Автор дзвона — видатний український майстер з Глухова Карп Балашевич. «Голуб» — таку назву він отримав через рельєфне зображення птахи на стінці — був відлитий 1699. Також його прикрашали зображення людини з булавою, герб гетьмана, сюжет «Воскресіння Христове», різний орнамент, включаючи поясок янгольських голівок
Після зруйнування гетьманської столиці — а дзвін виготовлений для батуринської Воскресенської церкви — його перевезли у Домницю, в монастир Різдва Богородиці. Чернігівський етнограф Борис Пилипенко виявив його лише 1927 року, після чого «Голуба» перевезли до Чернігівського історичного музею. Проте під час Другої світової війни, коли багато культурних експонатів вивозили, його слід було втрачено
Російський дослідник виявив «Голуба» випадково, оглядаючи в Оренбурзі дзвони, які не використовуються. В результаті обстеження на одному боці його було знайдено опукле зображення птаха, а на іншому — а на іншому — герб і фігуру на весь зріст, одягнену в жупан, з шаблею при боці. Тобто зображення гетьмана Івана Мазепи. Нині гетьманський дзвін позбавлений язика і має тріщину....
За повідомленням Науково-методичного центру дзвонового мистецтва
