Очільник УІНП Антон Дробович пояснив, чому деякі країни не можуть визнати Голодомор геноцидом українського народу

Вівторок, 17 грудня 2019 08:10 Автор  Михайло Українець
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Резолюція Генасамблеї ООН від 9 грудня 1948 року "Попередження і покарання злочину геноциду" не враховує переслідування за класовою ознакою, що заважає багатьом країнам визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це в інтерв'ю Прямому розповів директор Українського інституту національної памяті Антон Дробович.

За його словами, "Існує проблема з резолюцією 260 (ІІІ) Генасамблеї ООН. Річ в тому, що коли голосували за цю резолюцію, то врахували поправку СРСР, про виключення з поняття "геноцид" переслідування за класовою ознакою. Звісно, що СРСР протискав таку поправку, бо майже всі репресії були за класовим принципом. Тепер це стає перепоною для деяких країн у визнанні Голодомору геноцидом українського народу. Я хочу спільно з МЗС ініціювати відповідні зміни в резолюцію і повернути її до початкового повного варіанту".

Дробович також зазначив, що деякі країни з різних причин не можуть визнати Голодомор геноцидом, але і в українському суспільстві поки немає єдиної думки.

Він підкреслив, що є всесвітньовідома робота Енн Епплбаум на тему Голодомору. "Здавалося б, перемога. А виявляється, що, у нас із нею половина українських експертів не згодна. Зокрема, щодо кількості жертв. Це питання до експертності Енн Епплбаум чи наших істориків? Хто ж зрештою правий? Як же в цьому розібратися тим країнам, для яких це взагалі невідома тема?

Якщо одні говорять, що стільки загинуло, інші, що стільки, виникає "конкуренція жертв", тобто ми не можемо дійти згоди в українському суспільстві, однак, вимагаємо визнання на міжнародній арені. Тому спершу треба чітко підвести риску в внутрішньоукраїнській фаховій дискусії щодо питання Голодомору. І тут не йдеться чи це геноцид, чи ні, це вже визнано законодавстом. Питання лише в більш-менш точній кількості жертв цього злочину", - повідомив директор УІНП.

Водночас, на його думку, в питанні міжнародного визнання Голодомору може бути використаний вірменський досвід, зокрема, залучення діаспори для лобіювання.

"Саме в діаспорі почалось вивчення Голодомору, як геноциду, бо в СРСР це була заборонена тема. Але варто врахувати один аспект. При лобіюванні визнання Голодомору потрібно ставити на перший план історичні факти, а не ідеологічні конструкти. Не повинно бути якоїсь "конкуренції жертв" чи політичної коньюнктури - лише сухі факти", - зауважив очільник УІНП.

Разом з тим Антон Дробович назвав свої три головні завдання на посаді голови УІНП, це "Завершення декомунізації – це перше. Визнання Голодомору геноцидом українського народу у світі — це друге. Підсилення гуманітарної складової в протидії російській інформаційній агресії — це третє".