Кожний, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народу або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені ІІІ Рейхом або інші злочини проти людства, миру і воєнні злочини — підлягає штрафу або позбавлення волі строком до 3-ох років. Таке саме покарання загрожує за «явне заперечення відповідальності справжніх винних у цих злочинах».

Польща підтвердила офіційне право українців, їхати в Польщу на роботу без візи.

Депутат партії Право і справедливість пропонує ввести нову форму польського громадянства. Воно було би тимчасовим, а отримати його могли б іноземці з відповідною сумою готівки.

Уряд Польщі планує спростити можливості працевлаштування для лікарів з України для того, щоб подолати нестачу медпрацівників в польських лікарнях

Про це повідомляє англомовна служба Польського радіо.

"Ми розглядаємо можливість застосувати німецький підхід до надання іноземним лікарям ліцензій, щоб вони могли практикувати на визначеному робочому місці", - повідомила речниця Міністерства охорони зборов’я Польщі Мілена Заславська.

Як зазначається, наразі медики з інших країн, окрім ЄС, мають підтвердити диплом в Польщі, закрити різницю в освіті та здати іспити на знання медичної термінології польською мовою, а також на право на роботу в Польщі, йдеться у повідомленні. Саме ці вимоги й планує спростити уряд.

В самій Польщі лікарі незадоволені рівнем оплати їхньої праці. Після трьохтижневої акції протесту молодих лікарів, 19 жовтня уряд Польщі оголосив значне збільшення витрат на охорону здоров’я.

Під час акції протесту декілька десятків молодих лікарів розпочали голодування в дитячій лікарні в Варшаві. Згодом до них приєднались протестувальники в Щецин та Лодзі. Вони вимагають збільшення бюджету охорони здоров’я до 6,8% ВВП до 2021 року з теперішніх 4,7%.

На теперішній час Польща найбільше потребує фахівців хірургії, анестезіології, кардіології, терапії, гінекології, урології, стоматології, онкології, а також сімейних лікарів (педіатрів) та медичних сестер.
 
Середньомісячні заробітні плати лікарів у різних воєводствах Польщі різні, але мають розміри в межах 12700 PLN – 8900 PLN; заробітні плати медичних сестер, відповідно, 8700 PLN – 6600 PLN (1 долар – 3,7 PLN, 1 євро – 4,1PLN).
 
Польська система отримання права на лікарську практику значно відрізняється від української. Так, статус практикуючого лікаря польський медик набуває після шести років навчання у медичному вузі; тринадцяти місяців післядипломного стажування; державного іспиту; спеціалізації тривалістю від двох до десяти років. При цьому в ході державного іспиту практична частина передує теоретичній і є вирішальною для подальшої здачі іспиту.
 
 

Кілька десятків тисяч громадян України вже навчаються у вишах Польщі. Жовтень – це добрий час для учнів старших класів обирати університет для вступу, а для студентів – подумати про перехід до іншої школи або спробувати вступити на омріяну спеціальність за додатковим набором. 

Початок академічного року в Польщі є доброю нагодою, аби краще придивитися до лідерів  ринку надання освітніх послуг. Погіршення демографічної ситуації у країні в 90-ті і як наслідок – зменшення кількості осіб, які б сьогодні хотіли навчатися у вишах, змушує польські університети та вищі школи буквально змагатися за нових абітурієнтів. Якщо головним мотиватором для майбутніх польських студентів є висока зарплатня після закінчення певного факультету, то для іноземців з-поза Євросоюзу студії у Польщі дають можливість працювати без дозволу на роботу, а виші, котрі зацікавленні в розвитку міжнародної співпраці, часто знижують або навіть повністю скасовують оплату за навчання для студентів з України.

У 2015/2016 академічному році в польських вишах навчалися понад 57 тис. студентів зі 157 країн світу. Порівняно з 2006/2007 академічним роком їх кількість зросла в 5 разів, причому насамперед завдяки студентам з України. Їх минулого року в Польщі вчилося понад 30 тисяч. Про популярність навчання тут свідчить, зокрема, кількість агентств, які пропонують українцям послуги із вступу до польських університетів, та присутність закордонних вишів на освітніх ярмарках. Освіта в іншій країні перестала бути привілеєм дітей небідних батьків або мешканців польсько-українського прикордоння. Так, одна чверть із 6 тисяч цьогорічних українських випускників, які склали ЗНО на 180 балів та вище, вирішили одразу їхати на навчання за кордон.

Як і в Україні, університети Польщі діляться на державні та приватні. Навчання в перших є безкоштовним для громадян ЄС та власників Карти поляка. Хоча все більше вишів пропонує саме громадянам України пільгові умови оплати або ж взагалі її скасовують. Приватні виші у Польщі напрацювали собі гарну репутацію в області економіки та управління, проте, на жаль, існує і чимало закладів, котрі поляки жартівливо називають «wyższa szkoła rurki z kremem», тобто студій ні про що. Тому підходячи до вибору польського вишу, варто враховувати й інші параметри поза пропозицією безкоштовного навчання.

Найкращі польські виші

Найліпші вищі навчальні заклади Польщі вже традиційно на початку вступної кампанії 2017 визначив освітній фонд «Перспективи». Автори рейтингу оцінили 168 вишів та 68 спеціалізацій на підставі 29 критеріїв, у тому числі престижу, наукового потенціалу, шансів випускників на ринку праці, інноваційності, участі в програмах міжнародної співпраці.

Перше місце вже вкотре розділили Варшавський університет та Ягеллонський університет у Кракові. На третє місце вибилася Варшавська політехніка. У першій десятці є ще два політехнічні виші з Вроцлава та Ґданська, Університет Адама Міцкевича в Познані та Миколая Коперника в Торуні, серед спеціалізованих медичних вишів – Ґданський та Варшавський медичні університети. Що цікаво, в першій десятці немає популярних вищих шкіл Лодзі, Любліна чи Катовиць.

Серед приватних університетів на найвищу сходинку – 15-ту в загальному рейтингу – піднялася столична Академія Леона Козьмінського. В окремому рейтингу приватних університетів за Академією Козьмінського йдуть варшавські заклади: Гуманітарний університет SWPS, Університет Лазарського, Польсько-японська академія комп’ютерних технік. 6-те місце ділять Академія фінансів та бізнесу «Vistula» й «Collegium Civitas». До речі, ці виші віддавна спеціалізуються на рекрутації студентів зі Сходу, нерідко мають інтернет-сторінку українською мовою або контактний пункт з україномовними консультантами.

Найбільш популярні факультети та спеціальності

Натомість які ж факультети та спеціальності є найбільш популярними серед польських вступників? Якщо поглянути на конкурс, то поляки мають доволі оригінальні преференції. У 2016/2017 навчальному році найбільше абітурієнтів – 21,2 – претендували на місце на спеціальності судова криміналістика та токсикологія, 11,6 – шведська філологія, 9,6 – енергетика і ядерна хімія. Водночас 16,8 осіб боролися за місце на магістерських програмах медичних факультетів, 11,6 – логістика та керування ЗМІ, 11,1 – менеджмент і лідерство. Проте високий конкурс на деяких з цих напрямків пов’язаний з тим, що на них банально мало місць. Тому оцінювати спеціальності та факультети краще згідно з критеріями підготовки викладацького складу, перспектив для випускників на ринку праці й інноваційності.

Тут пальма першості безумовно за інформатикою – зрештою, минулого року на студії за цим напрямком подавалися понад 38 тис. осіб. Друге місце – різноманітні спеціалізації і факультети, у назві яких є слово менеджмент, майже 22 тис. заяв, третє місце – за правом та психологією, понад 19 тис. заяв на кожний напрямок по всій країні.

Як прогнозує вже згаданий фонд «Перспективи», вчити інформатику в 2017 році найкраще буде у Варшавській політехніці на факультеті електроніки та інформатичних технік, а також у Гірничо-металургійній академії у Кракові на факультеті інформатики, електроніки і телекомунікації та факультеті електротехніки, автоматики, інформатики й біомедичної інженерії.  Що стосується навчання на факультетах менеджменту, тут автори рейтингу радять обирати Головну торговельну школу у Варшаві, Академію Леона Козьмінського та факультет управління Варшавського університету. Факультети права та адміністрації Ягеллонського, Варшавського університетів та Університету Адама Міцкевича в Познані здомінували відповідний рейтинг юридичних напрямків, а факультет психології Варшавського університету та факультети філософії й управління і суспільної комунікації Ягеллоського – рейтинг психологічних.

І не останнє питання – чи вибір престижного вишу та популярної спеціальності впливає на розмір прибутків молодих професіоналів. Як дізналася консалтингова фірма «Deloitte», у Польщі випускники вишів хотіли б отримувати на своїй першій роботі 3000 зл. брутто, тоді як у реальності можуть розраховувати у середньому на 2000 зл. Хоча як раз інформатики та фінансисти можуть на старті розраховувати навіть на 4000 зл., а після трьох років праці – відповідно на 8000 і 6000 зл. При цьому психологи та юристи з аналогічним досвідом роботи отримуватимуть вдвічі менше.

Якщо говорити про конкретні виші, то за результатами загальнопольського дослідження прибутків від фірми «Sedlak & Sedlak», найбільше в Польщі отримують випускники Головної торговельної школи у Варшаві, а також Варшавської та Вроцлавської політехнік.

Автор: Олена БАБАКОВА

Джерело: naszwybir.pl

На польському телеканалі "Superstacja" з 16 вересня почали транслювати щотижневу інформаційну україномовну передачу "На часі UA".

Про це повідомляє PROstir.pl з посиланням на офіційну сторінку телеканалу.

Як пише видання, програма виходить щосуботи о 21.45 та розповідає про найважливіші події з життя української діаспори у Польщі й важливі події з перспективи польсько-українських взаємин. Крім цього, 26-хвилинні випуски передачі також транслюватимуться на YouTube-каналі "TELEWIZJASUPERSTACJA".

У задумці авторів ідеї, телепрограма українською мовою має стати не лише інформаційною платформою, а й майданчиком для консультацій і порад, "які можуть зробити простішим життя українців у Польщі".

Як повідомила на початку першого випуску програми його ведуча Катерина Малафєєва, "програма виходить за підтримки Фонду "Український інформаційний центр". Це - заснована наприкінці 2015 року польська організація з офісом у Варшаві, на чолі якої стоїть журналістка з Чернівців Оксана Денисюк.

Зазначається, що "На часі UA" є першою україномовною програмою в ефірі комерційного польського телеканалу "Superstacja". Досі програми українською мовою існували лише на регіональних каналах Польського громадського телебачення, а також в ефірі загальнонаціонального каналу громадського мовника TVP3. 

"Superstacja" - це польський телеканал, власником якого є компанія "Ster" з групи польського медіа-бізнесмена Зиґмунда Сольожа-Жака.

За перше півріччя 2017 року у Польщі на підставі запрошень від роботодавців українцям було видано майже 95 тисяч національних віз.

Про це свідчать дані дослідження, яке польський центробанк разом із Варшавським університетом підготували про українських заробітчан.

Його висновки були презентовані на економічному форумі у Криниці-Здруй.

Зважаючи на кількість отриманих "карт побиту" та національних віз, кількість громадян України, задіяних у польській економіці станом на 2016 рік, можна оцінити на рівні 770 тисяч осіб. А це означає, що протягом трьох останніх років кількість таких працівників зросла майже у чотири рази.

Є всі підстави говорити, що така динаміка збережеться й цього року. Зокрема, якщо минулого року на підставі запрошень від роботодавців було видано 127 тисяч національних віз, то лише за перше півріччя 2017 року – 94,8 тисяч.

Характерно, що ще у 2013 році більше половини (56%) українських робітників працювали у Мазовецькому воєводстві (включає Варшаву). За результатами ж 2016 року частка столичного регіону впала до 28%. Натомість українці частіше працюють в інших воєводствах.

Наразі більшість (58,7%) українських заробітчан у Польщі – це досвідчені працівники, що в середньому вже 9 разів виїжджали на заробітки, відвідуючи Польщу по 2-3 рази на рік. 

Особливістю ж останніх трьох років стала поява нових мігрантів. 41,3% приїхали до Польщі вперше у 2014 році або пізніше. Більше того, дослідження показують зростання відсотка людей, що вперше приїздять на роботу в цю країну.

Новації останніх років – зростання кількості молодих працівників із вищою освітою. Зокрема, у Люблінському воєводстві середній вік українських робітників складає 21,8 (серед них багато студентів, які навчаються у Любліні), у Мазовецькому – 38,7 років. 32,4% працівників мають вищу освіту, ще 37,2% – середню спеціальну освіту. 

Ще одна зміна – у 2013 року 93,7% українських працівників прибули із Західної та Центральної України.

Відповідно, зросла кількість тих, хто пояснює свій переїзд політичною ситуацією – з 3% до 13%. Втім, переважна більшість (50% у 2013 році та 60% у 2016 році) пояснюють такий крок більшим рівнем оплати праці у Польщі.

Більшість українців – 38% – працюють у домогосподарствах. За невеликим винятком це жіноча робота – співвідношення жінок та чоловіків у цій сфері складає 37 до 1.

24% українців працюють на будівництві (співвідношення 23 чоловіки на 1 жінку). Ще 13% українських чоловіків та 7% жінок працюють у сільському господарстві.

Найбільший рівень оплати праці – у будівництві (2729 злотих на місяць). Найменший – у домогосподарствах (1826 злотих). Натомість у домогосподарствах та у сфері послуг працюють найдовше. Українці, що задіяні у цих секторах, у середньому працюють 58 годин на тиждень, тоді як загалом цей показник дорівнює 54 години на тиждень.

Окрім зарплати, 26% робітників додатково отримують безкоштовне житло та харчування.

Сумарно обсяг зарплат українських працівників у 2016 році склав 12,6 млрд злотих. Для порівняння, у 2013 році цей показник дорівнював лише 3,6 млрд злотих.

Із цих коштів українці витрачають у Польщі "на життя" в середньому 34,2% своїх доходів, а решту відправляють додому.

Нацбанк фіксує стрімке зростання таких переказів. Зокрема, за результатами 2016 року ця цифра склала 8,1 млрд злотих. Це не лише у 2,5 рази більше, ніж у 2013 році. Це рівно половина від переказів усіх мігрантів, що працюють у Польщі.

Плани остаточно повернутися в Україну озвучують лише 2,4% студентів, що навчаються у Польщі. Натомість 36,6% респондентів хочуть залишитися у Польщі назавжди, а 32,5% – їздити туди підзаробити. Ще 22% студентів хочуть змінити Польщу на інші країни. 

З 11 вересня 2017 року Україна та Польща запустили пілотний проект. Для подорожі із пересадкою діє єдиний залізничний квиток. В проекті беруть участь три перевізники: ПКП-Інтерсіті (PKP Intercity), Регіональні перевізники (Przewozy Regionalne) та Триміська СКМ (Trójmiejska SKM).

Українці стали найбільшою трудовою діаспорою у Чехії.

Про це під час економічного форуму у Криниці-Здруй (Польща) розповів заступник міністра праці та соціальної політики Чехії Томаш Петрічек, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

"Наразі ми маємо 300 тисяч заявок від українців на роботу у Чехії та біля 200 тисяч вакансій для працевлаштування українців. Це означає, що кількість українських працівників у Чехії буде зростати. І це при тому, що вони вже є найбільшою трудовою громадою у нашій країні", - сказав Петрічек.

За словами чеського чиновника, державна політика налаштована на сприяння працевлаштуванню українців.

"Ми маємо проблеми на ринку праці, які не можемо вирішити без працівників із третіх країн. Тому ми робимо спрощену систему для працевлаштування робітників, які мають високу професійну кваліфікацію, якої бракує на нашому ринку. Також ми міркуємо над заходами, які спростять працевлаштування для робітників із середньою кваліфікацією", - зазначив він.

Суд у Польщі постановив, що поморський воєвода має виплатити громадянину України 5 тис. злотих у зв’язку з надто довгим розглядом його справи. Про це минулого тижня повідомило видання «Rzeczpospolita».

В липні 2015 року українець, який фігурує у справі, як Олексій Г. (дані змінені), звернувся до влади з клопотанням про надання дозволу на тимчасове проживання і роботу. За словами громадянина України, процес розгляду подання затягувався навмисно і чиновники зловживали бюрократією. Клопотання українця переносили вісім разів на два-три місяця.

Від травня до грудня 2016 року місцева влада не прийняла жодного рішення з приводу запиту українця. Дозвіл на проживання і роботу він отримав у грудні 2016 року, воно дійсне до 30 вересня цього року. Від моменту подання і до отримання дозволу минуло півтора роки, пише видання.

В травні цього року громадянин України позвався до Адіністративного суду на воєводу. Через довготривалий процес українець протягом довгого часу не міг працювати. Воєвода повідомив, що надіслані документи були неправильно заповнені, або ж у влади виникали додаткові питання з цього приводу.

Адмінсуд вказав у рішенні на навмисний довготривалий розгляд справи та очевидне затягування і її відкладення. На думку суддів в такій ситуації варто посилатися на адміністративний кодекс. В ньому вказано, що розгляд подібних подань має відбуватися не більше двох місяців. Хоча закон про іноземців не передбачає терміну розгляду документів.

Також суд визнав, що закон про іноземців не є досконалим і потребує доопрацювання. Проте всі потрібні документи орган влади мав, отже затягування та перенесення розгляду подання не має правового підґрунтя.

Суд взяв до уваги клопотання громадянина України про призначення відшкодування від поморського воєводи у вигляді 5 тис. злотих. Проте директор Відділу Громадянських Справ та Іноземців Поморського Обласного Управління в Ґданьську повідомив видання, що влада буде подавати касаційну скаргу до Адміністративного Суду.

Сторінка 12 із 17