Народився Юрій Кульчицький 1640 року в с. Кульчиці Шляхотські біля Самбора під Львовом (на той час частина Речі Посполитої). Походив з галицької української шляхетської родини Кульчицьких-Шелестовичів гербу Сас православної віри, був односільчанином гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (1570-1622). Німецькою мовою його ім'я пишуть Georg Franz Koltschitzky. У молодому віці Кульчицький подався на Запорозьку Січ, став козаком. Добре знав польську, угорську, німецьку та румунську мови. Побував у турецькому полоні, звідки був викуплений сербськими купцями. За час перебування в полоні добре вивчив турецьку мову та звичаї, призвичаївся до кави.
За заслуги перед Віднем і віденцями у визволенні з-під турецької облоги у 1683 році Юрію Кульчицькому було присвоєно звання Героя Відня. Магістрат вручив хороброму українцю чималу суму грошей, надав помешкання в будинку на Гайдґассе 8 (Haidgasse 8), у міському районі Леопольдштадт (Leopoldstadt) і почесне громадянство.
.... Після визволення Відня весь турецький табір, переповнений великими багатствами, дістався переможцям. Це були вражаючі трофеї: 20 тисяч шатрів, десятки тисяч биків, буйволів, верблюдів, баранів, мішків з зерном, зброї, багато золота й коштовностей. Крім того, на дунайському острові баварські драгуни захопили велику кількість мішків з невідомими сиво-зеленими зернами. Оскільки ніхто не знав, що з ними робити, їх вирішили викинути в Дунай або спалити. Про це довідався Кульчицький, який ще з часів турецького полону чудово знав про вживання кавових зерен, і поспішив утрутитися. Він сказав: «Якщо нікому не потрібні ці мішки, я буду радий прийняти їх». Кульчицький, знаючи технологію приготування кавового напою, вирішив заробити на каві та навчити віденців насолоджуватися нею. Однак це вдалося йому не відразу.
... У 1684 році Юрій Кульчицький відкрив кав'ярню «Під синьою пляшкою» («Zur blauen Flasche») в кравецькому ряду поблизу собору Св. Стефана, яка швидко набула популярності. За вивіску для кав'ярні «Під синьою пляшкою» правив турецький кавник, який пізніше став символічним знаком усіх каварників.
... Із записок очевидців та малюнків Юрія Кульчицького-кав'ярника видно, що він приймав гостей в багатому козацько-шляхетському строї. Наприклад, у статті Адольфа Шерпе про розвиток віденської кав'ярні (Volkskalender 1920) зазначено, що Кульчицький «обслуговував своїх гостей у фантастично багатім одязі». Також вдягав і турецький одяг, який мав нагадувати слухачам про його небезпечні мандри через ворожий табір. Кожного гостя він кликав за козацьким звичаєм «братчик-серденько» («Bruderherz»). Зважаючи, що в той час українські реєстрові козаки, які були на службі в польського короля та Ватикану, нерідко навідувалися до Відня, то, певно, вони заїзджали до Кульчицького в гості. Тож, найперше до них Кульчицький міг звертатися, як до своїх побратимів: «Що нового, братчику-серденько?». А вже потім це дружелюбне звертання перейшло і до всіх інших німецькою мовою – «Bruderherz».
... Найвища столична аристократія: граф Рідіґер Штаренберг і австрійський полководець, принц Євген Савойський призвичаїлися ходити до кав'ярні Кульчицького на запашну каву і тепле гостинне слово.
З часом Юрій Кульчицький очолив окремий цех продавців кави.
... Так, завдяки Кульчицькому кавовий напій став популярним в Австрії, а Відень виправдав своє сьогоднішнє звання Столиці Кави. Також нашим винахідливим співвітчизником були закладені традиції сучасної європейської кав'ярні, своєрідного місця зустрічі для розмови, обміну думками, читання газет, бюлетенів, журналів й обговорення їх змісту, джерела натхнення для творчої богеми. Кав'ярня Кульчицького стала моделлю для великої частини світу.
... У 1862 році на честь Юрія Кульчицького було названо одну з вулиць Відня – Кольшіцкі (Kolschitzkygasse). А на розі будинку Kolschitzkygasse 4 і Favoritenstrasse 64 колись була «Гранд кав'ярня Цверіна ім. Кульчицького» («Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky»), якої, на жаль, вже давно не існує. Її стіну прикрашали малюнки зі сценами облоги Відня та портретами короля Собеського й українця Кульчицького. У 1885 році на цьому будинку, над кав'ярнею, на висоті першого поверху, встановлено бронзову статую козака-галичанина Юрія Кульчицького в повний зріст. Скульптор зобразив Кульчицького в турецькому одязі, що нагадує про його славний подвиг. У лівій руці він тримає тацю з чашечками, а в правій – кавник. На обличчі каварника – типові козацькі вуса. Під ногами у нього повергнуті турецькі воєнні хоругви, зброя, щити і трофейний мішок з кавою. На п'єдесталі-портику викарбовано напис «Georg Franz Koltschitzky». Пам'ятник виконано в ливарні Герніка за проектом відомого віденського скульптора Емануїла Пенделя.
За матеріалами Надії Музичук та Товариства української культури Угорщини
