Майстриня з Черкащини плекає в Білорусі українську вишивку

Четвер, 26 вересня 2019 08:46 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Активна діячка української громади Білорусі Галини Безбородько зібрала безцінну колекцією старовинних українських рушників та одягу

24 вересня Посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим разом з дружиною, відвідав садибу-музей уродженки Черкащини, активної діячки української громади Білорусі Галини Безбородько. Про це повідомляється на сторінці Посольства України в Республіці Білорусь у Facebook.

71102005 2689500491074318 6784361470684561408 o1«Посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим разом з дружиною відвідав садибу-музей уродженки Черкащини, активної діячки української громади Білорусі Галини Безбородько. У колекції Галини Безбородько представлена велика кількість зібраних нею за все життя старовинних і сучасних українських рушників, сорочок, вишитих костюмів та предметів українського народного побуту», - повідомляється у дописі.

Перлинами колекції є українські вишиванки, деяким з яких виповнилося понад сто років.

У Посольстві подякували пані Галині за кропітку працю зі збереження української народної спадщини та любов до Батьківщини.

71039779 2689500487740985 2283312212074299392 o1

03 ukraine11Народилася Галина на Черкащині, в Звенигородці. Коли вчилася у восьмому класі, її тітка запросила до Львова, а звідти вони обидві вирушили в Рожнятів на Івано-Франківщині. Там дівчинка вперше познайомилася з Гуцульщиною та одразу ж закохалася в цей край. Її вразили красиві національні костюми, запальні танці та пісні, а тут ще тітка Ліза купила їй ліжник, панно з косівським розписом. І школярка вирішила створити музей, щоб люди з Правобережної України побачили, який цікавий народ живе в Карпатах. Ще будучи студенткою-першокурсницею, Галина вийшла заміж за військового льотчика і багато років їздила з ним по гарнізонах: в Підмосков'ї, на Уралі, а коли чоловік вийшов у відставку, привіз її до себе на батьківщину, в Білорусь. А мрія про створення музею весь цей час жила.

Галина Миколаївна багато років пропрацювала керівником народної студії «Бусленя» (в перекладі з української - лелеченя) і продовжувала збирати експонати для майбутнього музею. Щось набувала сама, щось дарували друзі і родичі, які живуть в Україні. Поступово зібралася колекція - майже 100 рушників і безліч вишиванок. Деяким з них - понад 100 років. І коли чоловік своїми руками побудував садовий будиночок, запропонувала йому: «А давай з твого білоруського будинку зробимо українську« мазанку », щоб тут збиралися наші люди, співали українські пісні, без яких я жити не можу. Прошу тебе!"

На сьогодні, Український етнографічний музей-мазанка «Рідні джерела» з калиною під вікном, мальвами та чорнобривцями має багатющу етнографічну колекцію: 100 старовинних рушників із коноплі, льону та бавовни, 20 національних костюмів, різні предмети побуту, всього близько 1000 експонатів. У кожного експоната - своя історія і господиня з гордістю розповідає її. Тут зібрані матеріали й документи про долю майстрів, які своїми руками створювали ці речі.

Ось весільна сорочка, вишита білими нитками, їй близько 100 років. А ось ця, незвичайної краси, - з села Авдіївка. У ній прабаба однієї з наших жінок, членів діаспори, була на весіллі в ... 1904 році.

І все це - лише мала частина експонатів, кожен з яких по-своєму незвичайний. Але біда в тому, що число експонатів зростає, а площі для їх розміщення, на жаль, немає. Звичайно, є можливість надбудувати ще два зали, а в них розмістити кожну область України окремо. Це не дуже дорого, але у двох пенсіонерів коштів все одно не вистачить. У будь-якому випадку хотілося б, щоб музей жив і розвивався. Тож, якщо доля занесе вас у Білорусь, обовязково відвідайте Український етнографічний музей-мазанка «Рідні джерела»!

02 ukraine11

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається