«У цьому будинку в 1920-1934 і в 1939-1941 рр. мешкав відомий поет і афорист Станіслав Єжи Лєц, який дебютував томом віршів «Барви» (1933). Вершиною його творчості стали 5000 афоризмів, відомі, як «Незачесані думки» (1947-1966), сповнені гумору, палкого гуманізму й осуду тоталітарних практик».

У Львові зявиться пам’ятник українцям, які стали жертвами депортації у ХХ столітті, у сквері на перехресті вул. Снопківської та вул. В. Стуса.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», організовує захід «Україна пам’ятає – світ визнає», який присвячений Голодомору.

У центрі Львова на Великдень побили молодого чоловіка, який зробив зауваження працівникам громадського закладу «Бар Бідон» про неприпустимість вмикати російську попсу. Потерпілий львів’янин звернувся із заявою в поліцію. Слідчі поліції розслідують справу, а тим часом мешканці міста обурені поведінкою російськомовних туристів у Львові.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою з 17 по 22 серпня 2018 року організовує у Львові Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл.

31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.

З поетесою Галиною Онацькою, яка є активним членом ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ), ми познайомились під час проведення Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов’янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи», що відбувся 1 березня у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник).

Після її виступу на цьому Круглому столі, на якому поетеса презентувала четверту в своєму доробку поетичну книжку «Спиніть війну!», ми зустрілися з Галиною для розмови, яку й пропонуємо вашій увазі.

Ми звикли до того, що торкнутися всіх струн наших душ уміють ті, хто народився на українській землі, в чиїх жилах тече українська кров. Та 21 березня, завдяки Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою, політехніки мали нагоду познайомитися з американським бандерівцем — так сам себе назвав Уолтер Орр Скотт — письменник, поет, волонтер.

22 березня 2018 року у Львові відбувся науковий семінар «Міграційні тенденції української молоді в контексті мобільностей сучасного світу».

Отець Степан Сус, настоятель Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла ЛА УГКЦ, уже майже тиждень перебуває у США, а саме на Українській Католицькій парафії Хрещення Господнього у місті Сент-Пітерсбург, штат Флорида. Там священослужитель зі Львова проводить дні духовної віднови.

Сторінка 12 із 19