А я пишаюсь тим, що українка! Рекомендовані

Четвер, 24 жовтня 2013 06:22 Автор  Опубліковано в Творчість Прочитано 7257 разів
Оцініть матеріал!
(13 голосів)

 

А я пишаюсь тим, що українка,
Моє коріння давнє, як вода.
Я – донечка держави, я – росинка,
Що на траві майбутнього зійшла.

Шляхи переді мною незліченні,
Який обрати ще не знаю я,
Бо вчинки наші часом незбагненні,
Хай скоректує їх життя.

А, може, це і зовсім не важливо:
Професія, здобутки, зарплатня…
Я житиму для тебе, Україно!
Найвища в цьому суть буття.

 

 Україна

 

У віночку з волошок і жита
Коси-верби полощеш в Дніпрі,
Рясним дощиком теплим умита,

А співають тобі солов’ї.
Їх пісні линуть щиро і ясно,
Не можливо таких ще знайти.
А сорочечка вишита рясно,
Може з розуму навіть звести.
Описати тебе не зумію, і не кожен, мабуть, збагне.
 Я у серці своєму навіки збережу, Батьківщино, тебе!

 Валентина Петречук, м.Славута, Хмельницька обл.

 

 {soccomments}

 

Останнє редагування Вівторок, 05 листопада 2013 10:18