×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з ID: 62
Середа, 02 липня 2014 08:43

ЕМІГРАНТИ...НА ВІДСТАНІ СЛЬОЗИ І СОНЦЯ.

Автор
Оцініть матеріал!
(11 голосів)

Ми звикли розглядати феномен заробітчанства як щось однозначно негативне, вимушене, принизливе. І тоді українці виглядають самі перед собою мазохістами і зрадниками, держава – мачухою, що віддає дітей на поталу чужинцям, а повернення заробітчан додому – як визволення козаків з турецької неволі. Це веде до підкормлювання національного міфу про нашу тяжку долю, над якою ми плачемо, але продовжуємо так жити.

Хочеться спробувати розглянути феномен трудової еміграції під знаком плюс, на деякий час усунувши з поля зору мінуси. Подивимося на роботу за кордоном через рожеві окуляри (зовсім навпаки, ніж закликає соціальна реклама).

Які позитиви приносить нам заробітчанство?

Позитив  економічний
Три з половиною мільярдів євро щороку переказують з-за кордону українці. В деяких областях, наприклад Чернівецькій, ці суми досягають половини бюджету області. Тобто, гроші заробітчан стали формуючим фактором для бюджету країни. І наскільки б не були красивими популістські гасла політиків про гарантовані місця праці та гідну оплату, насправді повернення заробітчан вдарило б по економіці країни, принаймні у західних областях. Щоб легше було уявити, що для економіки заробітчанські гроші, то для порівняння обсяг прямих іноземних інвестицій за 2009 рік склав 30 мільйонів євро. Це величезні холдинги, концерни, промислові гіганти, які переважно вкладають в промисловість. Кілька мільйонів заробітчан приносять всього в 10 разів менше «живих» грошей, реальних інвестицій. Завдяки таким мікроінвестиціям сімейного типу ми бачимо маленькі побутові, але неухильні зміни.

Позитив глобалізаційний
Українці відкрилися для світу і відкрили для себе світ. Почали вчити іноземні мови, і що найважливіше, жити разом з іншими. Для пострадянської ізольованої нації це складний крок – навчитися жити спільним життям, розділяти цінності інших, розуміючи і поважаючи інакшість. Зараз це плавильний казан, синці і ґулі першопрохідців, що часто веде до агресії, але в майбутньому провокуватиме складніші системні зміни – до толерантнішої і відкритішої нації, яка вміє жити з іншими.

Немає вирішального значення чи вони там залишаться, чи повернуться додому. Усвідомлення більшого ширшого світу можливостей залишатиметься, навіть якщо його вдалося відчути, доглядаючи тюльпани в підпільній теплиці під Амстердамом пліч-о-пліч з нігерійцями, марокканцями та китайцями.

Позитив цивілізаційний
Українці почали більше любити і шанувати своє. Вони побачили чистоту німецьких вулиць і доглянуті сади Італії, міські парки в Голландії, поведінку в громадському транспорті і на вулицях, і більше не можуть терпіти хамства та недбальства, до якого вже звиклося вдома. Водії з ностальгією говорять про гарні австрійські автобани, будівельники – про якість матеріалів, домогосподарки – про рівень життя та ставлення до нього, і мріють про те, що «так колись буде у нас». І якщо їм не завадять мріяти і втілювати мрії в життя, так воно і буде.

Позитив ціннісний
Українці стають сміливішими і мобільнішими. Нація орачів-землеробів знову отримала тендітне відчуття свободи і смак до авантюри. Попередній такий авантюрний настрій був серед українців кінця 19 століття, які добиралися до далекої Америки чи Канади, щоб там вирубувати ліси і будувати інший світ. Зараз вони не бояться покидати роботи та звичні обставини, і намагатися вибудовувати своє життя в іншому просторі. Три останні позитиви – це наслідок привідкриття кордонів, але вони ніколи б не набули такого масштабу, якщо б не мільйони трудових мігрантів. Вони відчувають і приносять зміни швидше, ніж юрби туристів та студентів, бо бачать інший світ.

Бонус про імідж
Багато українців, приїхавши за кордон подивитися, повчитися (leisure), часто ніяковіють від того, що їх сприймають як націю заробітчан. І справді іноді буває складно пояснити, що «ми» вміємо не тільки прибирати, будувати і за дітьми дивитися, але й також читали Гессе, Гайдеггера і можемо на рівних посперечатися про Лісабонський договір. У таких випадках варто згадувати історію – швейцарці були нацією заробітчан в Італії, потім італійці повторили їх долю в Німеччині і Бельгії, поляки вважались нацією «сантехніків», а зараз завдяки кількості мають доволі поважне слово в Європарламенті. Все залежатиме від того, наскільки добре ми вивчимо свій «заробітчанський» урок і чи зможемо гідно прийняти виклик.

Насправді ідеалізувати ситуацію не варто, але ми ж домовились дивитись через рожеві окуляри. Тепер можна поміняти скельця, але щоб відчуття позитиву і гідності залишилось.

Насправді проблем для емігранта досить багато,але головними я вважаю самоустановку і вміння адптуватись в новому середовищі. Вирішивши їхати працювати за кордон,ніколи не треба робити із себе жертву...»ох,я така нещасна мушу покинути рідних край і дітей та їхати на заробітки...»і т.д.Слід пам»ятати,що НІХТО вас під кнутом не виганяв за границю.Треба розглядати таку зміну у вашому житті,як  можливість  розширити свій кругозір,чого навчитися,щось нове побачити і  заробити грошей на благо сім»ї.При тому добре зібрати найбільше інформації про цю країну,звичаї людей,кухню і обов»язково знати не менше 200-400 слів...!!! Ніколи не їхати на осліп...треба мати знайомих чи родичів,які вас зустрінуть і на перших порах допоможуть у всьому.Багато людей зіткнулися з великими труднощами,коли їх не зустріли на вокзалі,чи закінчилис гроші і ніхто даром на квартиру не візьме...за все в Європі треба платити.Слово «гостинність» за кордоном на буває зовсім іншого значення і часто починається і закінчується тільки словами. Часто мені розповідали жінки,як прийшлось їм спати вночі і парку чи у вагонах товарняках,де збираються безробітні і бомжі,які тільки й чекають як поживитися на новеньких.Тому краще не ризикувати.

Що ж треба знати,збираючись за кордон: 1-це документи і гроші.
Обов»язково зробити копії документів,мати адреси і тел.кількох знайомих чи родичів, українських консульств чи посольств в даній країні.Гроші зберігати не разом і не в чемодані- краще пошити собі внутрішні кишені на одязі...тобто носити завждли при собі і на собі.
2- під час прогулянок чи в пошуку роботи,на вулиці мати при собі  паспорт,страховий полюс і адресу житла,де ви живете з телефонами друзів.
треба застрахуватися від можливих нещасних випадків,щоб потім можна було знайти контакт з вашими рідними чи знайомими.В моргах лежать багато емігрантів,яких неможливо ідентифікувати,бо при собі вони нічого не мали.
3-заходи особистої безпеки: ваші родичі і батьки мають мати ваші номери телефонів і триматися контакту,при знайомстві з іншими людьми під час подорожі чи на вулиці менше розповідати про себе,тримати язик за зубами...бо труфаторі чи злодії швидко входять в довіру людей,а потім їх використовують чи грабують.Не сідати в приватні машини і таксі,не пити алкоголь- голова має бути твереза і світла.Через незнання мови ви ще не зможете правильно висловлюватись і пояснити все що, ви б хотіли сказати.
4-особливу увагу приділити своєму здоров»ю.Для цього мати з собою свою аптечку:таблетки від простуди,від головного болю і від шлунку.Зміна клімату і харчування в перший тиждень накладе додаткову нагрузку на ваш організм.
Вечорами старатися бути вдома...ходити в одиночку небезпечно !!!

Особливо турбує  наших заробітчанок психологічний стан: неспокій,переживання,страхи,думки про дітей,ностальгія за рідним краєм додає безсоння і  сльози.В такому випадку раджу всім слухати музику,співати любимих пісень,молитися-розмова з Богом дасть віри і надії на краще.Багато жінок вишивають чудові картини,малюють,складають поезії,пишуть книги,подорожують у вихідні і свята.Не треба зациклюватися на негативних історіях,які постійно розповідають ваші друзі чи колеги,шукати  позитив у всьому,жити, радіючи кожному дню,з розумінням ставитися до людей й тобі прийде віддяка.Пам»ятаймо,допомагаючи слабшим-ми стаємо сильнішими.

МИ ОДЕРЖУЄМО В ЖИТТІ ТЕ,В ЩО ВІРИМО.ТИ ВІРИШ,ЩО ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ? І ВОНО ТОБІ ВІДПОВІДАЄ ВЗАЄМНІСТЮ....
ТИ КАЖЕШ,ЩО ЖИТТЯ ВАЖКЕ І ЛЮДИ В НЬОМУ СТРАШНІ?-ТАК ВОНО Ж ТОБІ І ВІДПОВІСТЬ ВЗАЄМНІСТЮ...
ТИ ЧЕКАЄШ БІДИ-І ВОНА ТЕБЕ ЗНАЙДЕ...БО СТРАХ ПРИТЯГУЄ ТЕ ЧОГО БОЇШСЯ.
Ти боїшся захворіти?- і захворієш....недарма кажуть : Береженого і Бог береже.
ТИ ВІРИШ В УСПІХ ?- І  ОБОВ»ЯЗКОГО ЙОГО СТВОРИШ СВОЇМИ РУКАМИ.Ти чекаєш щастя,робиш людям добро- І ТОБІ ВЕРНЕТЬСЯ СТОРИЦЕЮ.ТВОЯ ВІРА СТВОРЮЄ ТВОЮ РЕАЛЬНІСТЬ.

ВІЗЬМИ ПРОМІНЧИК СВІТЛА І НАПРАВ ЙОГО ТУДИ,ДЕ ПАНУЄ ТЕМРЯВА.
ВІЗЬМИ ПОСМІШКУ І ПОДАРУЙ ЇЇ ТОМУ,ХТО ЇЇ ПОТРЕБУЄ.
ВІЗЬМИ СЛЬОЗИ,І ПОКЛАДИ ЇХ НА ЩОКУ ТОМУ,ХТО НЕ МАЄ СПІВЧУТТЯ І ЛЮБОВІ.
ВІЗЬМИ ДОБРОТУ І ДАЙ ЇЇ ТОМУ,ХТО НЕ НАВЧИВСЯ ВІДДАВАТИ ЇЇ ЛЮДЯМ.
ВІЗЬМИ ВІРУ І ПОДІЛИСЯ З КОЖНИМ В КОГО ЇЇ НЕМА.
ВІЗЬМИ НАДІЮ І ПІДТРИМАЙ НЕЮ ТОГО,ХТО ВЖЕ НЕ МАЄ ЩО ВТРАЧАТИ.а СВОЮ ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ НЕСИ ПО ВСЬОМУ СВІТУ !



                   РУСЛАНА  КОРЕНОВСЬКА-МАРИЧ-ПСИХОЛОГ.Італія.

Останнє редагування Середа, 02 липня 2014 09:30