×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з ID: 62
Середа, 10 квітня 2013 17:35

"Що там,за твоїм вікном..." Рекомендовані

Автор
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
ЩО ТАМ, ЗА ТВОЇМ ВІКНОМ....
(відповідь на сльози самотності)
 
Кожного ранку снідаю за столом в кухні навпроти вікна....

Я дуже люблю оте своє завіконня:

- Доброго ранку, світе мій ясний!

Доброго дня,весно прекрасна!..

Під звуки гарної мелодії і перших сонячних променів я дивлюся у відкрите вікно на білий світ, на незайману від машин, ще довгу дорогу у новий день і дякую Богу за все, що маю і ще буду мати...
за сонце, що заглядає в мій запашний зелений чай, за людей, яких сьогодні я зустріну, за сон, що вночі мене повів на кладку, де стояла я малятком....
 
Я дякую Богу за дітей, що стали мені радістю і опорою в житті... за любов, що живе в моєму серці і помагає здолати труднощі і вірити в добро.
 
Я вдивляюся в чисте небо і бачу пташиний танець, високо над землею піднімаються мої думки й надії, одягнуті в веселку після весняного дощу. Вони вільні, як ці птахи, несуть до Всесвіту мої бажання і мрії, щоб через деякий час подарувати мені радість їх здійснення.
 
Та тільки від нас залежить яким ми бачимо світ, як цінуємо те, що маємо І як віримо в наші бажання.
 
Я ніколи не почувала себе самотньою... мені завжди бракувало часу, щоб зробити все, що запланувала. Чи це домашні роботи, чи малювання, вишивання, чи спорт, танці, чи 2-4 роботи, які самі мене знаходять, щоб заробити на хліб. Мені завжди мало доби і лише за північ я згадую, що пора вже спати.
 
Самотність приходить там, де багато вільного часу і не знаєш де себе подіти,чим зайнятися, що робити. Тому варто кожного дня відкрити для світу своє вікно, щоб пустити, як голубів, в небо свої хороші думки, мрії і бажання, щоб не було місця самотності у вашому житті.
 
Вчитися ніколи не пізно і там, де ви живете чи працюєте має стати для вас школою і знаком знайти своє місце і призначення в житті. Нічого випадкового у світі не має.... і людей випадкових не буває. Вони приходять у ваше життя, щоб допомогти вам, навчити вас того, чого раніше ви не знали, чи не розуміли. Не ображайте їх і не носіть в собі гнів на цих людей. Все в житті людини повертається бумерангом і за все в житті треба платити та не тільки грішми.

Школа життя- школа пізнання.... я відкриваю своє серце для нових знань і чим більше навчаюся в кожному дні - тим більше розумію скільки ще не знаю. Я не маю місця для самотності... у цьому житті я, як птаха у польоті - вільна і щаслива, лечу в білий світ і шукаю свою, ніким ще незайману мою стежину. Моїми помічниками завжди є музика, пісня, поезія, її величність ТВОРЧІСТЬ і любов до всього, що роблю і чим займаюсь, з ким працюю і спілкуюсь. Все це для мене РАДІСТЬ....
 
Я кожного дня вдягаюся в новий день
Вмиваюся сонячним промінням і дощем,
Випиваю цілющого напою матінки-землі,
Щоб послати у Всесвіт подяку і любов,
настояну на вірі і чеканн і- ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ !!!

Тому зустрічайте кожний ранок гарною усмішкою, хорошими мріями і сонячними надіями... не дайте самотності володіти вашою душею, де б ви не жили.... бо зігрівати може тільки той, хто носить сонце у собі.

Руслана Кореновська-Марич - практичний психолог. Італія.
Фотография: ЩО ТАМ,ЗА ТВОЇМ ВІКНОМ....( відповідь   на   сльози  самотності)Кожного ранку снідаю за столом в кухні навпроти вікна....Я дуже люблю оте своє завіконня:- Доброго ранку,світе мій ясний!Доброго дня,весно прекрасна!..Під звуки гарної мелодії і перших сонячних променів я дивлюся у відкрите вікно на білий світ,на незайману від машин, ще довгу дорогу у новий день і дякую Богу за все,що маю і ще буду мати...за сонце,що заглядає в мій запашний зелений чай,за людей,яких сьогодні я зустріну,за сон,що вночі мене повів на кладку,де стояла я малятком....Я дякую Богу за дітей,що стали мені радістю і опорою в житті...за любов,що живе в моєму серці і помагає здолати труднощі і вірити в добро.Я вдивляюся в чисте небо і бачу пташиний танець,високо над землею піднімаються мої думки й надії,одягнуті в веселку після весняного дощу.Вони вільні,як ці птахи,несуть  до Всесвіту мої бажання і мрії,щоб через деякий час подарувати мені радість їх здійснення.Та тільки від нас залежить яким ми бачимо світ, як цінуємо те,що маємо І як віримо в наші бажання.Я ніколи не почувала себе самотньою...мені завжди бракувало часу,щоб зробити все,що запланувала.Чи це домашні роботи,чи малювання,вишивання,чи спорт,танці,чи 2-4 роботи,які самі мене знаходять,щоб заробити на хліб.Мені завжди мало доби і лише за північ я згадую,що пора вже спати. Самотність приходить там,де багато вільного часу і не знаєш де себе подіти,чим зайнятися,що робити.Тому варто кожного дня відкрити для світу своє вікно,щоб пустити,як голубів ,в небо свої хороші думки,мрії і бажання,щоб не було місця самотності у вашому житті.Вчитися ніколи не пізно і там,де ви живете чи працюєте має стати для вас школою і знаком знайти своє місце і призначення в житті.Нічого випадкового у світі не має....і людей випадкових не буває.Вони приходять у ваше життя,щоб допомогти вам,навчити вас того,чого раніше ви не знали,чи не розуміли.Не ображайте їх і не носіть в собі гнів на цих людей.Все в житті людини повертається бумерангом і за все в житті треба платити та не тільки грішми.Школа життя- школа пізнання....я відкриваю своє серце для нових знань і чим більше навчаюся в кожному дні-тим більше розумію скільки ще не знаю.Я не маю місця для самотності...у цьому житті я ,як птаха у польоті- вільна і щаслива,лечу в білий світ і шукаю свою,ніким ще незайману мою стежину.Моїми помічниками завжди є музика,пісня,поезія,її величність ТВОРЧІСТЬ і любов до всього ,що роблю і чим займаюсь,з ким працюю і спілкуюсь.Все це для мене РАДІСТЬ....Я кожного дня вдягаюся в новий день                Вмиваюся сонячним промінням і дощем,              Випиваю цілющого напою матінки-землі,             Щоб послати у Всесвіт подяку і любов,            настояну на вірі і чеканні- ВСЕ БУДЕ  ДОБРЕ !!!Тому зустрічайте кожний ранок гарною усмішкою,хорошими мріями і сонячними надіями...не дайте самотності володіти вашою душею,де б ви не жили....бо зігрівати може тільки той,хто носить сонце у собі.    Руслана Кореновська-Марич - практичний психолог.Італія.
Останнє редагування Четвер, 11 квітня 2013 05:45