Народилось мале вовченятко
Серед купки братів і сестер -
Біле, лагідне, наче ягнятко!
То давненько було, не тепер.
Дивувалися батько і мати:
Чи то вовча дитина, чи гість -
Ніжне, добре, не звірюкувате,
Підростає, а м"яса не їсть!
Не гризеться і ікла не щірить! -
Не бувало ж того в вік віків,
Щоб Добро та Відвертість і Щірість
Й Милосердя жило між Вовків!
Батько гнівиться, наче скажений,
Виє: "Зрадила, пройда така?
Чи мутація вразила ГЕНи,
Чи кислотність не та в ДНК?!"
Ой ти, вовча порода триклята,
Як москальська - і зла, і гидка:
Не лишилося од вовченяти
І біленької вовни шматка...
...Нас в Росії було - пів-країни,
Тут родились діди і батьки!
В чім Козацькая Нація винна,
Що нас ріжуть Державні Вовки?!!
В них хто вищє на драбку - то й "Папа"!
Я ж Козак, Русич - не московит!
Бо москаль - то ж болотяна мавпа,
Що за ручку МИ вивели в світ!
Українців в Росії - мільйони,
Майже винищених до ноги:
Тіло - з"їли, лиш білої вовни
Пасма встЕлили все навкруги...
Валентин Андрієнко
10.09-2013 р.
