У Празі презентували книгу, присвячену українській еміграції у міжвоєнній Чехословаччині Рекомендовані

Середа, 29 січня 2020 09:25 Автор  Марта Патика Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Олександр Олесь, Іван Пулюй, Іван Огієнко, Олександр Колесса, Іван Горбачевський, Наталена Королева, Галина Мазепа, Олена Теліга – це лише найвідоміші з імен сотень українців, для яких Чехословаччина стала другим домом після поразки боротьби за незалежність України. Нині відомості про їхнє життя, про те, що вони продовжували робити для рідної країни, перебуваючи у вигнанні, можна знайти у новому енциклопедичному словнику української еміграції, презентація якого відбулася у Празі 23 січня.

У книжці української славістки та мистецтвознавиці Оксани Пеленської «Україна поза Україною» зібрано понад 300 статей, присвячених життю і творчості українських митців у Чехословаччині міжвоєнного періоду 1919-1939 років, а також українським установам та організаціям, що діяли в той час, пише Радіо Свобода.

Робота над книжкою тривала понад вісім років. Але в результаті українському читачеві став доступний великий масив інформації, зібраний по крупицях у державних і приватних архівах, у бібліотеках та в особистих зустрічах з представниками найстаршої генерації чеських українців, частина з яких уже відійшла, але їхню спадщину таким чином удалося зберегти.

23 січня у книгарні «Академія», що на Вацлавській площі у самому центрі Праги, зібралося чимале товариство. Презентація книжки українською мовою, що вийшла завдяки підтримці Слов’янської бібліотеки у Празі та канадського Наукового товариства імені Шевченка, зібрала понад 60 учасників, тих, кому було цікаво дізнатися більше про долю української еміграції у міжвоєнній Чехословаччині.

Завдяки прихильним умовам, які створила для українських емігрантів влада Першої республіки, Чехословаччина стала центром українського життя у міжвоєнний період. Тут діяли десятки українських організацій, вищі навчальні заклади, бібліотеки, тут писали і видавали свої твори українські письменники, малювали картини українські художники, навчали студентів з числа не лише українців, але і чехів. Тут видавалися часописи і навіть діяв «Музей визвольної боротьби України».

Про все, що можна було знайти – імена, адреси, твори є інформація у книзі Оксани Пеленської. Проте серед знайдених матеріалів, авторка каже, що особливо її зворушили архіви про Український сиротинець.

«(У ньому, – ред) без оплати, на добровільних засадах, серед інших працювала і дружина Олександра Олеся Віра Кандиба, а діточки писали листи на допомогу голодуючим в Україні у 1933 році», – поділилася з Радіо Свобода деталями книги Оксана Пеленська.

Слід зауважити, що до енциклопедії також увійшла низка статей про тісну українсько-чеську та українсько-словацьку співпрацю у період між двома війнами. Тому своєю книгою авторка сподівається збільшити інтерес читачів не лише в Україні, але і в Чехії та Словаччині. Зокрема, у виданні можна знайти інформацію про чеських діячів культури, які активно підтримували розвиток творчості української діаспори у Чехословаччині.

На цьому також наголошував під час презентації рецензент книги, доктор історичних наук Богдан Зілинський.

«Я ціную те, що ця книга має значну чеську частину – чверть гасел присвячена чеським особистостям від Томаша Гарріга Масарика (перший президент Чехословаччини, – ред.) аж до Владіслава Яна (чеський поет, – ред.)», – сказав Зілинський, додавши, що сама концепція книги та вибір тем вразила під час читання навіть його.

Оксана Пеленська переконана, що тему української еміграції не можна вважати вичерпаною навіть після виходу книги. З огляду на свій досвід при дослідженні теми, Пеленська каже, що буде навпаки рада, якщо з’являтимуться нові ідеї та матеріали для розширення питання української еміграції.

«Буду вдячна, якщо через рік або два мені хтось подзвонить і скаже: «Пані Пеленська, це був травень 1937 року, а не грудень, наприклад». Буду вдячна, тому що це означатиме, що інтерес до теми є!», – переконана вона.

У розмові з Радіо Свобода рецензент Богдан Зілинський також відзначив, що через те, що книга написана українською, на жаль, її мало хто зможе прочитати серед чехів. Але він не виключає подальшої співпраці з Пеленською задля розширення матеріалу та приваблення інтересу чеського читача.

Враженнями від теми книжки поділилася також одна із учасниць презентації нащадок міжвоєнної еміграції та голова Союзу українок Чеської Республіки докторка природничих наук Христина Йойкова. Вона наголосила, що тема української еміграції дуже важлива, адже зараз, на її думку, існує тенденція серед чехів «дивитися на українців зверху».

«Як почали українці їздити на роботу, так одразу чехи почали казати «nějaký Ukrajinec» (якийсь українець, – ред), – розповідає Йойкова, – Тому важливо, щоб вони знали, що середи тих «якихось українців» були здібні люди, які лишили дуже багато гарної роботи».

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається