Про це він заявив на форумі "Age of Crimea" ("Час Криму"), присвяченому Дню кримського спротиву російській окупації. «Сьогодні мною підписується указ про день спротиву окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополь. Цей день буде відзначатися щорічно 26 лютого» — заявив Зеленський.
Володимир Зеленський додав, що повернення Криму до України - це не тільки його мета як Президента або позиція як громадянина України, це не тільки спільна мрія українців, а й запорука безпеки на планеті та відновлення віри в міжнародне право.
Повернення Криму до України – це не просто моя мета як Президента чи позиція як громадянина. Це не тільки наша спільна мрія. Це – запорука безпеки на планеті. Це відновлення віри. Віри в міжнародне право та справедливість. pic.twitter.com/XBfyua8cWJ
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 26, 2020
День кримського спротиву російській окупації відзначають 26 лютого. В цей день 2014 року перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти
25 лютого 2014 року, біля Верховної Ради АР Крим зібрався проросійський мітинг, на якому закликали провести референдум та від’єднати Крим від України. Спікер кримського парламенту Володимир Константинов оголосив позачергову сесію. ЗМІ писали, що саме на ній депутати мали проголосувати за вихід півострова зі складу України. Не погоджуючись з позицією проросійських сил, Меджліс кримськотатарського народу наступного дня вивів під стіни Ради близько 10-12 тис. мітингарів. Вони виступали за територіальну цілісность України та вимагали скасувати позачергову сесію парламенту. Паралельно відбувався ще один мітинг, організований партією Руська єдність. Він налічував від 2 до 4 тис. осіб. Два табори протестувальників розділяв кордон міліції, втім, сутичок не вдалось уникнути – тоді загинуло дві особи. Сесію цього дня так і не провели, а наступного “зелені чоловічки” зі зброєю захопили будівлю Верховної Ради півострова, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ.
Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
"Саме дії кримських татар та інших громадян України, що виступили проти незаконної окупації і зараз продовжують боротьбу проти агресора, стали підставою для жорстоких репресій, терору з боку російського окупаційного режиму", – зазначив нардеп Ахтем Чийгоз, закликаючи президента Володимира Зеленського офіційно встановити 26 лютого Днем спротиву.
Після окупації півострова люди, які не погодились з російською окупацією, були змушені покинути домівки та виїхати на материкову частину України. Таких, за офіційною статистикою, близько 35 тис. Та реальна цифра може бути більшою, адже не всі підтверджували статус внутрішньо переміщених осіб. Водночас, Росія продовжує політику заселення півострова російськими громадянами, обіцяючи їм фінансову допомогу та пільги. За офіційною статистикою Росстату, чисельність населення Криму на 1 січня 2020 року складала 1,9 млн осіб, і ця цифра постійно зростає. За 2019 рік на півострів, за даними цього ж відомства, переїхало 7,8 тис. осіб.
"За підрахунками правозахисних організацій, на територію півострова з 2014 року переселили близько 500 тис. росіян. Кремль робить все, щоб знищити будь-які залишки українського в Криму. Сьогодні на півострові заборонений Меджліс кримськотатарського народу, а будь-яка проукраїнська позиція жорстко карається. Ті, хто боровся з окупаційною владою, або у в’язниці, або зникли безвісти. Так, після двох масштабних обмінів полоненими на території Росії та анексованого Криму все ще залишається більше 100 українців та кримських татар, яких незаконно ув’язнили за їх позицію", - повідомила заступник постійного представника президента в АР Крим Таміла Ташева.
Окрім іншого, російська влада зводить до мінімуму навчання українською та кримськотатарською мовами. Навчання у школах та вишах проводять російською. Сьогодні, за словами представника президента України в Криму Антона Кориневича, на півострові залишилась лише одна українська школа у Феодосії.
– Зараз українською навчаються всього близько 250 дітей. В інших школах українська майже завжди вивчається факультативно, історія України не вивчається з 2015 року, – зазначив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Такі ж утиски і щодо кримськотатарської мови – нею навчається близько 6 тис. дітей. З вірою теж борються. Храм Православної церкви України у Сімферополі регулярно намагаються закрити, аргументуючи це тим, що будівля належить державі, тобто Росії.