Цього дня, 91 рік тому було створено Організацію українських націоналістів Рекомендовані

Вівторок, 28 січня 2020 13:41 Автор  Ніна Петриківська Опубліковано в Цей день в історії Прочитано 247 разів

В днях 28 січня - 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Перший Конгрес (Великий збір) українських націоналістів який об'єднавши низку націоналістичних формацій покликав до життя ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем.

Конгрес проходив у Відні так як Україна на той час була окупована іншими державами. Структури українських націоналістів, передусім УВО, яка була предтечею ОУН діяли нелегально на рідних землях.

Грунт для об’єднання націоналістичних сил підготували конференції в Берліні (1927) та Празі (1928).

Місце проведення конгресу не оголошувалося учасникам до останньої хвилини: делегати й гості спочатку зібралися в Празі, звідти переїхали поїздом до Відня.

Так, о 10:15 ранку 28 січня 1929 р. у залі для нарад готелю на Кантштрасе, найкращому закладі 23-ї дільниці Відня розпочався І Конґрес українських націоналістів. В його роботі взяли участь 30 делегатів (16 – уродженці Галичини, 14 – із Наддніпрянщини), завдяки чому форум представляв усі регіони України і мав соборницький характер.

У ньому взяли участь представники:
Союзу Організацій Українських Націоналістів,
Української Військової Організації,
Проводу Українських Націоналістів,
уряду УНР в екзилі.
Статус гостей на Конґресі мали:
– Сотник Українських Січових Стрільців, правник Іван Малько,
– Полковник Кіндрат Плохий, засновник Громади українців з Кубані у Чехо-Словаччині,
– Іван Кедрин Рудницький, член УНДО, член редакції львівського щоденника «Діло».
Полковник Євген Коновалець відкрив Конгрес. Гість із Кубані полковник Кость Плохий оголосив привітання від українців північного Кавказу.
Головою президії зібрання обрали Миколу Сціборського, заступниками — Миколу Капустянського та Юліяна Вассияна. Секретарі – Степан Охримович, Юрій Руденко, Володимир Мартинець, Ярослав Герасимович. Усі 32 делегати підтвердили створення Організації Українських Націоналістів (ОУН). Було обрано чотириособовий Провід Українських Націоналістів (ПУН), Голова – 38-річний громадянин Литви полковник Євген Коновалець.

Після обрання президії, затвердження порядку ведення Конгресу й складу різних комісій, були заслухані доповіді «Сучасне становище на українських землях» (Євген Коновалець), «Український націоналізм» (Дмитро Андрієвський), «Державний устрій України» (Дмитро Андрієвський), «Міжнародна політика України» (Зенон Пеленський). Всього на форумі було зачитано 40 доповідей.

В останній день, 3 лютого, коли настінний годинник за спинами делегатів показував за сім хвилин 12-ту годину, конгресівці зробили фото на пам’ять. На світлині 26 учасників та один гість Конгресу українських націоналістів 28 січня — 3 лютого 1929 р.

Саме ця світлина допомогла польській дефензиві розшукати й арештувати українців.

50879353 809929519361673 1899246014443814912 n 01
1. Андрієвський Дмитро з Полтавщини, з родини священика; інженер-архітектор; підполковник, за Директорії УНР працював у дипломатичній місії у Швеції, консулом УНР у Швейцарії. з 1922 р. у Брюсселі (Бельгія); очолив політичну референтуру ПУН.
2. Антоненко Михайло, хорунжий армії УНР, піхота — сотник, провідник ОУН у Франції.
3. Бабій Олесь, поет, автор маршу націоналістів «Зродились ми великої години», засуджений на процесі “конґресівців”.
4. Барановський Ярослав – доктор права, крайовий бойовий референт УВО, Секретар Проводу ОУН, один із найближчих довірених соратників Євгена Коновальця, член 4-х особового керівництва ОУН, відповідальний за зв’язки з Краєм. Наймолодший 23-річний делегат.
5. Бойдуник Осип, журналіст, старшина УГА, засуджений на процесі “конґресівців”.
6. Вассиян Юліан, старшина січових стрільців, засуджений на процесі “конґресівців”.
7. Виноградник Василь, інж., ЛУН.
8. Вікул Микола – вчений хімік, професор, укладач «Російсько-українського словничка термінів фізики і хімії» (Гадяч, 1918). Батько балерини Оксани Вікул.
9. Герасимович Ярослав, вояк УГА, секретар ОУН в Чехословаччині.
10. Демчук Дмитро, вчитель, сотник армії УНР, фінансовий референт ПУНу.
11 Згорлякевич Олександр. український поет із Чернігівщини. Помер 1931 р. від туберкульозу.
12. Зиблікевич Євген, Сотник корпусу Січових Стрільців, журналіст, засуджений на процесі “конґресівців”, Очолював від моменту заснування Східно-європейський дослідний інститут імені В. Липинського.
13. Капустянський Микола, с. Чумаки, Катеринославська губернія, генерал-хорунжий Армії УНР, один із керівників ОУН, 50 років.
14. Кожевників Петро у 1918 служив у першій залізничній сотні Армії УНР, журналіст, агент НКВС.
15. Коновалець Євген, полковник.
16. Костарів Леонід – економіст, член Проводу українських націоналістів (ПУН); 1933 – Надзвичайним Судом ОУН виключений із членів ПУН, як агент НКВС.
17. Ленкавський Степан, юрист, автор «Декалогу», засуджений на процесі “конґресівців”.
18. Малько Іван – січовий стрілець, доктор права УВУ в Празі; входив до Легії Українських Націоналістів, брав участь в установчому Конгресі ОУН 1929 року у Відні у статусі гостя.
19. Мартинець Володимир – вояк Корпусу січових стрільців; економіст, вищу освіту здобував у Львові, Празі, Берліні та Парижі; секретар ПУН.
20. Моралевич Яків, економіст, доцент, найстаріший делегат, 51-рік.
21. Охримович Степан, прибране ім’я «Володимир Арсенич», засуджений на процесі “конґресівців”, 24 роки.
22. Пасічник-Тарнавський Теофіл – киянин, доктор філософії УВУ в Празі, 1945 р. репресований НКВС; зник.
23. Пеленський Зенон – журналіст, радіо «Свобода», засуджений на процесі “конґресівців”.
24. Руденко Юрко, інж. економії, ЛУН, Прага.
25. Сеник Омелян – член ПУН, у цей час входив до складу чотириособового Проводу. Відповідальний за організаційну роботу та внутрішню політику, хранитель “аріхіву ОУН”.
26. Сціборський Микола, дворянин, інженер економії, полковник армії УНР, член ПУН-у,
27. Федина Андрій, інженер, УВО, Данціґ;
28. Ріхард (Ріко) Ярий, сотник УГА, УВО, Берлін, відсутній на фото.

Дещо згодом було створено Герб ОУН (меч до гори!) художником Робертом Лісовським із Дніпропетровщини;

Марш «Зродились ми великої години» уклав Олесь Бабій; Степан Ленкавський написав «Декалог» («Десять заповідей українського націоналіста»).

5-9.09.1932 р у Львові відбувся судовий процес над засновниками ОУН. Оскільки звинуваченим було заборонено спілкуватися українською мовою, всі «конгресівці» відмовилися говорити, тому дійство отримало назви: суд мовчальників, «процес конгресівців».
Адвокатом був правник доктор Степан Шухевич.
Підсудні отримали по чотири роки ув’язнення. Тільки Степан Охримович не почув вироку, бо був арештований, підданий катуванню і у важкому стані випущений із в’язниці 10 квітня 1931 р., через кілька днів помер.

Останнє редагування Вівторок, 28 січня 2020 14:02

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається