Звитяжцеві
Середа, 26 березня 2014 19:56 Автор Марійчук Катерина Іванівна Опубліковано в Творчість Прочитано 2421 разів-
розмір шрифту
зменшити розмір шрифту
збільшити розмір шрифту
- Друк
25 березня 2014 року адмірал Ігор Тенюх заявив про свою відставку
з посади в.о. міністра оборони України. На неї парламент призначив
генерал-полковника Прикордонслужби України Михайла Коваля
Неначе з вирію пташки,
В континентальну Україну
Прямують з Криму земляки,
Що стали біженцями нині.
Їх наздогнала вже війна.
І, мов не бачить тії драми,
Парламентар-регіонал
Миритись кличе з ворогами.
О ниці душі, замовчіть!
Вже стільки зрад – і ви своєї!
Гримлять загарбницькі мечі –
Війська йдуть нашою землею!
Несуть чужинські прапори
І опускають наші стяги.
Невже ганебно зданий Крим –
Це рівень нашої відваги?
Не вірю, браття, в цю ганьбу.
Бо то зрадливе зволікання
Спинило нашу боротьбу
Під миротворчі заклинання.
Рятуй Вітчизну, брате мій!
Є бігти ще куди – із Криму…
Але коли відтягнеш бій,
Углиб країни зайда йтиме.
Вже на кордоні – війська тьма.
Дай всім збагнути, що ти – воїн,
Що в тебе наміру нема
Здаватись ворогу без бою.
Ти ж захисник чи хто ти є?
Чи під парламентське квиління
І ти загарбнику здаєш
Себе, свій рід, свою країну?
Не вірю я, допоки Гімн
Співаєш ти й тримаєш стяг ще.
У біженців позаду Крим.
А далі нікуди, звитяжцю!
Іван Левченко, першодрук, 26 березня 2014 року
