Звідки родом перші українські поселенці в Канаді

Вівторок, 06 вересня 2016 09:18 Автор  Опубліковано в Літературна сторінка Прочитано 2197 разів
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Українці зробили вагомий внесок в історію розвитку та освоєння Канади. Але що знаємо ми про українських піонерів у Канаді. До Вашої уваги цікаве дослідження Василя Мойси.

Упродовж перших трьох періодів еміграції до Канади (1890-1913, 1918-1935, 1945-1955) з Буковини найбільше виїхало людей з Кіцманського, Вижницького та Заставнівського районів. Ця тенденція збереглася і під час четвертої хвилі - у 1990-х роках, -повідомляє Погляд.

Виповнюється 125 років, відколи перші українські емігранти з Вашківців Вижницького району ступили на землі Канади.

7 вересня 2016 року в Канаді та Україні будуть відзначати 125-річчя з дня, коли перші емігранти з України (у Канаді їх звуть «піонерами», - авт.) ступили на далеку заокеанську землю.

У листопаді-грудні 1994 року вперше пощастило побувати в країні Кленового листа і Тисячі озер. Монреаль, Торонто, Едмонтон, Вінніпег, Ріджайна, Калгарі, Ванкувер – важко описати всі ті враження від побаченого і пережитого людиною, яка була вихована і наскрізь пронизана духом совк» і страхом КДБ.

Це був зовсім інший світ – чистий до сантиметра, монолітний, зі своєю культурою і майже для нас – фантастичний. Ще більше вражень було від спілкування з рідними, адже в Канаді ще з 1903 року міцно осіли великі родини з боку татової матері Агафії Бойди - братів Левона та Івана і сестер Марії та Олександри.

Найбільше спантеличило – на древках кожної установи були три прапори –канадійський, англійський і жовто-блакитний – український. Так вони шанують англійську королеву, під юрисдикцією якої перебувають і донині, та внесок українських емігрантів у становлення держави Канада. Слава українцям і Хвала Канаді!

У чужій країні дізнавалися про історію України

Перебуваючи в Едмонтоні (саме провінція Альберта вважається найбільш «українською», - авт.), відвідали музей української діаспори. Безумовно, за годину не можна було переглянути всю експозицію, але багато чого там дізналися.

Я майже закляк, коли до рук потрапила ювілейна монета, випущена на честь 100-річчя першого переселенця-українця до Канади. Датується вона 1991 роком.

Із викарбуваної монети на мене дивились очі мого сусіда з Ошихлібів, вуйка Василя Єленяка. Ще більшим було моє здивування, коли прочитав на монеті, що Василь Єленяк є піонером з України, який першим прибув до Канади 7 вересня 1891 року. Цілком, очевидно, що така знахідка не була випадковою. Тому заледве вимолив у завідуючого музею продати мені цю монету за 30 канадійських доларів. Він не міг просто так її віддати, бо то був унікальний експонат. Я був на сьомому небі від цього придбання. І сьогодні думаю, що єдиний в Україні, в кого є така монета.

Принагідно зауважимо, шо завідує тим музеєм в Едмонтоні Олександр Макар, уродженець Чернівців і син відомого професора-історика Чернівецького Національного університету Юрія Макара.

На Івано-Франківщині є свій перший переселенець

Минуло понад 20 років відтоді, як були ми в Канаді. Перебуваючи у справах в Івано-Франківську, на очі потрапила якась місцева газета. В одній із статей місцевий професор-історик Микола Рожко пише про своїх земляків із села Небилів, що під Калушем, Василя Ілиняка та Івана Пилипіва, та вказує, що вони були першими українцям, які підкорили канадійську землю. І також називає 1891 рік.

Так хто все-таки перший: буковинець Василь Єленяк, чи галичани Василь Ілиняк з Іваном Пилипівим?

Прізвища Ілиняк і Єленяк є схожими, але цілком очевидно, що вони зовсім різні. Тому переплутати їх важко.

Перше, що спало на думку, якби то були чоловіки з Галичини, на монеті мали би бути два зображення: Ілиняка і Пилипіва. Та й два пам’ятники встановлено, де викарбовано тільки прізвище Єленяк, імена обох його дружин та п’ятьох дітей.

Досліджуючи цю історичну загадку та маючи деякі матеріали, що були доступними в Інтернеті, довелось попрацювати в чернівецьких архівах і поспілкуватись із живими родичами мешканця села Ошихліби Василя Єленяка (родича того Єленяка, який першим емігрував до Канади, – авт.). Побував також у селі Небилів, що під Калушем на Івано-Франківщині. Багато історичних фактів із цією тематикою вдалося почерпнути із досліджень відомого журналіста Вахтанга Кіпіані.

Хто вони, перші українці-емігранти до Канади

Нині можна стверджувати, що Василь Єленяк і Василь Ілиняк – це дві різні людини, які майже одночасно прибули до Канади у вересні 1891 року. Василь Єленяк з рідним братом Михайлом – з Буковини, а Василь Ілиняк з Іваном Пилипівим та рідним братом Петром – з Галичини. Василь Єленяк народився 22 грудня 1859 року. Його тезка Василь Ілиняк – 1864 року.

На фотографіях того часу видно, що в першого ніс з горбинкою, в іншого – курносий, у першого – рот і підборіддя вузькі, у другого – широкі, та й очі зовсім різні, вуха в першого маленькі, в другого – довгі, аж до нижньої вилиці.

Судячи зі всього, вони пливли на різних кораблях, з різних портів відправлення (це могли бути – Трієст, Італія та Гамбург, Німеччина, – авт.), але портом призначення для обох був Галіфакс у Канаді. А далі еміграційна служба Канади всіх новоприбулих відправляла в провінцію Монітоба, під Вінніпег. Звідси вони групами йшли на північ, до Альберти. Там корчували багатолітні дрімучі ліси, щоби надалі культивувати сільське господарство. То була важка, каторжна праця. Жили перші переселенці в землянках, а потім засновували так звані поселення.

За сім років від прибуття до Канади доля звела Єленяків та Ілиняків у містечку Чіпман під Едмонтоном, де вони й осіли. Ще за вісім років Михайло Єленяк став головою (мером) Чіпмана.

Звідки був родом Василь Єленяк

Аналізуючи документи та доступні публікації, з’ясувалося, що Василь Єлиняк народився у Вашківцях Вижницького району. Саме звідти він разом зі своїм братом Михайлом і подався до Канади. Ще один їхній брат, Микола, був одружений у Верхніх Станівцях, син якого – Василь і жив в Ошихлібах. Він був одружений на місцевій мешканці Вікторії Коштуряк. Сестри Єленяків жили у Вашківцях, Лукавцях та Карапчеві Вижницького району. В окремих документах Єленяки часто записані, як Єленюки.

Щодо галіціян Василя Ілиняка та Івана Пилипіва – не будемо заперечувати – вони теж були серед першопереселенців з України до Канади. І їм земляки спорудили пам’ятник, але тільки в рідному Небилові, в Канаді – немає. Потурбувались про увіковічення пам’яті своїх земляків, теж вихідці з цього села Микола Рожко та Ігор Пилипів, доктори історичних наук, професори з Івано-Франківська. Адже кожен повинен вболівати за своїх.

Наостанок

Варто наголосити, що у великій канадійській українській діаспорі (за різними даними, від 1,2 до 1,5 млн. осіб, – авт.) є багато нащадків із дуже знайомими прізвищами, які свого часу емігрували за океан. Коли спілкувалися з місцевими у Канаді, вихідцями з наших країв, безпомилково вгадували звідки були їхні батьки чи діди. Скажімо в Едмонтоні, в очі кинулася вивіска «У Веренька». Кажу своїм попутнім у подорожі: «У цього господаря корені з Шипинців». Зайшли до ресторану і коли господар дізнався, що ми з Буковини, а тим паче, що я – з Мамаївців, так тішився і частував нас, що ми добу не могли на їду дивитися.

В українському земляцтві Канади зібралися люди, прізвища яких донині побутують на Буковині. Серед них, приміром: Марія Олійник з Лужан, Іван Многолітний з Ленківців, Галина Фотій з Мамаївців, Річард Дутка і Марія Бойда з Ошихлібів і ще особи з прізвищами Филипчук (Киселів), Деркач (Кліводин), Тарновецький (Неполоківці), Мойсик (Снятин), Місєвич (Шипинці).

Якщо у будь-якому місті чи маленькому містечку Канади відкрити товсті телефонні довідники, то серед них бачимо тисячі українських прізвищ: Андрійчук, Арійчук, Ахтемійчук, Бабюк, Бербюк, Бойда, Бережан, Біляр, Боднарюк, Вегера, Вітюк, Верстюк, Горюк, Гладкий, Гуля, Гешко, Гайко, Гордійчук, Добренько, Деревенко, Дячук, Дмитрюк, Жізномірський, Заліско, Залітач, Єрмійчук, Івасюк, Котик, Кравчук, Кошик, Лупул, Липко, Мережко, Маруняк, Масікевич, Міцик, Майстрюк, Мандзюк, Майстрюк, Никифорюк, Нацюк, Никля, Одовійчук, Павлюк, Панчук, Савчук, Сороцький, Товпич, Тодорюк, Тріска, Харюк, Шанрюк, Циганчук, Цюпа, Юрійчук, Ясенівський тощо… Усіх не перелічити, але цілком очевидно, що наші предки вагомо доклалися до розбудови Канади.

Про свою родину в Канаді я дізнався з книги «З Ошихлібів до Канади», яку мені подарував її автор Річард Дутка. Його батько Сімеон народився в урочищі Чургев, в Ошихлібах, а до Канади виїхав 1903 року з Марією Бойдою, рідною сестрою моєї бабусі Агафії.

Василь Мойса, с. Мамаївці

Останнє редагування Вівторок, 06 вересня 2016 09:35