Мікулаша Бакоша, Mikuláš Bakoš (літературні псевдоніми: Nikola Bakoš, Nikola, Zozo Čierny), який народився 9 лютого 1914 року в Україні, у місті Одеса, та провів тут своє дитинство (помер 20 червня 1972 в Братиславі). Мікулаш Бакош - відомий словацький літературний теоретик, перекладач, організатор літературного життя в Словаччині, член Інституту літературних досліджень Словацької академії наук, професор естетики.
Революційні події тих часів змусили батьків Мікулаша емігрувати. Гімназію хлопець завершував вже у місті Трнава, по її закінченні навчався у Празі та на факультеті філософії університету в Братиславі.
Отримав докторський ступінь у галузі філософії в 1938. Незабаром викладав у школі Братислави, працював в університетській бібліотеці, а потім в Літературному інституті Словацької академії наук і мистецтв у Братиславі. Будучи новатором, Мікулаш швидко став відомим. Зосереджувався на питаннях формалізму та структуралізму. Цікавами є його дослідження з історичної поетики.
З 1943 працював в Інституті літературних досліджень Словацької академії наук. Після закінчення Другої світової війни став організатором науково-літературного життя в Словаччині. Один з засновників тижневика Культурний Zivot, секретар Словацької академії наук і мистецтв (1945 - 50 ). У 1948 його призначили професором естетики в університеті Братислави.
З 1964 року Мікулаш працює директором Інституту світової літератури і мови Словацької академії наук, присвячуючи себе лінгвістиці. Завдяки йому інститут організував міжнародну конференцію з проблем літературного авангарду. Автор кількох сотень трактатів і статей з теорії та історії літератури.
Серед його праць:
- Vývin slovenského verša (1939, prepracované 1949, 1966),
- Teória literatúry (1941),
- Problém vývinovej periodizácie slovenskej literatúry (1944),
- Literatúra a nadstavba (1960),
- Problémy literárnej vedy včera a dnes (1964),
- Avantgarda 38 (1969),
- Literárna história a historická poetika (1973).
