ЩО ТАМ, ЗА ТВОЇМ ВІКНОМ....
(відповідь на сльози самотності)
(відповідь на сльози самотності)
Кожного ранку снідаю за столом в кухні навпроти вікна....
Я дуже люблю оте своє завіконня:
- Доброго ранку, світе мій ясний!
… Доброго дня,весно прекрасна!..
Під звуки гарної мелодії і перших сонячних променів я дивлюся у відкрите вікно на білий світ, на незайману від машин, ще довгу дорогу у новий день і дякую Богу за все, що маю і ще буду мати... за сонце, що заглядає в мій запашний зелений чай, за людей, яких сьогодні я зустріну, за сон, що вночі мене повів на кладку, де стояла я малятком....
Я дякую Богу за дітей, що стали мені радістю і опорою в житті... за любов, що живе в моєму серці і помагає здолати труднощі і вірити в добро.
Я вдивляюся в чисте небо і бачу пташиний танець, високо над землею піднімаються мої думки й надії, одягнуті в веселку після весняного дощу. Вони вільні, як ці птахи, несуть до Всесвіту мої бажання і мрії, щоб через деякий час подарувати мені радість їх здійснення.
Та тільки від нас залежить яким ми бачимо світ, як цінуємо те, що маємо І як віримо в наші бажання.
Я ніколи не почувала себе самотньою... мені завжди бракувало часу, щоб зробити все, що запланувала. Чи це домашні роботи, чи малювання, вишивання, чи спорт, танці, чи 2-4 роботи, які самі мене знаходять, щоб заробити на хліб. Мені завжди мало доби і лише за північ я згадую, що пора вже спати.
Самотність приходить там, де багато вільного часу і не знаєш де себе подіти,чим зайнятися, що робити. Тому варто кожного дня відкрити для світу своє вікно, щоб пустити, як голубів, в небо свої хороші думки, мрії і бажання, щоб не було місця самотності у вашому житті.
Вчитися ніколи не пізно і там, де ви живете чи працюєте має стати для вас школою і знаком знайти своє місце і призначення в житті. Нічого випадкового у світі не має.... і людей випадкових не буває. Вони приходять у ваше життя, щоб допомогти вам, навчити вас того, чого раніше ви не знали, чи не розуміли. Не ображайте їх і не носіть в собі гнів на цих людей. Все в житті людини повертається бумерангом і за все в житті треба платити та не тільки грішми.
Школа життя- школа пізнання.... я відкриваю своє серце для нових знань і чим більше навчаюся в кожному дні - тим більше розумію скільки ще не знаю. Я не маю місця для самотності... у цьому житті я, як птаха у польоті - вільна і щаслива, лечу в білий світ і шукаю свою, ніким ще незайману мою стежину. Моїми помічниками завжди є музика, пісня, поезія, її величність ТВОРЧІСТЬ і любов до всього, що роблю і чим займаюсь, з ким працюю і спілкуюсь. Все це для мене РАДІСТЬ....
Я кожного дня вдягаюся в новий день
Вмиваюся сонячним промінням і дощем,
Випиваю цілющого напою матінки-землі,
Щоб послати у Всесвіт подяку і любов,
настояну на вірі і чеканн і- ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ !!!
Тому зустрічайте кожний ранок гарною усмішкою, хорошими мріями і сонячними надіями... не дайте самотності володіти вашою душею, де б ви не жили.... бо зігрівати може тільки той, хто носить сонце у собі.
Вмиваюся сонячним промінням і дощем,
Випиваю цілющого напою матінки-землі,
Щоб послати у Всесвіт подяку і любов,
настояну на вірі і чеканн і- ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ !!!
Тому зустрічайте кожний ранок гарною усмішкою, хорошими мріями і сонячними надіями... не дайте самотності володіти вашою душею, де б ви не жили.... бо зігрівати може тільки той, хто носить сонце у собі.
Руслана Кореновська-Марич - практичний психолог. Італія.
