«У цьому будинку в 1920-1934 і в 1939-1941 рр. мешкав відомий поет і афорист Станіслав Єжи Лєц, який дебютував томом віршів «Барви» (1933). Вершиною його творчості стали 5000 афоризмів, відомі, як «Незачесані думки» (1947-1966), сповнені гумору, палкого гуманізму й осуду тоталітарних практик».

31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.

З поетесою Галиною Онацькою, яка є активним членом ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ), ми познайомились під час проведення Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов’янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи», що відбувся 1 березня у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник).

Після її виступу на цьому Круглому столі, на якому поетеса презентувала четверту в своєму доробку поетичну книжку «Спиніть війну!», ми зустрілися з Галиною для розмови, яку й пропонуємо вашій увазі.

Олег Шаблій – заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії. Про те, що діється в науці – з огляду на 100-річчя Національної академії наук України – й розмовляємо з доктором географічних наук Олегом Івановичем Шаблієм.

Це четверте моє інтерв’ю з головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою – самодостатньою постаттю. І в цьому ви, шановні читачі, зможете переконатися, перечитавши це інтерв’ю, яке й пропонуємо вашій увазі.

Олег Михайлович, пропрацювавши три з гаком роки на цій відповідальній посаді твердо переконаний: Україна ефективно розвиватиметься, якщо влада дбатиме про науку, а кожен громадянин на своєму місці прагнутиме зробити все, що від нього залежить.

Отже, розмовляємо.

Нещодавно, на початку січня 2018 року, Марія Людкевич, відома поетеса, прозаїк, дитяча письменниця, громадська діячка, автор 44 книг, серед яких 27 — для дітей, відсвяткувала два ювілеї — творчий (50-ліття діяльності) і життєвий (70-річчя від дня народження).

Упевненою і твердою ходою увійшла юна Марія в літературу, — пише у вступній статті головний редактор видавництва „Сполом“ Галина Капініст, упорядник книжки „Марія Людкевич: життя і творчість“, — і дотепер Марія Людкевич невтомно, плідно й успішно присутня в ній. Воістину, непереможна хода жінки обдарованої, мудрої, жінки-красуні, жінки-матері — української жінки“.

Про оту ходу львівської письменниці — творчу й життєву — й розмовляємо в інтерв’ю, яке пропонуємо вашій увазі.

П'ятниця, 19 січня 2018 08:38

Йосип Лось правдиво прочитав епоху

«Україна має унікальну можливість обрати свій шлях, враховуючи чужий досвід – тоталітаризму чи в кривавому і бідному варіанті, чи у «демократичному» і матеріально пристойному для більшості, але гнилому в серцевині, бо вилучає людину із трансцендентності і в кінцевому підсумку теж призводить до деградації людської суті».

Микола Мушинка – фольклорист, літературознавець, історик, мистецтвознавець, культуролог, доктор філологічних наук, іноземний член НАН України, довгорічний голова Асоціації україністів та Наукового товариства ім. Шевченка у Словаччині. Видатний український науковець – автор понад 85 книжок та брошур, понад 360 наукових розвідок – словом, найпродуктивніший україніст не тільки Словаччини.

Національній академії наук НАН України у 2018-му – 100 років. Директорові Інституту народознавства НАН України академікові НАН України Степанові Павлюку – 70. А Інститутові, який він очолює – 25.

Про те, як хлопчина зі села Волосянка Сколівського району, що на Львівщині, йшов і дійшов до звання Академіка, про те, якими науковими досягненнями у столітній ювілей НАН України може похвалитися колектив Інституту народознавства НАНУ, в розмові з академіком Степаном Павлюком, з яким ми знайомі (аж не віриться!) понад 40 років.

6 грудня цього року в Палаці Потоцьких у Львові відбулася презентація монографії Христини Береговської «Святослав Гординський: творчість за пів століття».

«Це – подія в літературно-мистецькому, культурно-мистецькому житті Львова, України і українського світу, – відкрила вступним словом цю презентацію її ініціатор – директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою (МІОК) НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська. – Будемо говорити про трьох героїв. Перший – Святослав Гординський. Другим героєм є сама монографія «Святослав Гординський: творчість за пів століття» (видавництво «Апріорі»)… А третім героєм є сама Христина Береговська, автор цієї монографії, яка 10 років тому прийшла в МІОК і повідомила: «Мене цікавлять художники української діаспори».

То ж настільки ця тема зацікавила кандидата мистецтвознавства Христину Береговську, додамо вже від себе, що, обравши близьку за духом їй – постать видатного українського художника, поета і критика Святослава Гординського, створила спочатку дисертаційну роботу, а потім – монографію, а властиво – книгу для широкого читача – «Святослав Гординський: творчість за пів століття».

Докторанта Львівської національної академії мистецтв, яка до цього два роки працювала директором департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Христину Береговську щиро вітали з виходом цієї книжки Митрополит Ігор, Митрополит Димитрій, отець Дацько, доктор мистецтвознавства професор Ростислав Шмагало, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України Любомир Медвідь, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, завідувач кафедри експериментальних мистецтв ЛНАМ Роман Василик та представники влади Андрій Білоус (заступник голови Львівської обласної ради) і Ліна Остапчук (від Львівської міськради).

«З виходом цієї книжки, – сконстатував Любомир Медвідь, – розпочинається важливий процес осмислення і вивчення наших великих імен, зокрема діаспорних, яких треба і повернути додому, осмислити і розповісти про них, щоб вони увійшли в наш інтелектуальний простір.»

Після детального ознайомлення з монографією ми зустрілися з п. Христиною – з тим, щоб наші читачі ближче пізнали і творчість самої Х. Береговської, і, відповідно, високомистецьку діяльність видатного українця Святослава Гординського. Отже, розмовляємо.

Сторінка 6 із 7