Від моменту, коли після довгих, зовсім не простих, іноді суперечливих, розмов зі своїм віртуальним другом з Польщі отримала листа:
" Jako Polak przepraszam za krzywdy wyrządzone Ukraińcom przez Polaków. Klękam i całuję ukraińską ziemię"
("Як поляк перепрошую за кривди, завдані українцям поляками. Клякаю і цілую українську землю" ),
моє серце наповнюється джерельною силою надії у повноті високої любові, коли усе лихе заради неї забуто, є лише вона.
Безмежно дякую йому і в його особі всім благородним полякам від себе та всього українського народу за ці слова і прошу вибачення за кожну кривду, яку коли-небудь було заподіяно українцями полякам і поляками українцям, теж клякаю і цілую польську землю, яка століттями родить таких шляхетних людей, як мій духовний друг.
Наше майбутнє спільне, як і моя українська кров, до якої століттями додавалась кров інших націй.
Ваші коментарі
Facebook