Українські громадські активісти повідомили, що відповідальність за зруйнування пам'ятнику на братській могилі вояків УПА на цвинтарі у Грушовичах на себе взяла польська організація "Національний Рух". Крім того, встановили, хто стоїть за цією ганебною акцією.

26 квітня 2017 року, напередодні 70-річниці примусової депортації Українців - операції "Вісла", у польському селі Грушовичі на цвинтарі демонтували пам'ятник на могилі полеглих українців-бійців УПА. Поліція та представники влади не втручалися.

Лемки звернулись до керівництва України та Польщі з вимогою відновлення справедливості - вшанування пам'яті жертв операції "Вісла" та засудження  примусової депортації українського населення.

Проект пам'ятнику мав би нагадати полякам про жертв  Волинської трагедії, але його художнє втілення може викликати хвилю ненависті та не призведе до примирення та порозуміння з українцями. Від цього проекту вже відмовились у Ряшеві, натомість,  скоріше за все, пам'ятник буде встановлено у Єленій Ґурі.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

До 70-х роковин примусової депортації етнічних українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до північно-західних земель Польщі (операція «Вісла») у Львові та Києві відбудеться низка заходів з вшанування цих трагічних подій.

Так, вже 20 квітня, з 14.00 до 16.00 години, в Києві, за ініціативи Українського інституту національної пам’яті у приміщенні Укрінформу відбудеться круглий стіл «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», присвячений 70-м роковинам примусової депортації українців.

У рамках круглого столу учасники обговорять причини, перебіг, наслідки акції «Вісла», політику пам’яті в Україні та Польщі щодо цієї історичної події, а також нададуть правову оцінку діям комуністичного режиму.

До участі в круглому столі запрошено високопосадовців, науковців – істориків та юристів, а також представників громадськості. Серед запрошених: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, народні депутати України Микола Княжицький, Оксана Юринець, Ганна Гопко, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Георгій Папакін, директор ГДА СБУ Андрій Когут, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН Богдан Галайко, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина, дослідники ‑ Володимир Сергійчук, Володимир Василенко, Ігор Ільюшин, Сергій Рябенко, Володимир Наконечний, Олександр Рубльов, журналісти ‑ Олександр Зінченко, Роман Кабачій, громадські діячі.

- 26 квітня. 10.00 - 26 квітня 2017 р. у Львівському історичному музеї (Львів, пл. Ринок, 6, конференц-зал) відбудеться круглий стіл на тему "70 років по тому...", приурочений вшануванню трагічних подій переселення українського населення в ході операції "Вісла". В ході даного заходу буде презентована фото- та документальна виставка, присвячена тим подіям.

27 квітня, 17.00 - Львів, Тюрма на Лонцького (Львів, вул. С.Бандери, 1), Перегляд фільму Романа Крика "Остання поїздка додому" та розмова про наслідки Акції Вісла та депортацій українців Закерзоння для сучасного українства. Вхід вільний

Акція “Вісла” (28 квітня – 12 серпня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. За ці декілька місяців, поки тривала операція “Вісла”, було переміщено 137–150 тисяч українців і членів змішаних сімей. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.

Заява МЗС України у зв’язку з нападом на Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку 

МЗС України рішуче засуджує напад, вчинений на Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку вночі 29 березня 2017 року.

Вважаємо це черговою цілеспрямованою провокацією, яка без сумніву має на меті зашкодити стратегічному партнерству між Україною та Польщею. Не виключено, що ця провокація, як і попередні акти вандалізму, інспіровані ззовні.

Найбільше занепокоєння викликає той факт, що цей злочин міг завдати шкоди життю і здоров’ю співробітників консульства та мешканців навколишніх будівель. 

Правоохоронні органи України вживають невідкладних заходів з метою якнайшвидшого розслідування та розкриття цього злочину, а також покарання винних.

Українська сторона посилить безпеку дипломатичних і консульських установ на території України.   

Разом з тим, Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Петро Порошенко засудив брутальний та цинічний напад на Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку. "Українська влада діятиме рішуче для унеможливлення таких провокацій у майбутньому", - наголосив Президент.

Глава Української держави поінформував, що доручив посилити охорону не тільки дипломатичних представництв в Україні, а й місць історичної пам'яті. 

Петро Порошенко запропонував залучити польських фахівців до складу оперативно-слідчої групи для встановлення винних у цьому злочині. 

Лідери двох держав погодились, що жодні провокації не повинні впливати на дружні польско-українські відносини. Співрозмовники домовились продовжити контакти на найвищому рівні. 

Генеральні консульства Республіки Польща у Києві, Харкові, Одесі, Вінниці та Луцьку у середу не працюють. Про це повідомляється на сайтах польських дипломатичних відомств Польщі в Україні.

"Генеральне консульство Республіки Польща у Харкові повідомляє, що 29 березня 2017 р. (середа) консульство не працює й не буде приймати відвідувачів", - йдеться у повідомленні на сайті Генконсульства Польщі у Харкові.

Такі ж повідомлення розміщені на сайтах Генконсульств Польщі у Києві, Вінниці, Львові та Одесі.

Нагадаємо, у ніч на 29 березня на четвертому поверсі адміністративного приміщення Генерального консульства Польщі у Луцьку стався вибух.

В СБУ заявили, що, за попередніми даними, причиною став постріл з гранатомета РПГ-26. Жертв внаслідок вибуху немає. У СБУ розглядають кілька версій інциденту, в тому числі теракт.

«Провокації проти Республіки Польща, що час від часу трапляються в Україні, вигідні лише одній стороні – Російській Федерації, почерк якої видно здалека", - заявили у відомстві.

Президент України доручив правоохоронцям терміново вжити всіх заходів для розслідування обстрілу Генконсульства. Також Порошенко доручив посилити охорону іноземних дипломатичних установ для запобігання можливим провокаціям.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив обурення провокацією проти Генконсульства. "Це підлість від тих, хто проти нашої дружби з Республікою Польща. Робимо все, щоб винні були покарані", - наголосив він.

Голова Верховної Ради України А.Парубій наступного тижня візьме участь у роботі тристоронньої Парламентської  Асамблея Україна – Польща – Литва. Про це він повідомив в інтерв’ю телеканалу «Рада» у п’ятницю.

А.Парубій зазначив,  що «під час зустрічей обговорюватимуться питання міжнародної політики, виклики і глобальні загрози, які є в світі, співпраця міжрегіональна і в міжнародному вимірі, співпраця з Польщею і Литвою, які мають чудовий майданчик безпекової співпраці через наш спільний військовий підрозділ імені князя Острозького, але, в першу чергу, - російська агресія та її засудження».

Голова Верховної Ради повідомив, що має намір запропонувати ідею,  «щоб парламенти країн  Асамблеї – Польщі, Литви, України звернулись з ініціативою до парламентів інших країн Балто-Чорноморського регіону, звернулись до Європи, до США щодо загрози Російської Федерації та путінського режиму і нагадати їм, що таке російська загроза і які вона може мати наслідки не тільки для наших країн, а й для всього цивілізованого світу». Таке звернення парламентів, на думку А.Парубія, було б «дуже важливим кроком, який продемонструє солідарність наших сусідів під час війни проти російської агресії».

«Я приділяю цій Асамблеї особливу увагу, оскільки вона є чудовим майданчиком для тієї ідеї, яку я виношую багато років: про створення в тому чи іншому форматі Балто-Чорноморського союзу, який би міг об’єднати країни Балто-Чорноморського регіону. Це є, звичайно, країни Балтії, Польща, Румунія, це може бути Грузія, ці сім держав, які знаходяться на межі з Росією, які добре розуміють та добре знають, яка небезпека є від путінського режиму і теперішньої Російської Федерації», - сказав А.Парубій.

Голова Парламенту підкреслив, що бачить великий потенціал у співпраці в рамках тристоронньої Асамблеї: транзитний,  економічний, і, «найголовніше - оборонний і безпековий». "Асамблея є  майданчиком для обговорення як цих ідей, так і, можливо, для підготовки формального оформлення союзу держав Балто-Чорноморського регіону», - сказав А.Парубій.

Про це повідомляє

Прес-служба Апарату Верховної Ради України 

Сторінка 16 із 17