Валерій Семененко. Як Криму в “родной гавани”?

Вівторок, 22 жовтня 2019 06:13 Автор  Валерій Семененко
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

До Нового Світу доїхав вже затемно. Господарі, в яких наймали житло раніше, були заскочені моєю появою – все ж минуло шість буремних років. Ніби жартома запитав, ну як після приєднання до Росії. У відповідь господиня «зате тут мир», що скидалося на дискусію радянських пропагандитсів з американцями «зате у вас негрів вішають» у відповідь на запитання стосовно демократії і життєвих стандартів в Радянському Союзі. Хоча відповіді були без особливого ентузіазму, що могло свідчити про інерцію в думках, намагання відстояти уявні сподівання, які не справдилися. Водночас давалася взнаки пропагандистська промивка мізків про наміри українських радикалів нібито затіяти бучу в Криму. Як то кажуть – з хворої голови на здорову.

Кремлівська пропаганда використовує випробувані в Росії важелі, що відповідає менталітету більшості російського суспільства, співзвучна його шовіністичним настроям – Росія повинна діяти на власний розсуд і ні з ким не рахуватися. В той же час третина країни сидить без газу. Мабуть вигідніше газ продавати в Європу, і дровами дешевше, зате «велікая страна».

Більш приземлений господар журився від погіршення екологічної ситуації в селищі. Раніше була селищна рада, котра хоч якось дбала про благоустрій. Зараз за словами господаря зробили як в Росії, місцеве самоврядування ліквідували, ради немає. З усіма питаннями в районний центр Судак, а звідти до Нового Світу руки не доходять. Хоча відстань становить 3 км. Таку ж ситуацію спостерігав в селищі Виноградове.

Щоб отримати відповідь на питання, хто ж виграв від анексії півострова Росією, намагався  при будь-якій нагоді розмовляти з людьми. Думки, відповіді були різні. Індивідуальному підприємцю продавщиці сувенірів стало краще, бо її пригнічувала бухгалтерська документація на українській мові. Жінки, які продавали фрукти, овочі на стихійних  розвалах, казали, що їх ніхто не питав і краще не стало. Літня жінка, вийшовши на пенсію, приїхала з чоловіком, військовим, з Сибіру, має за її словами підвищену пенсію (12600 руб.), журиться, що купились на обіцянки високого грошового забезпечення, побігли на референдум. Стосовно української мови сказала, що сама не розмовляла, але тиску не відчувала, а мова їй подобалась.

На ринку розмовляв з кримськими татарами, які не дуже охоче йшли на контакт. Зрештою трохи розговорились, нарікали на жорсткий прес наглядових органів, набагато важчий, ніж при Україні. У виборах, інших заходах влади татари участі не беруть, в більшості налаштовані проукраїнськи, а може протатарськи. Вони схожі на стиснуту пружину, яка при певних обставинах може розтиснутися і боляче вдарити. У Виноградові українка Оксана, власниця досить великого господарства, висловила думку, що найперше треба було дати в Криму національну автономію кримським татарам і цим запобігти всіляким маніпуляціям щодо приналежності півострова. Російська влада відчуває настрої татарської спільноти, намагається за рахунок переселенців посилити демографічні позиції російського населення.

Оскільки за Марксом для більшості людей думки приходять через холодильник, я детально вивчав ціни. За пристойне житло платив досить помірну ціну 1000 руб. за добу, що скоріш відповідало початку жовтня. А ось найдешевший номер «для романтического уединения» у готелі за 10 м від морських хвиль коштував 4000 руб за добу (порівняти з Туреччиною). На м’ясо, сало ціни можна порівняти з московськими, від 400 руб.,  300 руб. і вище за 1 кг. Якщо читач стоїть, нехай присяде. Ціна за 1 кг бананів – 110 руб. і вище, лимонів – 160 руб, волоських горіхів – 350 руб., помідорів – від 100 руб. Можливо ціна бананів визначається збільшенням перевалочних пунктів, пряма доставка морем обтяжена із-за санкцій. Випити пива теж стане в копієчку. По цінам на рибу можна забути, що знаходишся на березі моря.

bananyNS 768x10241

Банани в Новому Світі

gorihS 768x10241

Вздовж дороги на Судак тягнуться нескінченні виноградники, а мінімальна ціна винограду 100 руб. за 1 кг. І це в Криму в пору золотої осені на початку жовтня.

pyvoNS 1 1024x7681

Так, пивко

rybaNS 1 1024x7681

Риба на березі моря

 

«Розвиднюватися» в Криму почало вже через два роки після «возвращения в родную гавань». Спостереження чоловіка, який приїхав в Крим з Сахаліну у 2016 р.: «Хочу поделиться первыми впечатлениями о жизни местных жителей после того, как стал “крымнаш”. Могу с уверенностью сказать, что изоляция полуострова чувствуется весьма ощутимо. Во-первых, цены в Симферополе, как я полагаю, наверное уже превзошли сахалинские. По крайней мере, мясные и колбасные изделия, а также молочные продукты в данный момент держатся примерно на том уровне, что были на Сахалине в декабре (на момент моего отъезда 18.12.). Десяток яиц на рынке стоит от 70 до 85 руб., в то время, как на Сахалине я еще в декабре покупал за 65 руб., притом это были отборные. Цены на овощи и фрукты здесь не намного ниже, что трудно объяснить, поскольку они выращены здесь в Крыму. Сегодня купил 1 кассету к бритвенному станку и отдал «всего» 250 руб., в то время, как на Сахалине брал комплект 4 шт. за 750-800 руб.

Но проблема не только в ценах, а в том, что Крым в связи с европейскими санкциями оказался блокирован финансово. Представляешь, я не могу воспользоваться деньгами, которые я храню на пенсионной банковской карточке в Сбербанке, поскольку здесь нет ни одного отделения Сбербанка, а все банковские карточки “Виза”, заблокированы. При мне мужик в возрасте очень возмущался, что не может отправить на Херсонщину деньги детям, а затем ушел на автовокзал в надежде передать деньги через водителя автобуса…»

Я мав мороку при оплаті бензину на АЗС, поки знайшов заправку, де міг розплатитись через картку Тіньков-банку. Місцеві змушені отримувати банківські картки поза Кримом, наприклад в Анапі.

Стосовно туристів кажуть, що кількість зменшилась, хоча брендові місця на зразок Нового Світу втратили менше, а потерпіли менш розкручені такі як Морське, Малореченка та ін.

Серед транспорту раніше переважали машини з українськими номерами. Зараз таких мало. Туристи були головним чином з Росії, всі скаржились на високі ціни. Раніше росіяни міняли рублі на гривні і відчували себе панами, приміром як американці у Москві, які міняли долари на рублі. Сьогодні росіяни тратять свої кровні напряму, а ціни ще як кусаються.

За цінами Крим підтягнувся до російських чорноморських курортів (Сочі, …) без покращення інфраструктури, обслуговування і втратив українську родзинку. Скоріш за все туристи в Криму програли.

(Далі буде)

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається