Пункт неповернення Рекомендовані

Понеділок, 24 березня 2014 16:20 Автор  Опубліковано в Світ
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

 

      Українці, народе нескорений та терпеливий, мужній та      надзвичайно патріотичний!

    Зараз по всьому світу, де є хоч один українець, то він і стає рубежем між добром та злом.

    Слава Богу, що нас є по світах, і ще більше Слава, що ми де б не   були, залишаємось Українцями.

    Українці Чікаго повідали нам про своє протистояння злу.

     СЛОВО  ВІД  Galyna Ugryna

Помітили, шановні, що не існує одномірного світу? Всяка дія породжує протидію - хочеш, чи не дуже. Навіть - найчистіша, як український, вселенсько відомий Майдан.


За стурбованістю про долю Батьківщини, за потугою підняти важкі повіки демократії Америки на явище внутрішньої, а за нею й зовнішньої, російської окупації України, ми, чиказькі українці, якось випустили з уваги той факт, що злі сили гніздяться не тільки у Межигір'ї та Москві. Вони чигають на довірливих і у діаспорі. Почалося з нахабних актів зривання національних українських прапорів з вікон у самій Українській Околиці!!!

Далі - язичницько-ворожбицьке посівання цвяхами та шурупами парківки перед черговим Автомайданом. Середньовіччя, скажете? А що скажете про отаке?


Біля від українського консульства, де у суботу, 22 березня, зібралася чисельна група громадських активістів з національною символікою, закликами до російських шовіністів забиратися у московію, гаслами про підтримку наших братів.

Ми, дві журналістки,  перейшли вулицю і стали дослухатися  істеричних вигуків групки  новоявлених комуністів чи соціалістів. Підійшли спочатку дуже близько, потім відступили, бо слиною червоні реліктові бризкалися відчайдушно; червоні прапори, випущені у рік приїзду перших поселенців з Європи, значки із зображенням Карла Маркса на грудях молодиків і двох-трьох дівчат із зеленим волоссям, розширеними зіницями та одягом як у ґітлер-юґенд - ось картинка зібрання біля готелю через вулицю від нашого консульства.


Злагоджені голоси українців з вимогами до путінських посіпак вертати додому, маяння чистих синьо-жовтих та червоно-чорних прапорів живили своєю правдивістю, щирістю, силою.

І...здригнулися, здулися, невіть звідки взявшись, совєтіко - відроджено - недоношені 15-17 протестувальників! Під свист почовгали у бік озера  Мічиган... Мо' топитися?! 


Та випадок показав: не час заспокоюватися, займатися тільки справами материкової України. Нам і тут потрібно бути зіркими, щоби стара зараза не отруїла молоде покоління, не купила дешевими брязкальцями мнимих цінностей, не повернула кривавої історії знову...

http://www.uamodna.com/articles/punkt-nepovernennya/

Останнє редагування Понеділок, 24 березня 2014 16:55