Білий кінь у білому тумані. Вірш Рекомендовані

Вівторок, 22 квітня 2014 10:37 Автор  Опубліковано в Творчість Прочитано 4180 разів
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

 

 Білий кінь у білому тумані,
 Наче світле марево з віків,
 Крок ступлю навстріч і він розтане,
 Тільки у тумані грім підків,

 Чом ти утікаєш, білий коню?
 Чому не даєшся до руки?
 Думаєш за всі віки полону
 Розгубили волю козаки?

 Білий кінь іржанням серед ночі
 Жар правічний в серці розбудив,
 Я коня неволити не хочу
 Та в бою не можна без вудил,

 Перлоокий, струнконогий коню,
 Постають заграви аж до хмар,
 Полетімо, коню мій, в погоню,
 Волю боронить від яничар,

 Під зорею та під місяченьком
 Нелегка намітилась нам путь.
 Засвіту вставайте, козаченьки,
 Білі коні у тумані ждуть.
 Гей-гей-гей-гей!

 Автор невідомий,
 а вишивка моя.

Ніна Василенко‎