У березні цього року "Стожари" вже розповідали про цю чудову школу.
Цього разу "Стожари" поспілкувалися з пані Nina Hagen. Пані Ніна розповіла нам, як вдалося організувати школу та які труднощі вдалося подолати аби в Осло з'явився цей чудовий осередок українства.
"У нас часто запитують, як ми починали, з чого, про що думали. А відповідаємо ми так, що крім кількох пар рук, педагогічної освіти та досвіду з України у нас ще було всеперемагаюче бажання передати рідну мову та культуру в спадок українським дітям Норвегії.
Спочатку було двоє дітей, батьки яких захотіли серйозної школи, не просто розваг з читанням казок та віршиків. Чесно кажучи, ми б працювали і з цими двома: ви б побачили очі цих діток, які бажали вчитися. Але слава пішла містом та околицями, нам стали дзвонити інші батьки, розпитували, цікавились.
Так сталося, що прийшло навіть більше дітей, ніж ми чекали.
Влада міста Осло надала нам одну кімнату для школи, але за кілька тижнів виявилося, що у нас буде три класи – за рівнем знань, прийшлося розширятися.
Наразі в нас 16 учнів у списку. Ще 6 планують прийти з осені. Є три вчителі, які благодійно працюють щосуботи протягом 3-5 годин.
Починали з десятка «Букварів», які люб'язно надіслав нам пан Тарас Кремінь, народний депутат України. Ми раділи цим книжечкам, як діти. Прийшли нові діти – зросла потреба в підручниках. Ось тут ми справді відчули, що Україна піклується про своїх дітей у закордонні. Нам дійсно пощастило зустріти впливових громадських діячів, які не словом, а ділом довели, що вони опікуються українською освітою в діаспорі. Без вільного знання мови, без розуміння історії свого народу нове покоління закордонних українців буде для України втрачено.
Наші діти повністю інтегровані в норвезьке суспільство, цілодобово оточені норвезькою та англійською мовами, усі ходять до школи за місцем проживання. Ходити до двох шкіл одразу – нелегко. Серед проблем ми називали відсутність підручників, постійного приміщення, фінансової підтримки.
Раді повідомити, що дякуючи пану Тарасу Кременю, народному депутату України, голові підкомітету з освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, та пану Михайлу Ратушному, голові Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), наразі маємо однією проблемою менше: щойно прибув до нас благодійний вантаж із підручникками для школи. Ось що написав народний депутат Кремінь на своїй ФБ сторінці "Як і обіцяв під час свого перебування з колегами в Норвегіі: українським діткам, які прагнуть вдосконалити володіння рідною мовою іх батьків, - підручники з Батьківщини. Вважаю, що освітяни, які відкривають та підтримують аналогічні до школи "Еллісів" заклади для дітей емігрантів - народні дипломати України. Гарантую подальшу всебічну підтримку". Це нас тішить і окриляє..
Ми запрошуємо усіх українських дітей Осло до нашої школи!"
