У Канадському Музеї Прав Людини у місті Вінніпег відбулося вшанування жертв Голокосту та презентація документального фільму про табори смерті Рекомендовані

Вівторок, 28 січня 2020 08:03 Автор  Олесь Опубліковано в Світ
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

У неділю, 26 січня 2020 року, перед відзначенням 75-ї річниці звільнення в’язнів із нацистського концтабору “Аушвіц”, в Канадському Музеї Прав Людини у місті Вінніпег відбулося вшанування жертв Голокосту та презентація частини  документального фільму “Близнюк Менгеле”, про медичні експерименти у “таборах смерті”.

Про це повідомляє ukrainianpeople.us.

8DSC 0965 Large1

Повідомляється, що цей захід відкрив Клінт Керл, старший радник президента зв’язків із зацікавленими сторонами Канадського Музею Прав людини (Clint Curle, Senior Advisor to the President, Stakeholder Relations for Canadian Museum for Human Rights).

Перед присутніми виступив Річард Лоуї (Richard K. Lowy), батько якого пережив жахіття “воріт пекла” в фашистському таборі смерті, в’язні якого були звільнені 27 січня 1945 року.

61-річний Лоуї з Ванкувера відзначив, що ті, хто не вміє чи не хоче пам’ятати минуле, приречені його повторювати. “Історія не повторюється. Вона йде хвилями. І це навіть страшніше, ніж історія, яка повторюється, оскільки наступна хвиля може бути більшою”, заявив Річард Лоуї в неділю в Канадському музеї прав людини.

Документальний фільм “Лео” (2000 рік) описує досвід його батька Лео та двох інших жінок, які піддалися “медичним експериментам” доктора Йозефа Менгеле над єврейськими близнюками в Освенцимі-Біркенау під час Другої світової війни. Під час презентації Лоуї прочитав інтерв’ю, яке його батько дав у 1995 році для Меморіального музею Голокосту Сполучених Штатів у Вашингтоні, округ Колумбія, в якому розповів свою історію “від народження до визволення.”

Лео та його сестру Міріам привезли з батьками та чотирма сестрами до Освенцима у 1944 році, де двійнят використовували для екпериментів “над людьми-близнюками для університетських та освітніх програм Інституту Кайзера Вільхайма”. Лео зумів втекти при транспортуванні в’язнів і сховався у підвалі. Коли він вийшов з підвалу, табір вже був без охорони. Через кілька днів їх звільнили радянські війська. Міріам знайшла своїх трьох сестер в Освенцимі. Вона вижила, але троє сестер загинули протягом тижня перед визволенням.

Лео і Міріам входили до групи з 115 сиріт, які прибули на кораблі в Галіфакс у 1948 році. Вони поселились у Ванкувері. Міріам померла в 1999 році, а Лео через три роки.

Річард Лоуї вирішив ще раз взяти на себе тягар історії, поділившись історією свого батька: “Я вважаю страхітливі наслідки історії мого батька подарунком, а його життя та досвід благом. Це подарунок, який має силу розбудити нас і визначити наші пріоритети. Зараз я поділяю цей тягар. Це все наше. Як ми вирішимо включити це глибоке розуміння у своє життя, залежить від усіх нас”.

Перед присутніми виступив виконавчий директор Центру єврейської спадщини Західної Канади Бель Ярнєвскі (Belle Jarniewski) та молодіжний хор міста Вінніпег, який виконав ораторію “I BELIEVE’.

Зазначається, що на заході також були присутні декілька людей, що пережили Голокост.

33DSC 0964 Large1

31DSC 1287 Large1