Слово з Незабутого Краю від Мирослави Олійник

«Я віддав би всі скарби на світі
За стежинку в задуманий ліс,
Щоб на старості кості зложити
В тім краю, де зродився і зріс»…
Василь Хомик

Ґран-прі отримав гурт «Вервичка». Фото авторки статті

Древнє місто Городок на Львівщині вже дванадцятий раз гостинно запросило нас на фестиваль-конкурс «Різдвяна коляда» в рамках Міжреґіонального фестивалю «Пісні незабутого краю». «Незабутий край» – це край українців, вигнанців з отчого краю Закерзоння. Головна мета цього відомого дійства полягає у виявленні та підтримці талановитих виконавців з багатих українським мистецтвом етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Бойківщини.
Ідею створення фестивалю подав лемківський поет, фольклорист, член Національної спілки письменників України Василь Хомик. Її підтримали активні городоцькі осередки депортованих українців та міська рада. Так зародився фестиваль. У приміщенні районного народного дому 2001 р. вперше «засурмив» неповторний захід, представляючи та популяризуючи мистецтво Закерзоння. А гімн «Фестивальна», авторами якого є В. Хомик (слова) і Леся Гуріна (музика), супроводжує всі наступні фестивалі.
Попередній, ХІ фестиваль, відбувся 2012 р., а вже наступні не змогли пройти у запланований час, бо в Україні розпочалися революційні події, а за ними – війна. Організатори вирішили не здаватися, приурочивши цьогорічний фестиваль різдвяній тематиці автентичного мистецтва Закерзоння. Пошук та відродження духовних творів, тобто колядок, щедрівок, вертепів, віншувань – основний напрямок підготовки учасників до цього заходу. Біль депортації у виступах переплітався з болем війни, яка торкнула «чорним крилом» не одну родину, всю Україну…

Повний зміст статті: 6 квітня 2016