Публікуємо зверннення:
№ 16/16 від 04 лютого 2016 року
Звернення
Української Всесвітньої Координаційної Ради до керівників депутатських
фракцій коаліції «Європейська Україна» та Прем’єр-міністра України
Яценюка Арсенія Петровича
про необхідність включення в нову
Програму діяльності Уряду на 2016 рік
положень й заходів, що стосуються
української діаспори й закордонного українства.
За різними оцінками, від 15 до 20 млн. осіб, котрі мають українське етнічне походження й ідентифікують себе українцями – проживають за межами України.
В умовах анексії Криму й окупації частини Донбасу, кількість таких осіб зросла ще більше.
Згідно статті 12 діючої Конституції України, держава «дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за кордоном», а стаття 10 Закону України «Про правовий статус закордонних українців» говорить, що «захист основних прав і свобод людини, і громадянина стосовно закордонних українців є невід’ємною частиною зовнішньополітичної діяльності України».
Так сталося, що в Програмі діяльності Уряду на 2015 рік жодним чином не були відображені заходи й положення, що стосуються задоволення потреб й інтересів численних українських громад за кордоном.
Без сумніву, закордонні українці доволі добре навчилися не лише давати собі раду самостійно, а й здійснюють величезну благодійну, гуманітарну й фінансову допомогу Україні й своїм рідним, що обчислюється, згідно офіційних джерел, в мільярдах американських доларах щорічно.
Особливо яскраво й жертовно проявилась і проявляється допомога закордонного українства Батьківщині під час Революції Гідності й російської агресії на сході України.
Водночас, закордонне українство також часто потребує допомоги від української держави, особливо в тому, що стосується збереження своєї національної ідентичності й етнічної тотожності в чужорідному середовищі.
З огляду на викладене вище, звертаємося до вас, передбачити в Програмі діяльності Уряду на 2016 рік положення і заходи, що стосуються забезпечення потреб мільйонної армії української діаспори й закордонного українства, а саме:
1. Прийняти нову Державну програму співпраці із закордонним українством, де чітко прописати розміри, форми й механізми державної допомоги українським громадам за кордоном для збереження ними своєї національної ідентичності.
2. Виконати норму Закону й створити спеціальний орган виконавчої влади співпраці з українцями за кордоном. Це не повинно бути ще одне міністерство чи навіть державний комітет, це має бути мобільна сучасна агенція, де робота з діаспорою буде поставлена на системний рівень, і на котру буде покладена реалізація Державної Програми, про яку говорилося вище.
3. Внести цілий комплекс змін в українське законодавство, котрі б передбачили: повноцінну можливість участі у виборах депутатів Верховної Ради та Президента громадянами України за кордоном (трудовими мігрантами).
4. Розробити спеціальну урядову програму розвитку українського шкільництва за кордоном, передбачивши в ній забезпечення навчальними посібниками, тощо українських шкіл у діаспорі.
5. Внести зімни в Положення «Про статус закордонного українця» що полегшить процедуру його набуття й отримання відповідного посвідчення, зробить цей статус престижним.
6. Вибудувати через механізми народної дипломатії потужне проукраїнське лобі в державах проживання українських громад, відновити діяльність Консульств або відкрити Почесні Консульства України в місцях компактного проживання українців (Сучава (Румунія), Пряшів (Словаччина), Парана (Бразилія), Владивосток (РФ), тощо).
7. Зробити пріоритетом державної політики в Україні співпрацю із своєю діаспорою для збереження українцями своєї національної ідентичності.
З повагою,
Голова Української Всесвітньої
Координаційної Ради
Михайло Ратушний
