"Етнофестиваль, назва якого перекладається з грецької як «велике свято», на Донеччині святкують вже вп’ятнадцяте. Така відданість традиціям, які підтримуються навіть попри війну, яку принесла на нашу землю Росія, не можуть не тішити. Адже це - відповідь радянсько-російській політиці уніфікації та зросійщення, яку Російська імперія у різних своїх політичних формах проводила протягом багатьох століть.
У радянські часи греки у числі інших національних меншин зазнавали утисків та переслідувань лише за фактом свого походження. Не усі пережили ті випробування - кого імперія знищила фізично, кого розчавила морально", - поділився подробицями зі "Стожарами" голова Донецької обласної військово-цивільної адміністраці Павло Жебрівський.
За його словами, за даними перепису 2001 року, в Україні проживає понад 90 тисяч етнічних греків, з них 77 тисяч - на півдні Донеччини, у Приазов’ї. У населених пунктах, де компактно проживає грецька діаспора, діти вивчають новогрецьку мову, діють центри грецької культури, видаються газети, проводяться наукові дослідження історії народу. Цікаво, що філологи з Греції приїжджають у приазовські села вивчати …грецьку мову! Адже протягом століть греки Приазов’я були відірвані від своєї історичної батьківщини, і їхня мова зберегла форми, які вживалися кілька століть тому.
Проведення такого фестивалю, а надто в регіоні, що потерпає від сусідства з російським агресором, є найкращим свідченням поваги до усіх народів, що проживають в Україні та є її частиною. Важко не погодитися зі словами Павла Жебрівського:
"Україна поважає право народів плекати свої традиції, адже ми, українці, пройшли тяжкий шлях фізичного та морального нищення, виборюючи незалежність своєї держави. Натомість російська імперія - в які б шати вона не рядилася - має на меті лише розчавити та розчинити народи у мороці свого так званого русского міра. Навіть у 21 столітті Росія та створені нею квазі-потвори лнр-днр несуть війну та нетерпимість на національному ґрунті: в окупованому Росією Криму переслідуються українська та кримськотатарська спільноти, закриваються школи, активістів кидають за ґрати; а за блакитно-жовту стрічку або за українське слово в недореспубліках можна заплатити життям.
Розвиток вільної України – запорука свободи та розвитку усіх народів, які живуть на її території. Соціологічні дослідження свідчать: 80 відсотків молоді з числа представників національних меншин вважають себе частиною української політичної нації. Молодь знає: Україна – це свобода. Україна - це майбутнє. Україна – наш спільний дім, побудований на фундаменті поваги до кожного члена нашої великої дружної родини".
