У Білорусі вшанують пам’ять берегині української пісні Раїси Кириченко Рекомендовані

Понеділок, 03 лютого 2020 13:33 Автор  Михайло Українець Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

У Білорусі, підчас XXVII Мінської міжнародної книжкової виставки-ярмарку, яка відбудеться 5–9 лютого 2020 року, у Національному виставковому центрі «БілЕкспо», на сцені концертної зали Республіканського центру національних культур відбудеться моновистава «Молюся тій, яка стала Україною…» на пошану пам’яті Раїси Кириченко (1943–2005) – Героя України, народної артистки України, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка, яку за життя удостоїли високого титулу Берегині української пісні.

Afisha 06 02 scaled1

Моновиставу презентуватиме Гліб Кудряшов – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, лауреат Полтавських обласних премій імені Івана Котляревського та Панаса Мирного, член Національних спілок журналістів та краєзнавців України, дослідник життя і творчості Раїси Кириченко.

2019 року в Мінську в рамках XXVI Мінської міжнародної книжкової виставки-ярмарку відбулася презентація його книги “Любове ніжна моя, не відлітай…”. Публіцистичні нариси, статті, діалоги та спогади про Раїсу Кириченко», видану за кошти обласного бюджету за Програмою випуску соціально значущих видань. Гліб Кудряшов – постійний учасник заходів, які проводить Міністерство інформації Республіки Білорусь, Спілка письменників Білорусі, Видавничий дім «Звязда», видавництво «Мастацкая літаратура», Міжнародний фонд гуманітарного співробітництва. Цього року український учений і письменник уже вдруге візьме участь у VI Міжнародному симпозіумі літераторів «Письменник і час».

Моновистава «Молюся тій, яка стала Україною…» – це літературно-музичне одкровення людини, яка називає Раїсу Кириченко своїм духовним авторитетом. Під час дійства лунатимуть українські пісні з репертуару співачки, прозвучить добірна українська поезія, демонструватимуться унікальні відеокадри з архіву автора вистави. Творчість Раїси Кириченко зацікавить не лише представників української діаспори Білорусі, які добре знають видатну співачку, українські мистецькі колективи республіки виконують її пісні. Раїса Кириченко неодноразово була в Білорусі, брала участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Беларуская музычная восень». Збереглися записи білоруських народних пісень у виконанні народної артистки України.

Моновистава Гліба Кудряшова «Молюся тій, яка стала Україною…» відбудеться в Мінську за сприяння Міністерства інформації Республіки Білорусь, Посольства України в Республіці Білорусь, Республіканського центру національних культур.

До слова, 9 лютого відзначатиметься 15-та річниця від дня відходу в засвіти незабутньої Раїси Кириченко.

Місце проведення: концертна зала Республіканського центру національних культур (Мінськ, вул. Чичеріна, 19)

1540656195 547Біографія Раїси Кириченко, як її пісні, невіддільна від долі народу. Сільська дівчина, ще з дитинства змушена важко працювати разом з родиною на колгоспному полі за тоді ще символічні трудодні, спромоглася закінчити лише 8 класів. Єдиною втіхою в житті молодої доярки та її односелів і чи не всієї України була народна пісня, яка віками об’єднувала українців.

Голос талановитої аматорки, яка пробилася на районний фестиваль самодіяльності, привернув увагу Павла Оченаша, який працював керівником хору при будинку культури Кременчуцького автозаводу. Однак для переїзду до міста безпаспортній і фактично закріпаченій селянці потрібна була згода керівників колгоспу, яку довелося вимолювати впертому хористові.

Робота на КрАЗі, здобуття середньої освіти у вечірній школі й заняття у самодіяльному хорі стали нелегким випробуванням для молодої дівчини, яка ще не раз доводила, що вона справжня козачка. У професійному хорі Полтавської філармонії талановиту початківицю прозивали «мольоком» за її сільський діалект. Насправді велике щастя для України, що Раїса Кириченко консерваторій не закінчувала і здобула вищу освіту в Харківському інституті мистецтв аж наприкінці 1980-х.

На відміну від десятків давно вже забутих народних і заслужених артисток з академічними дипломами, берегиня народної пісні спочатку здобула всенародну любов і шану, а вже потім — високі звання.

Її багатством стали пісні, а не маєтки чи банківські рахунки. Прикро і ганебно, що, на сором нашим дипломатам і заокеанській діаспорі, навіть аудіодиски з піснями Раїси Кириченко, розтиражовані в Америці від Канади до Аргентини і Бразилії, дали прибуток тільки аферистам, які, мовляв, переймалися лише «популяризацією творчості».

Отож коли співачка захворіла, не товстосуми-можновладці чи держава, а прості українці своїми кревними гривнями довели, як шанують в Україні народну пісню і співачку, чий голос навіки з нами.

1540656193 292