 - командант сотні Легіону Українських січових стрільців. Із 1915 - курінний отаман УСС, командував куренем у боях за г. Маківка в травні 1915. Курінь В. Дідушка проводив бої між річками Золота Липа, Стрипа і Серет, на г. Лисоня та під с. Конюхів (нині село Стрийського району, Львівщина). Після переходу УСС за Збруч 1917 на пропозицію генерального секретарства з військових справ Української Центральної Ради Василь Дідушок став одним з організаторів корпусу Січових стрільців у Києві. З березня 1918 – отаман, начальник штабу Головної губернської військової комендатури Київщини. Від грудня 1918 – полковник, начальник штабу комендатури Києва й фортеці, а згодом – начальник штабу корпусу Січових стрільців, отаман для доручень корпусу. В. Дідушок автор низки науково-практичних публікацій на військову тематику, зокрема "Наші цілі".
Сотня січових стрільців під час військової підготовки. Київ, 1918 рік
(фото ілюстративне, www.radiosvoboda.org/)
Надалі «життєва книга» Василя Дідушка круто розвернула напрям його служіння українству. Вихований у патріотичному дусі УССів, намагаючись віднайти шлях боротьби за визволення й незалежність своєї землі, після поразки у польсько-українській війні 1918-1919 р.р. і захоплення Галичини, В. Дідушок вимушено увірував у месіанську роль полководців пролетаріату. Так, згідно з матеріалами досліджень кандидата політичних наук Юрія Михальчишина, останній подальший шлях Дідушка описує так:
«… Наступна зупинка в біографії: Розвідувальне управління Штабу РСЧА – Робітничо-селянської Червоної Армії - прообраз нинішнього ГРУ Генштабу Збройних Сил РФ. Та сама «контора», що навесні 2014 року скерувала групи «ввічливих людей» до Криму, а відтак до Слов’янська та Луганська, несучи українцям смерть та руїну… Василь Дідушок - правознавець, знає та використовує сім іноземних мов, срібна австро-угорська відзнака Tapferkeitsmedaille «за лють у вогні, чисті руки, щире серце», сотник УСС, петлюрівський отаман і стрілецький полковник. Темні очі, що сумно дивляться з-під чорних брів…
… Василь Дідушок – член ВКП(б), радянський військовий розвідник-нелегал у Центральній Європі (і не тільки там) у 1920 – 1932 роках. Спеціалізувався на роботі проти Польщі та Румунії, відсидів три роки у румунській в’язниці (1923 – 1926). Потому – співробітник резидентури в Харбіні (Китай) до 1929 року, переведений до Фінляндії (1929 – 1930), відтак – заступником резидента у Відні (1931 – 1932) та врешті-решт – резидентом у Берліні (1932)… Створення диверсійно-розвідувальних та диверсійно-повстанських груп, закладка складів зі зброєю та боєприпасами, тайників з мінами, гранатами та вибухівкою, підпільних радіостанцій з елементами живлення, шифрами та підготованими радистами. Утворення плетива резидентур, вербувальні бесіди, розстановка негласного апарату, оперативні контакти, опанування легенди прикриття, вивчення оперативної обстановки…
… Цей нерозказаний серіал урвався, коли Дідушок – професіонал-агентурист з десятирічним досвідом нелегальної закордонної роботи – примудрився завербувати для роботи на кремлівських мудреців керівника німецької зарубіжної контррозвідки. Це стало відомо за не зовсім звичних обставин і відіграло в його долі фатальну роль…
… Василя Дідушка відкликали в Центр «для консультацій». А 02 вересня 1933 року він уже засуджений до розстрілу Колегією ОДПУ за статтею 58-6 Кримінального кодексу РСФСР (шпигунство). Судити успішного розвідника-нелегала за шпигунство – таке може наснитись тільки після тижня безпробудного пияцтва. Але чекісти ніколи не жартують, – у них для цього немає часу…».
У жовтні 1937 року Василя Дідушка повторно засуджено особливою трійкою НКВС та розстріляно 03 листопада разом із братом-близнюком Петром та рідним братом Володимиром в лиховісному урочищі Сандармох (довідково: у списку страчених, за посиланням, за №№ 56, 57, 58, https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/sogodni-po-vsomu-sviti-chytayut-imena-zhertv-sandarmohu-spysok-rozstrilyanyh-ukrayinciv?fbclid=IwAR3BMuliT41C5QSUcguHJcp229-ZJlu0qVlGkM1GPY5xpZgydjwUV-OKBKw).
Козацький хрест «Убієнним синам України» - пам'ятник на меморіалі «Сандармох» (Росія). Джерело Вікіпедія
За відкритими даними, в Сандармосі (поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії, Росія) було розстріляно 677 українців. Серед них - Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші яскраві постаті українського відродження 20-30-х років ХХ століття. У цьому ж переліку - Василь Дідушок («галицький Штірліц із Золочівського району» за Ю. Михальчишиним), котрий знайшов вічний спокій у Карелії. Краяни Золочівської землі 27 серпня, у день 130-річчя уродин галицького «воїна світла», повинні згадати свого земляка… Слава Українській землі! Слава Героям!
Фото (ілюстративне) Центрального Державного історичного архіву України у Львові.
Джерело www.radiosvoboda.org/
За матеріалами
Інституту Маркіяна Шашкевича
(узагальнив Євгеній Захарчук)
Також використані матеріали з ресурсів:
https://zik.ua/news/2017/06/30/galytskyy_shtirlits_iz_zolochivskogo_rayonu_1123867
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/sogodni-po-vsomu-sviti-chytayut-imena-zhertv-sandarmohu-spysok-rozstrilyanyh-ukrayinciv