Даніель Григорчук – американський українець. Написав він свій роман англійською, очевидно, для того, щоб наблизити, так би мовити, ситуацію в Україні (яка мала місце, та й нині цей процес своєрідний триває) до світу, до пізнання світовим кошем подій в Україні.
Про те, що автор обрав магічний реалізм – художній метод виконання свого задуму, говорив і сам Даніель Григорчук, і перекладач унікального твору Ігор Пошивайло, і декан філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Святослав Пилипчук, і географ Ярослав Івахів. Від імені родичів Героїв Небесної Сотні слово мав Григорій Жаловага.
Вів презентацію проректор ЛНУ імені Івана Франка з наукової роботи професор Ярослав Гарасим.
Чим цей роман унікальний? Тим, що події, які відбувалися на Майдані взимку 2013-2014 років, автор, відомий лікар-токсиколог, поєднав з українським фольклором – зокрема, з українською народною казкою. Основна ідея цього роману: знайти себе, свою ідентичність, чітко пам‘ятаючи події, що відбувалися в зазначений час.
Що приємно: український переклад роману взяло на себе видавництво «Кліо». Його директор – Віра Соловйова, яка, і це підтверджує наше з нею багаторічне спілкування, буквально живе україноцентричними ідеями, а отже – не випадково зреалізувала його появу на постМайданівському українському просторі.
«Кожна людина з мільйонів, які вийшли на Майдан взимку 2013-2014 рр., має власну історію, – поділився зі слухачами у своєму виступі Даніель Григорчук. – Я не був серед них. Я спостерігав, як розгортаються історичні події по телебаченню та в соціальних мережах – у безпечних умовах Сполучених Штатів. Утім, як американець українського походження відчував таку ж гордість і завзяття, наче був з ними… Справа в тому, що перемогти корумповану політичну систему та президента – це щось неймовірне… Я вважаю, що Майдан не скінчився… Майдан – це лише перший крок».
Послухавши його та інших виступаючих, я вирішив все ж таки ознайомитися з цим твором – перед тим, як сповістити читачеві про презентацію такого унікального твору. На відміну від тих, хто стверджував, що прочитав текст за одну ніч, інші – за дві, я читав його упродовж трьох днів. Бо звик, читаючи, конспектувати певні місця, конкретні думки.
«Міфи – це мрії раси. Мрії – це міфи людини» – це слова Зигмунда Фрейда, винесені у вигляді епіграфа. Я б його навіть уточнив таким чином: міфи – це мрії московської раси, яка тисячоліттями гнобила Україну і українців, і, стверджую це обов’язково, все робитиме й надалі, щоб не відпускати нас від Московської імперії, бо тоді імперії, на їхню думку (яку вголос вони не висловлюють) бути не може.
А мрії – це міфи українців, які все ж таки почали реалізовуватися під час україноцентричного керівництва країною Президентом Петром Порошенком. Тобто, мусимо вийти з московських обіймів.
І найголовніше: «Такі ж різні, як Схід і Захід, головні герої роману усвідомлюють життєву потребу об’єднатися, – акцентує в «Післямові» Даніель Григорчук. – Бо тільки так подолають сім’ю драконів, що загрожує їхньому існуванню».
Отже, що найбільшою загрозою, окрім московського агресивного «кохання» до українців, є нині в кожному житті, в кожній ситуації? Роз‘єднаність, яка ще досить часто, на жаль, проявляється в українському житті. Мусимо бути єдиними. І про це також – роман американського українця Даніеля Григорчука «Міф та божевілля». Читаймо! Єднаймося!
Світлини: Олега Вівчарика
Богдан Залізняк,
член НСПУ і НСЖУ,
м. Львів