Міністерство освіти і науки в партнерстві з ГО «Освіторія» та Міжнародним фондом «Відродження» розшукує вчителів-практиків з усієї України, які хочуть стати тренерами для педагогів, які візьмуть перший клас Нової української школи у 2018 році. Підготовка тренерів відбуватиметься на базі Новопечерської школи у Києві. Кандидати в тренери відбиратимуться за конкурсом і зможуть пройти безкоштовне навчання.

1 жовтня, в с.Ясениця Сільна Дрогобицького району (Львівщина) на території школи відбулося урочисте відкриття пам’ятника Іванові Франкові.

За даними українського міністерства освіти, наразі в Україні працюють 581 російська, 75 румунських і 71 угорська школи, де викладання з першого по 11 клас ведеться мовами цих нацменшин. Утім, і українська діаспора у цих країнах посідає не останнє місце серед інших національних меншин.

DW з'ясувала, чи дотримуються Росія, Румунія та Угорщина принципу дзеркальності, забезпечуючи освітні потреби тамтешніх українців.

Виявляється, українських шкіл у Росії немає зовсім

Найбільше закордонних українців проживає у Російській Федерації. За офіційною статистикою МЗС України, у Росії проживає 1,93 мільйона осіб, які ідентифікують себе як етнічні українці. Згідно з неофіційною статистикою - їх близько 10 мільйонів. У 2001 році Росія підписала, але поки що не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов та мов нацменшин, проте Москва визнала, що українська мова має входити до переліку мов, на які поширюється державний захист. Оскільки РФ не ратифікувала Хартії, то формально російська влада не зобов'язана звітувати перед Радою Європи, яким чином вона захищає мовні права нацменшин. 

На запит DW до МЗС Росії про статистику щодо кількості українських шкіл відповіді не надійшло. Проте, як заявив віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко, на сьогодні жодної школи, де всі предмети викладалися б української мовою, у Росії не існує.

У Москві, де проживає найбільша кількість українців - понад 200 тисяч, - при Національному культурному центрі України діє недільна школа імені Павла Поповича, яку відвідують близько 30-ти дітей. Про це DW розповів голова Всесвітньої української координаційної ради Михайло Ратушний. Три недільні українські школи функціонують також на території Башкортостану. Українська мова як предмет вивчається у кількох школах в Уфі, Воркуті, Краснодарі, Мурманську та Пензі.

Тема відсутності українських шкіл у Росії була каменем спотикання і тоді, коли українсько-російські відносини мали ліпші часи. Кілька років тому російське МЗС вже виправдовувалося з приводу цього, стверджуючи, що попри велику кількість українців, які проживають на території РФ, "запитів на створення повноформатних шкіл з боку батьків і громадських організацій у федеральні та регіональні органи управління освіти практично не надходить".

Проте Михайло Ратушний запевняє, що ці аргументи Москви не відповідають дійсності, російська влада ігнорує потреби української нацменшини, а занадто активних просто залякує. Він розповів, "що ще до війни на Донбасі група батьків у Санкт-Петербурзі намагалася ініціювати відкриття української школи". Проте цього так і не відбулося, бо "до них приходили співробітники ФСБ, проводили "виховні" розмови і натякали на можливі проблеми". 

Один  на всіх

У Румунії, згідно з переписом населення за 2011 рік, проживає близько 51 тисячі етнічних українців, з яких майже 49 тисяч назвали українську мову рідною. Як повідомили DW у Раді Європи,  щодо української  румунська влада взяла на себе зобов'язання надавати освіту цією мовою для представників нацменшини без попереднього запиту від батьків. 

Але, як з'ясувала DW у МЗС України, на сьогодні у Румунії відсутні початкові і восьмирічні школи, у яких викладання повністю ведеться українською мовою. Єдиним повноцінним українським навчальним закладом є Педагогічний ліцей імені Тараса Шевченка у місті Сігету Мармацієй.

Ліцей імені Шевченка - це візитівка, про яку представники румунської влади постійно згадують під час двосторонніх і міжнародних зустрічей, розповів у розмові з DW український дипломат, який кілька років тому працював у посольстві України у Бухаресті. За його словами, під час його відрядження до Румунії у ліцеї навчалося більше 200 учнів, зараз - лише 160, "бо з кожним роком учнів у ньому меншає". "Місцеве румунська влада веде негласну, але активну роботу серед батьків українців, правдами і неправдами відмовляючи їх вчити своїх дітей українською мовою", - розповів дипломат.

Немає попиту, немає проблеми

Угорщина також підписала, проте не ратифікувала Європейську Хартію щодо регіональних мов та мов нацменшин. Українська діаспора тут малочисельна - 8 тисяч осіб, проте Будапешт офіційно визнав українську як мову національної меншини. Однак, згідно з інформацією Ради Європи, ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою викладання в Угорщині немає.

Угорська влада пояснює таку ситуацію тим, що від української громади не надходить запиту на відкриття українських шкіл, а серед угорських вчителів мало тих, хто хотів би викладати українською мовою.

Про своїх має дбати материнська держава

Асиміляція закордонних діаспор - процес незворотний, визнають експерти. Але йому можна протидіяти. І цим має займатись не стільки країна, на території якої проживає національна меншина, скільки материнська держава. "Проте протягом останніх років українська влада не вела системної роботи з захисту інтересів своїх співвітчизників закордоном", - запевняє Михайло Ратушний. На його думку, головним недоліком є відсутність урядової програми співпраці із закордонними українцями, подібної тій, яку мають, наприклад, Польща, Росія, Румунія, Угорщина, Казахстан та інші країни.

Функцію роботи з діаспорою в Україні наразі виконує МЗС. Але, вважає Ратушний, це відомство головним чином концентрується на вирішенні консульських питань.

Допомогти ефективно відстоювати права української нацменшини міг би окремий орган державної влади, "адже загалом у світі проживає понад 20 мільйонів українців", вважає голова Всесвітньої української координаційної ради. Він наголошує, що його організація неодноразово намагалась переконати уряд знайти фінансування для такого органу. "Утім українська влада не дослухається до наших рекомендацій", - констатував він.

  • Автор Вікторія Власенко 

  • Джерелоdw.com

16 вересня 2017 року знову гостинно прочинилися двері української школи в столиці Норвегії, Осло. Після літнього відпочинку дітки та вчителі зібралися разом, щоб відсвяткувати одразу два свята: і День незалежності України, і початок нового року в школі. Незважаючи на те, що школа створена відносно нещодавно, завдяки невгамовній енергії її директор, пані Ніни Хаген, вчителів, які присвячують своє життя школі, а також палкому бажанню вберегти українську культуру та активності батьків та дітей, школа стрімко розвивається. Прикладом того, як живе вся шкільна родина стало і свято початку нового навчального року.

Добірка найкращих українських мультиків.

Тут є усе – від класики середини минулого століття до всіма улюблених козаків, Енеїди, Капітошки, а також сучасні 3D мультфільми українських авторів.

1. Жив-був пес (1982).

 

 

2. Як козаки сіль купували (1975).

 

3. Як Петрик П’яточкін Слоників Рахував (1984).

 

 

4. Капітошка (1980).

 

5. Повертайся, Капітошко! (1989).

 

6. Івасик-Телесик (1989).

 

7. Безтолковий Вомбат (1990).

 

8. Йшов трамвай дев’ятий номер (2002).

 

9. Злидні (2005).

 

10. П’єса для трьох акторів (2004).

 

11. Чарівний Горох (2008).

 

12. Як козаки наречених визволяли (1973).

 

13. Моя країна Україна (2014).

 

14. Хто боїться дядечка Бабая (2014).

 

15. Як кошеня і песик мили підлогу (1977).


16. Про Всіх На Світі (1984).

 

17. Котик та Півник (1991).

 

18. Колосок (1982).

 

19. Кривенька Качечка (1992).

 

20. Дівчинка та Зайці (1985).

 

21. Сонячний Коровай (1981).

 

22. Черевички (1982).

 

23. Богданчик і барабан (1992).

 

24. Ведмедик і той, що живе в річці (1996).

 

25. Відчайдушний кіт Васька (1985).

 

26. Горщик-сміхотун (1990).

 

27. Дострибни до хмаринки (1988).

 

28. Дощику, Дощику, Припусти! (1982).

 

29. Історія одного поросятка (1994).

 

 

30. Кульбаба – товсті щоки (1971).

 

 

Будівлі, неначе люди. Вони вимагають уваги, турботи, доброти. А ось старі споруди, немов особи похилого віку. Їм потрібна підвищена дбайливість, піклування, опіка, догляд. Це, безумовно, в повній мірі стосується приміщення Ходорівської загальноосвітньої школи №3 І-ІІІ ступеня. І не тому, що я особисто гриз граніт науки у ній вісім років, адже раніше вона була восьмирічною. Навіть не через те, що в її стінах торували шлях до знань відомі, навіть видатні, якщо хочете, особистості (про це ще піде мова трішки далі).

А те, що ця будівля потребує бальш прискіпливої уваги з боку багатьох інстанцій, ясно, як Божий день. І то не гаючись, адже кожен день, чи навіть година, ведуть до занепаду унікальної з багатьох точок зору споруди. Тим паче, що давно пора виводити її на світ із пелени забуття.

Незабаром 1 вересня, і діти в Україні знову підуть до шкіл, але вже за новини правилами та нововведеннями. 

Міністерство освіти і науки продовжує вносити революційні зміни в навчальний процес. Хоча за планами відомства 12-річна форма навчання, почне діяти з наступного року.

Ця реформа освіти передбачає, що школи отримають автономію з можливістю самостійно формувати освітні програми, навчальні плани і вибирати методики. МОН залишить за собою контроль за якістю і стандартом освіти. 
Управління школами буде здійснюватися на місцевому рівні.
"Міністерство освіти і науки не вирішує, якою має бути структура навчального року, це роблять школи за погодженням з місцевими органами влади", - йдеться у заяві міністерства.
У Міносвіті зауважують, що стосовно структури навчального року відомство просить дотримуватися лише трьох правил, які регламентовані законодавством:1. Початок навчального року має припадати на 1 вересня. 
2. Навчання має закінчуватися не пізніше 1 липня. 
3. Канікули впродовж навчального року (не враховуючи літніх) мають тривати не менше 30 днів."У межах цієї рамки школи самі вирішують, яку структуру навчального року формувати та як планувати власну роботу. Далі вони мають погодити структуру з місцевими органами влади, які, власне, й займаються адмініструванням шкіл", - додають у відомстві.Зауважимо, це зокрема стосується введення карантину, вимушених канікул, груп продовженого дня, вихідних для підготовки до ЗНО, тощо.
Тож, які суттєві зміни чекають на вчителів та школярів в Україні:
— Тепер в школах вчителі будуть говорити оцінки лише дитині і її батькам.
Як зазначається, більше ніхто не буде навіть складати рейтинги успішності або так звані дошки пошани або ганьби. 
Кожен вчитель не має права оголошувати результати контрольної перед всім класом.
— Вчителі молодших класів, як і раніше, першокласникам не ставитимуть оцінки.
У першому класі роботи не оцінюються, у другому класі перший семестр, а вже 2 семестр за рішенням педагогічної ради. 
Також не будуть оцінюватися всі чотири роки в початковій школі такі предмети як музика, образотворче мистецтво, трудове навчання та інше.
— Вчителі будуть по-новому оцінювати дітей у початковій школи.
Тепер викладачі не будуть знижувати оцінки за неправильний відступ кількості клітинок і рядків в зошиті. 
Тобто, вчителі не будуть більше оцінювати каліграфію, але за ними залишиться вимога до акуратності і розбірливості письма дитини.
— Дітей будуть привчати спочатку писати олівцями.
Так, вчителі самі вирішуватимуть коли дитина зможе почати писати ручкою. 
При цьому, при необхідності правопис олівцем може тривати і до 3 класу. 
Хоча, деякі викладачі Мукачева дивуються, адже вже у садочках діти часто пишуть ручками. А згодом виникає питання, чи не звикнуть вони до можливості затерти помилку та виправити її?
— В зошитах першокласників буде заборонено робити позначки червоним чорнилом.
У школах планують відійти від червоної ручки якою завжди виправляли помилки та викладали оцінки.
— Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів.
Тепер зошити можна підписувати у довільній формі, головне, аби він виглядав охайно. 
Тепер вчитель сам вирішує, як оформити робочий зошит. А наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не буде впливати на зниження балу за роботу.
Канікули та свята школярі будуть проводити без домашніх завдань.
Певно, цього рішення діти чекали найбільше.
Звісно, зміни торкнуться і педагогів, тепер всім готують переатестацію на предмет їх професіоналізму. Сертифікація для вчителів буде добровільною. 
У разі успішної здачі, викладачам будуть платити щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу на термін дії сертифіката.
Міністерство освіти і науки планує збільшити у школах, де навчання ведеться мовами нацменшин, обсяги використання державної мови.

 

Про це на розширеному засіданні комітету ВР з питань освіти та науки з підготовки закону “Про освіту” до другого читання сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми стоїмо на позиціях , що маємо у школах національних меншин збільшувати, розширювати використання української мови. … Ми будемо пропонувати нові навчальні плани для шкіл з мовами національних меншин. Ми передбачили і пропонуємо про визначення освітніми законами, що на кожному щаблі в рамках школи буде збільшуватися використання української мови”, – сказала Гриневич.

У цьому зв’язку міністр назвала неприпустимою ситуацію, коли випускники шкіл, де викладання ведеться мовами нацменшин і за бюджетний кошт, не володіють державною мовою.

За її словами, в початковій школі навчання проводитиметься як мовою національної меншини, так і українською. Надалі передбачається більшення кількості предметів, які вивчаються українською. І таким чином, на думку міністра, можливо вийти на нормальний рівень знання державної мови при закінченні загальної середньої освіти.

Джерело: https://www.ukrinform.ua

Міжнародний інститут культури, освіти та зв'язків з діаспорою започаткував чудовий освітній проект, що має на меті допомогти українським недільним школам по всьому світу. Про свій досвід участі у цьому проекті розповіла українська школа "Еллісів" у Норвегії.

7 травня 2017 року вібудеться святковий концерт,  присвячений Дню матері.

Сторінка 4 із 5