У грудні Міністерство охорони здоров'я України затвердило зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. А з 1 січня 2020 року набув чинності наказ МОЗ України від 27. 11.2019 р. № 2347, яким затверджено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Відтепер в Україні з'являться нові спеціальності - "лікар-кардіолог інтервенційний", "лікар-кардіолог-електрофізіології", "лікар-кардіолог дитячий" і "лікар-ревматолог дитячий". Крім того, змінюються кваліфікаційні вимоги до лікаря-кардіолога.
У Міністерстві охорони здоров'я України зазначають, що раніше лікарям для роботи в реперфузійному центрі необхідно було додатково отримувати спеціалізацію з судинної хірургії або рентгенології, а перегляд вимог і впровадження нових спеціальностей дозволить ліквідувати юридичну невизначеність. А такі зміни скоротять час підготовки лікаря.
Навіщо необхідні зміни
Це дасть можливість простіше та швидше опановувати й застосовувати на практиці ефективні підходи в лікуванні пацієнтів із найпоширенішими серцево-судинними захворюваннями. А відтак — дозволить рятувати більше життів.
Методи діагностики та лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями стають більш ефективними та складними. Нині ангіографія коронарних артерій, екстрене стентування, цілодобова організація кардіологічної допомоги для пацієнтів із симптомами гострого інфаркту міокарда на основі перкутанних втручань стають обов’язковими.
В Україні була створена потужна система кардіоцентрів, які працюють цілодобово (у режимі 24 год 7 днів на тиждень 365 днів на рік) та оснащені сучасним інноваційним обладнанням. У цих центрах пацієнтам із гострим інфарктом міокарда проводять безкоштовне невідкладне стентування.
Центри реперфузійної мережі потребують лікарів-кардіологів, які володіють спеціальними знаннями та навичками для складних сучасних втручань та високоефективних технологій лікування — інтервенційних лікарів-кардіологів та лікарів-кардіологів-електрофізіологів.
Раніше лікарі, які хотіли працювати у реперфузійному центрі, за відсутності спеціальності «інтервенційний кардіолог» мали б додатково отримувати спеціалізацію із судинної хірургії чи рентгенології і працювати на невизначених засадах, оскільки застарілі вимоги до кардіологічної спеціальності не передбачали опанування цих технологій лікування. Перегляд вимог та впровадження нових спеціальностей дозволило ліквідувати юридичну невизначеність та чітко окреслити шлях кардіологів, які вирішили присвятити свою професійну кар’єру використанню ендоваскулярних технологій для лікування при серцево-судинних захворюваннях.
Тепер є можливість стати саме інтервенційним кардіологом, отримавши спочатку фах кардіолога. Це суттєво скоротить час підготовки лікаря і дозволить вдосконалити саме ті вміння, які найбільше потрібні пацієнтам реперфузійних центрів, та наблизить систему надання кардіологічної допомоги в Україні до європейських стандартів, де стентування серця виконується саме спеціалістами кардіологічного профілю.
Щороку в Україні народжуються діти із вродженими вадами серця. Створення нових дитячих лікарських спеціальностей та підготовка цих спеціалістів за сучасними навчальними програмами вдосконалять ранню діагностику вроджених вад серця. Це дозволить рятувати більше життів малюків.
Впровадження нових спеціальностей дозволить простіше опановувати та застосовувати на практиці ефективні сучасні підходи в лікуванні пацієнтів із найпоширенішими серцево-судинними захворюваннями.