Звичайно такеж вітання і умішку у відповідь. Хоча треба пам»ятати,що усмішка має різні кольори:вона може бути сонячною і хитрою, благодійною і презирливою.
Кожне наше слово має багато відтінків і-ЯК ми його скажемо-залежить від нашого стану душі і розуму. Мудра людина це помітить відразу,але промовчить,бо не все,що ми бачимо,підлягає словам.
Не треба опускатись до нижчого рівня співбесідника,щоб злом відповісти на зло чи образу. Є багато тонших методів показати недругу свою правоту і виховання. Гордість часто стає муром між душами,між дітьми й батьками,між коханими,між друзями.
Можна бути гордим,як орел і можна бути гордим козлом відпущень. Та відтінки тої гордості дуже різні:бо орел-це свобода,благочинніть,вистота. Козел же думає тільки про себе і свій живіт. Не будуйте храми на землі,не робіть їх матеріальними благами...побудуйте свій ХРАМ в душі своїй.
Не дайте любому зайти в це святе місце і брудними помислами,думками,заздрістю вимазати ваші чисті молитви.Хай в цьому Храмі Чистоти і Святості ви будете один на один з собою,зі своєю совістю,зі своєю Душею Вічності. Чим більше ви будете відвідувати свій Храм Душі...тим буде міцнішим ваш фундамент вашого земного буття.Бог у тобі і Твоє Небо у тобі...це твоя опора і віра.
Слухай всіх,а вір собі! Бог кожному з нас дає страждання,які ми можемо перенести,щоб очиститися і повчитися.Тільки так ми пізнаємо ціну ДОБРА І ЗЛА.Нікого не треба винити за проблеми,що виникають на твоєму шляху,бо вони в тобі.
Часто людина думає,що втікає від своїх проблем,змінюючи місце проживання, чи роботу.Але це не допомагає-тому що проблема сидить у тобі і її треба знайти.
Кажуть:якщо ти не можеш змінити світ-зміни своє ставлення до нього.Так це правило діє у всіх випадках.Змінити себе важче,легше комусь давати поради,як і що робити,правда?Але в тому і захована цінність цього процесу:як себе змінити.
Це довгий тернистий шлях,але як ми хочемо позбутися якоїсь проблеми,ми маємо пройти це шлях.І маємо вірити,що дійдемо до кінця і це має бути переможний кінець. В цьому нам допомагають Ангели Терпіння і Наполегливості.
Це наші вірні друзі і помічники,вони не зрадять і грошей від вас не вимагають.Це самовіддані і працьовиті друзі на вашій життєвій дорозі.Знайдіть їх,вони стануть вам опорою у житті не раз і саме вони покажуть вам шлях до вирішення ваших проблем.
Так ви ростете... внутрішньо,духовно,набираєтеся досвіду і стаєте вчителями для своїх рідних,друзів,дітей і людей.Бо ваш досвід неоціненний.Ви можете його з собою забрати в любу країну світу і використати,пожинаючи хороші плоди своєї праці і перемоги.Є речі в житті,які не купиш за гроші.Ви маєте мати такі вміння,які вас годуватимуть, які відкриватимуть вам нові двері у новий світ.В житті не має границь...це люди їх придумали.Як Небо безмежне,так ваші мрії,бажання,ідеї також є безмежними.Якщо би всі вони реалізувалися...світ би став раєм на землі.Ми всі різні і долі у нас неоднакові,та в кожного є своє призначення в житті.Своя дорога,яку ми маємо знайти серед тисячі інших доріг.Хтось знайшов свою стежку біля хати,де народився.Хтось шукає її по світах.Не має значення ДЕ живе Людина....важливо ЯК ЖИВЕ.ЯК думає...Як мріє...Як відноситься до людей,до світу,до життя.Таким стає і ваш Хрест....Хресна дорога.В одних він легкий, світлий,сонячний.В других темний,важкий,мокрий.
Ми падаємо і встаємо,щоб знову іти дальше.Багатьох покидають Ангели Терпіння і Наполегливості і люди в своїй безсилості шукають другої опори,та-що ближче лежить,та-що легко приходить:збагачення легким нечесним шляхом,обкрадання людей,вбивство заради наживи,заздірсть і зневага.
З часом і непомітно приходить до голови думка,що ти вже поза часом,поза законом,поза молитвою,без віри і Бога.Людина провалюється вниз щодня і жадоба з’їдає її Душу...залишається тільки нікчемне тіло,яке нікому не потрібне,навіть за гроші.
Ось така сила ВІРИ.
25 років тому я написала собі ось ці рядки...вони ведуть мене по життю і сьогодні:
Я ВІРУЮ САМА СОБІ...
Я ВІРУЮ СОБІ Й ТОБІ,
Що все найкраще буде з нами,
Погане все піде з літами,
Їх не вернути вже тобі...
Я вірую сама собі.
Тим дням буденним,без прикрас,
Ще буде їх в житті багато,
Несе їх ніч в своїй журбі,
У кожного ще буде свято,
Я вірую собі й тобі.
Ще- сонцю,небу і пташині,
Я усміхаюся дитині,
Найкращій,чистій,як сльоза,
Вростаю серцем в юну душу,
Бо я збагнути її мушу,
А наді мною вже гроза...
І ПРОРОСТАЄ МОЯ ВІРА,
ДЕ СЕРЦЕМ ПРИКИПІЛА Я ...
Руслана Марич –практичний психолог.Італія.