Питання про впровадження подвійного громадянства для представників української діаспори повинно пройти етап обговорення у кілька місяців. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді, народний депутат Вадим Денисенко, передає кореспондент РБК-Україна.
За словами Денисенка, наразі це питання не формалізовано ні у який документ.
"Поки що це заява (глави МЗС, - ред.). Поки це в принципі один із варіантів, який обговорюється. Це, по-перше, не формалізовано ні у який документ. І зараз, перш ніж формалізувати... Спочатку будь-яке питання треба проговорити... Ми повинні пройти етап у кілька місяців для того, щоб проговорити всі ці речі. Тільки після того вже включати питання про подвійне громадянство або не включати", - повідомив парламентар.
За його словами, рішення про впровадження подвійного громадянства може нести за собою складні запитання.
"Будь-яке рішення має за собою як плюси, так і мінуси. Воно може тягнути за собою певні запитання та складні відповіді або неможливість дати відповідь. Дуже правильно, що ми почали про це говорити", - додав нардеп.
Скаржачись на те, що кількість українців з року в рік меншає, ми весь час забуваємо про свій золотий потенціал — діаспору, — пише Андрій Любка в колонці на "Радіо Свобода".
Днями міністр закордонних справ України Павло "Ми втрачаємо тисячі українців": Клімкін виступив за впровадження подвійного громадянства "Ми втрачаємо тисячі українців": Клімкін виступив за впровадження подвійного громадянства Клімкін висловився на підтримку ідеї запровадження подвійного громадянства для закордонних українців: "Я взагалі за подвійне громадянство для таких українців і послідовно за це виступаю. Я вважаю, що ми маємо просто прописати критерії. Звичайно, ми маємо до цього йти. Ми втрачаємо тисячі і тисячі українців, які могли б працювати тут, і не тільки в державних органах чи якійсь бюрократії, чи бізнесі, але й також створювати сучасну українську культуру".
Згідно зі звітом ООН за 2017 рік, у світі було 5,9 мільйона мігрантів з України. Вона була в десятці країн за цим показником. При цьому Організація Об’єднаних Націй включає до числа емігрантів усіх людей, які народилися у певній країні, але не живуть у ній. За оцінками ООН, наприклад, у Росії після розпаду СРСР залишилося три мільйони українців.
На думку автора цих рядків, насправді йдеться про значно більшу цифру. Адже до українців, що народилися в Україні, але тепер не живуть у ній, треба додати ще мільйони українців, що народилися не в Україні. А це понад мільйон у Канаді, майже мільйон у Сполучених Штатах, півмільйона в Бразилії, по триста тисяч — в Аргентині й Казахстані.
Не кажучи вже кілька мільйонів українців в Росії, частина з яких боїться вказувати свою національність під час перепису, а ще частина асимільована й задурманена міфологемою про "один народ". Наважуся припустити, що всього поза кордонами України живе 12-15 мільйонів українців — як "заробітчан", що виїхали після здобуття незалежності, так і українців, що народилися поза Україною, але зберегли українську ідентичність.
Та головне в цій справі не кількість, а той факт, що нові громадяни України можуть допомогти своїй історичній батьківщині. Не йдеться про благодійність, мова про взаємовигідну співпрацю. По-перше, ці нові громадяни зможуть без зайвих клопотів провадити підприємницьку діяльність в Україні, іншими словами — інвестувати свій капітал у нашу економіку. По-друге, здобутий за кордоном досвід і зв’язки вони зможуть використати в Україні, модернізуючи нашу країну й поглиблюючи її зв’язки зі світом у всіх сферах. По-третє, вони нарешті змогли б без проблем бути обраними до парламенту й призначеними на високі посади у виконавчій владі, щоб взяти діяльну участь у реформуванні України.
Доречі, у Латвії на законодавчому рівні обмежили список країн, з якими можливе подвійне громадянство. Наприклад, це можуть бути держави-союзники (члени Євросоюзу та НАТО, Бразилія й Нова Зеландія), тоді як для громадян Російської Федерація ця норма не працює.